Поради пасічників: як відрізнити справжній мед від підробки та обрати ідеальний для себе
19 серпня Україна відзначає День пасічника - свято тих, чий робочий день повністю залежить від погоди, природи та настрою бджіл. До цієї дати корреспондентка Коротко про записала історію Олени та Олександра Яценків із Кривого Рогу.
Десять років тому колишні працівники банку та металургійного гіганта починали з нуля, а сьогодні перевозять вулики між областями, експериментують зі смаками та формують культуру споживання меду. Про те, який мед люблять самі бджолярі, з якими проблемами вони стикаються через засуху й примхи фермерської гречки, а також скільки сортів варто мати вдома та чим крем-мед завоював покупців - читайте у матеріалі Коротко про.
30 вуликів на колесах
90 відсотків покупців Youbee Honey спочатку пишуть: «Взагалі-то я мед не дуже люблю». А потім купують його знову. Такий парадокс медового бізнесу подружжя Олени та Олександра Яценків із Кривого Рогу.
Вона працювала в банку, він - на металургійному підприємстві. А десять років тому подружжя вирішило завести пасіку.
Олена Яценко довгі роки працювала у банку, а тепер займається бджільництвом. Фото: Особистий архів Олени Яценко
- Наша Youbee Honey - це стартап банкіра і металурга, - жартома розповідає Коротко про пасічниця Олена Яценко. - Якби ж ми знали, скільки роботи нас чекає біля вуликів і бджіл, то ще раз і ще раз би подумали.
Свій медовий бізнес подружжя починало з нуля. До цього обидва не мали жодного стосунку до бджільництва.
Нині у Яценків до 30 вуликів. Вони розвивають власний бренд, розповідають про бджільництво в соцмережах, експериментують із продуктами та намагаються сформувати в Україні культуру споживання меду.
Сьогодні їхній бізнес залежить не лише від праці самих пасічників, а й від погоди, цвітіння медоносів, стану полів і настрою кількох десятків тисяч бджіл. А ще їхня пасіка - мобільна.
Вулики Яценків не прив'язані до одного місця. Коли в одному регіоні закінчується цвітіння, пасічники перевозять пасіку туди, де для бджіл є нові медоноси.
- Ми живемо у самому Кривому Розі, і в нас удома бджоли лише зимують, - пояснює Олена.
Останніми роками бджільництво дедалі більше нагадує лотерею, у якій головна ставка - на погоду. Наприклад, раніше пасіка Яценків часто бувала на Миколаївщині. Тепер вони більше працюють на Кіровоградщині.
- На Миколаївщині не вистачає дощів, бо ж немає Каховського водосховища, - говорить пасічниця. - Зараз ця проблема вже відчувається. Тому ми змінили локацію нашої мобільної пасіки.
Але навіть якщо знайти хороше місце і вгадати з погодою, гарантій хорошого медозбору все одно немає. Ще одна проблема, з якою стикаються пасічники, - сучасне сільське господарство та використання гібридного насіння.
- Телефонує нам фермер, запрошує приїхати з пасікою до його поля гречки, - каже Олена. - Ми з радістю їдемо. Приїжджаємо на місце, бачимо розкішне гречане поле. Але… бджоли не відчувають цієї гречки, бо рослини самозапильні.
Для пасічника це означає менше меду, а для покупця, на жаль, вищу ціну.
- Літр соняшникового меду Youbee Honey зараз коштує 300 гривень, - каже Олена. - Травневий дорожче - 600 гривень, тому що його справді мало, та й взяти його складніше.
Коли в одному регіоні закінчується цвітіння, Яценки перевозять пасіку туди, де для бджіл є нові медоноси. Фото: Особистий архів Олени Яценко
Не від хвороб, а для здоров'я
То який мед найкращий? Олена не дає однозначної відповіді.
- Рекомендую куштувати, тому що на колір і смак товариш не всяк, - усміхається вона. - А взагалі краще мати вдома два сорти меду. Наприклад, легкий квітковий смакує в теплу пору року, а багатий на смак гречаний - у холодну. Особисто мої фаворити – це соняшниковий і вже згаданий мною гречаний. Обидва мають глибокий насичений смак. Взагалі у більшості бджолярів у фаворитах саме соняшниковий мед. Він смачний, вистояний, швидко кристалізується завдяки саме глюкозі.
Смачним є і акацієвий мед. Це дуже популярний і, чого лукавити, дорогий сорт солодкого продукту. Він довго не кристалізується, оскільки містить більше фруктози. А от ріпаковий мед, на думку пасічниці, навпаки, покупці недооцінюють.
- Від цього меду покупці крутять носом, навіть не спробувавши продукт, - пояснює Олена. - Помилково вважають, що він містить багато «хімії», бо ріпак обробляють пестицидами.
Але бджола ніколи не понесе у вулик отруйну речовину.
- До того ж, коли комаха збирає нектар, обробляє його своїми ферментами, - зауважує пасічниця. - Ріпаковий мед дуже ніжний, наче масло. Мені дуже смакує. У Німеччині його використовують для профілактики серцево-судинних хвороб. Хоча я кажу, що мед не від хвороб, а для здоров'я.
Те, що мед корисний, давно доведено науковцями. Хоча час від часу в медіа з’являється інформація про те, що нібито цей продукт – звичайний цукор.
- Звісно, це не так, я і сама переконалася в користі меду для здоров’я, - каже Олена. – Довгий час мала проблеми із судинами. І лише коли почала займатися пасікою, регулярно споживати мед - все минуло. Але їсти мед для здоров'я - це гра надовго, це не за один день.
Саме тому вона радить не гнатися за великими обсягами, а пробувати різні сорти і обирати ті, які сподобаються.
Зараз у Яценків 30 вуликів і стільки ж бджолосімей. Фото: Особистий архів Олени Яценко
Крем-мед готують 7 днів
Сьогодні чистий мед у продажах Youbee Honey становить лише 10–15%. Більшість покупців обирають різні подарункові набори, горішки у меду, а ще крем-мед. Цікаво, що продаж останнього почався у Яценків після неприємного досвіду.
- Одного разу, на початку нашого медового бізнесу, ми накачали багато меду і вирішили здати його оптом, - розповідає пасічниця. - І в перший же раз шахрай «нагрів» нас на 20 тисяч гривень. Ми були новачками і так обпеклися.
Після цього від оптового продажу подружжя відмовилося. Натомість Олександр запропонував спробувати робити крем-мед. І технологія його виготовлення набагато складніша, аніж «перебити міксером».
Під час кремування кристали меду розбиваються і перетираються до однорідної кремової консистенції. Мед поміщають у спеціальне кремувальне обладнання, де він перемішується близько 15 хвилин. Потім 45 хвилин відпочиває. І так процес повторюється. Усе це роблять у холодну пору року і впродовж 7-10 днів.
А щоб крем-мед не був надто солодким, Яценки експериментують зі смаками. Додають обліпиху, журавлину, м'яту з лаймом. Є навіть шоколадний варіант із несолодким тертим какао, також із кокосом, на смак наче «Баунті».
Саме такі експерименти допомагають привчати людей до меду. Родина Яценків намагається популяризувати не тільки власний продукт, а й культуру споживання меду.
Цього року, наприклад, пасічниця знайомила зі своєю роботою школярів. На запрошення приїхала до школи, привезла вулик, обладнання і влаштувала для шестикласників дегустацію. Їздила також до дітей з особливими потребами.
- Батьки казали, що вони мед не люблять, а вони їли ще й як, - сміється пасічниця.
Під час кремування кристали меду розбиваються і перетираються до однорідної кремової консистенції. Фото: Особистий архів Олени Яценко
Як не купити замість меду «коктейль» із сиропу?
Мед входить до продуктів, які часто намагаються підробляти. Тому покупці шукають домашні способи перевірити його натуральність: розводять у воді, капають йод, ляпають ложкою по меду.
Олена радить звернути увагу ще й на вагу.
- Якщо мед розведений, наприклад водою, то він буде легшим, - пояснює. - Один літр меду важить 1,4 кг, пів літра, відповідно, 700 грамів. Якщо суттєво менше, значить, щось там вже "нахімічили".
Але найкращий спосіб купити чистий і корисний мед, на думку пасічниці, це мати свого перевіреного бджоляра.
- Люди, які живуть своєю справою, знають усе про мед, – говорить Олена Яценко. - Не приховують, де стоїть пасіка, скільки мають вуликів, дозволяють скуштувати продукт.
Найкращий спосіб купити чистий і корисний мед, на думку пасічниці, це мати свого перевіреного бджоляра. Фото: Особистий архів Олени Яценко
До речі
Чи буває зелений або фіолетовий мед?
Одного разу Олена придбала в Карпатах, біля Синевіру, різнокольоровий мед. Продавець запевнив її, що незвичний колір продукту дають ялівець і смерека, на яких нібито настояний солодкий продукт. Пасічниця вирішила перевірити це на власному досвіді.
- Я купила мед, привезла додому, а ще взяла ялівець і кинула вже у свій мед, - розповідає про свої експерименти Коротко про пасічниця Олена. - За місяць він так і не позеленів.
Тоді Олена повторила експеримент із лавандою. Але мед не став фіолетовим, а залишився звичайного медового кольору. То звідки ж береться колір? Звісно, від кольорової «хімії».
Попри це, "кольоровий" мед в Карпатах добре продається, тому що людям подобається його незвичний вигляд та екзотичність.
А Олена продовжує популяризувати український справжній мед, бо переконана, що його варто пробувати, розрізняти, смакувати, цінувати.
