Завантажити ще

Рінату Ахметову – 60: головні факти та легенди про найбагатшого українця

Рінату Ахметову – 60: головні факти та легенди про найбагатшого українця
Фото: Alex Nicodim/NurPhoto via Getty Images

Бізнесмену, головному акціонеру групи компаній "СКМ", президенту ФК "Шахтар" Рінату Ахметову 21 вересня виповнюється 60 років. Коротко про - про те, як найбагатша людина країни будувала бізнес, у що інвестувала і які легенди про нього ходять.

Життя до «Шахтаря» та бізнесу

У Донецьку про Ріната Ахметова знали, здається, всі й завжди. Говорили багато, ще більше – вигадували. Хтось ділився спогадами про лихі 90-і, коли Ахметова називали одним із учасників «донецької мафії». Розбірки у Донецьку тоді справді були, і стрілянина звучала навіть у розпал дня у центрі міста. Але причетність Ріната Ахметова до них не вдалося повноцінно довести навіть найзатятішим слідчим.

На початку 90-х Ахметов почав співпрацювати з донецьким підприємцем Ахать Брагіним на прізвисько «Алік Грек». Вони разом стояли біля джерел компанії «АРС», що торгує вугіллям і коксом. У жовтні 1995 року Брагін загинув від вибуху на стадіоні під час футбольного матчу, і активи, включаючи ФК «Шахтар», перейшли до Ахметова.

Молодість майбутнього бізнесмена пройшла на околиці Донецька. На фото з батьками. Фото: Segodnya.ua

Молодість майбутнього бізнесмена пройшла на околиці Донецька. На фото з батьками. Фото: Segodnya.ua

Особисте життя

Ахметов досить скритний у питаннях особистого життя, але всі знають, що його дитинство пройшло в донецькому селищі шахти «Жовтнева», благо сусіди та друзі з дворового футболу залишилися і з задоволенням розповідали про відомого земляка. Батько Ріната Ахметова був шахтарем, 1991 року він помер від хвороби легень, спричиненої тривалою роботою у шахті. Мама Накія Насреддіновна працювала звичайним продавцем, а вже у 2006 році люблячий син поставив її на чолі наглядової ради АТ «СКМ».

Старший брат Ріната Ахметова – Ігор також працював у шахті, проте був змушений звідти піти, захворівши на туберкульоз. Декілька років Ігор допомагав братові у формуванні ФК «Шахтар», однак у 2021 році помер.

Дружина Ріната Ахметова – Лілія Смирнова (у дівоцтві), перше кохання та дружина з кінця 80-х років. У пари двоє синів – Дамір (одружений, є дитина) та Алмір (постійно живе у Великій Британії). Чутки про коханок та наявність двох позашлюбних дітей (сина Даніяра та дочки Даміри) не змогли знайти свого фактичного підтвердження.

ФК «Шахтар» та стадіон «Донбас Арена»

Ідея збудувати в Донецьку стадіон, схожий на «Стад де Франс», з'явилася після того, як Ахметов побував на матчі збірних Франції та України у 1999 році. Він був вражений масштабом та інфраструктурою французького стадіону і вирішив створити щось подібне у себе на батьківщині. «Донбас Арену» місткістю 52 тисячі людей будувала турецька компанія, за блакитне підсвічування стадіону донеччани ласкаво називали його «конфоркою».

Ахметов особисто брав участь у висадці дерев навколо стадіону, за що отримав прочуханку від критиків за те, що закупив саджанці дубів за кордоном, а не в місцевому розпліднику. Також лопатами тоді орудували і бразильські гравці ФК «Шахтар», які вперше взяли в руки цей інструмент.

Садити дерева довкола «Донбас Арени» вважалося дуже престижним заходом. Фото: Alexander KHUDOTEPLY/AFP via Getty Images

Садити дерева довкола «Донбас Арени» вважалося дуже престижним заходом. Фото: Alexander KHUDOTEPLY/AFP via Getty Images

Спокійний...

За спогадами донеччан, саме Ахметова до 2014 року називали негласним господарем Донецька. Його не всі розуміли та нещадно критикували (втім, без наслідків), проте визнавали, що ніхто ще не робив для міста стільки, скільки він.

При цьому він був досить скромний, наприклад, його можна було зустріти ввечері на прогулянці в центрі міста (так, з охороною). Одягався стримано, в класичному стилі, віддаючи перевагу італійським брендам, не економив на хорошому взутті, з машин обирав «мерседеси».

Свою школу №63, де він навчався, повністю відреставрував на свої гроші: від підлоги до меблів, збудував новий корпус, комп'ютерний клас та футбольне поле із синтетичним покриттям.

Не цурається широких жестів: із останнього – у лютому цього року переказав 200 тис. доларів українському олімпійцю Владиславу Гераскевичу.

Ахметов на «Донбас Арені» - стадіоні, рівному якому не було у всій Східній Європі. Фото: Alexander KHUDOTEPLY/AFP via Getty Images

Ахметов на «Донбас Арені» - стадіоні, рівному якому не було у всій Східній Європі. Фото: Alexander KHUDOTEPLY/AFP via Getty Images

…але не завжди

На публіці він завжди стриманий та офіційний, стежить за мовою і не говорить зайвого. Журналісти підтвердять, що його пресслужба, як акціонера «СКМ» та голови ФК «Шахтар», ніколи не спускала «темників» і не коригувала його цитати на кшталт «він не те мав на увазі».

Однак близькі до нього люди кажуть, що емоції він проявляє, і ще й які, особливо якщо йдеться про улюблене дітище – ФК «Шахтар». Якщо команда грала невдало, то на всіх причетних чекав такий «розбір польотів», що аж гай шумів. Тихим сталевим голосом Ахметов міг рознести першого підлеглого, що трапився під руку.

Кілька років у Донецьку гуляла історія про те, як на початку 2000-х Ахметов, роздратований програшем клубу якійсь команді з нижчого легіону, взяв биту і пройшовся нею по припаркованих у підземному гаражі шикарних автомобілях гравців, у тому числі й іноземних легіонерів. Зупинити голову клубу ніхто не наважився. Втім, ця історія не більше ніж міський міф, яким веселили приїжджих, мовляв, а наш-то ого-го який! Щоправда, чомусь ФК «Шахтар» до 2009 року розігрався так, що взяв Кубок УЄФА, але це, звичайно, збіг.

2009 року «Шахтар» Ахметова завоював єдиний в історії незалежної України єврокубок. Фото: SERGEI SUPINSKY/AFP via Getty Images

2009 року «Шахтар» Ахметова завоював єдиний в історії незалежної України єврокубок. Фото: SERGEI SUPINSKY/AFP via Getty Images

Спонтанні покупки

Ахметов трепетно ​​перебирав тренерів для свого клубу і найдовше співпрацював із Мірчею Луческу – 12 років. Румунський гуру отримав повну свободу дій, але президент ФК ні-ні та й вказував на гравців з інших клубів, яких, на його думку, було б непогано прикупити. Якщо бразильські легіонери «Шахтаря» зробили його сучасну історію, то із прикупленими Ахметовим мексиканцем Нері Кастільо та італійцем Крістіано Лукареллі не склалося взагалі. Обидва коштували дорого: 20 млн і 8 млн євро відповідно. У Донецьку «зірки» чомусь так і не заграли на повну силу – Луческу просто не знав, що робити зі спущеними згори гравцями. Урок Ахметов засвоїв швидко і більше експериментів із купівлею суперзірок не проводив.

За кібер-ніж пробачили все

Фінансування медицини в рідному регіоні мільярдер проводив із таким розмахом, що донеччани почали турбуватися, як би в нього не скінчилися гроші. 2008 року Ахметов особисто ініціював всеукраїнську програму «Рак вилікуємо». Інвестиції його фонду «Розвиток України» в онкологічну службу становили 315 млн грн. 165 млн пішли на повну реконструкцію Донецького обласного протипухлинного центру (ДОПЦ), а 50 млн – на створення діагностичного центру.

За унікальне обладнання, аналогів якому в Україні тоді не було (апарат ПЕТ/КТ у комплексі з лабораторією з виробництва радіофармпрепаратів, гамма-камера та кібер-ніж), донеччани, які більше всіх критикували  Ахметова, вибачили йому все й назавжди.

У грудні 2010 року фонд Ахметова підписав грантову угоду на 95 млн доларів із Глобальним фондом боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом та малярією. Фонд Ахметова став основним отримувачем цих коштів в Україні. Були закуплені апарати GeneXpert для протитуберкульозних диспансерів Донецька, Краматорська, Маріуполя, Горлівки та Шахтарська. Ці апарати дозволяли виявляти паличку Коха та визначати резистентність до ліків всього за 2 години замість колишніх 2 місяців.

Масштаби благодійності

2011 року витрати фондів Ахметова на благодійність склали майже 223 мільйони доларів (1,8 млрд гривень на той момент). Він очолював список головних приватних філантропів України.

На окупованих територіях та на підконтрольній території Донецької області з 2014-го до лютого 2017 року працював Гуманітарний штаб Ріната Ахметова, створений на структурній базі ФК «Шахтар» та фонду «Розвиток України». Штаб видавав продуктові набори найвразливішим мешканцям воюючих територій. На цих продуктових наборах часто жили сім'ї, які залишилися без роботи чи доходів.

Декілька українських продуктових заводів були завантажені роботою цілодобово, люди працювали в чотири зміни на виготовлення та фасування круп, бакалії, макаронних виробів і консервів для Гумштабу Ріната Ахметова.

Свій похід у політику бізнесмен згодом назвав помилкою. Фото: VIKTORIA SINISTRA/AFP via Getty Images

Свій похід у політику бізнесмен згодом назвав помилкою. Фото: VIKTORIA SINISTRA/AFP via Getty Images

Довідка

Рінат Леонідович Ахметов – український підприємець, промисловець, один із найбільших бізнесменів України. Засновник та ключовий акціонер групи «Систем Кепітал Менеджмент» (SCM), через яку контролюються великі активи, у тому числі гірничо-металургійна група «Метінвест» та енергетичний холдинг ДТЕК.

З 1996 року є президентом футбольного клубу «Шахтар». Також за участю Ахметова було збудовано стадіон «Донбас Арена», який приймав матчі чемпіонату Європи у 2012 році.

У 2006-2012 роках був депутатом Верховної Ради України від Партії регіонів. Пізніше назвав свою участь у політиці помилкою та зосередився на бізнесі і благодійності. Залишається найбагатшою людиною України: за оцінками Forbes, у 2026 році його статки - близько $7,8 млрд.