• Головна
• Суспільство

Фото: Ali Jadallah/Anadolu Agency via Getty Images

Війна в Україні б’є не лише по людях, містах і полях. Вона змінює навіть життя бджіл. Про те, яким чином обстріли впливають на цих медоносних комах, чи залишилася Україна в лідерах з експорту меду, а також про те, чому саме акацієвий мед варто мати вдома - читайте у матеріалі Коротко про.

Стають агресивними і покидають вулики

У небі - шахед, а у вулику - хаос. Через голосні звуки ворожих БпЛА у бджіл виникає панічна атака. Дивина? На жаль, такі напади у комах все частіше з’являються після обстрілів, тривожної сирени, задимлення. От тільки на відміну від людини, комаха не може випити пігулку чи проконтролювати своє дихання.

- Бджоли були спокійні, починалася їхня вечірня рутина, аж раптом тривога і збиття прямісінько над нами (пасікою), - розповідає пасічниця Олена з Кривого Рогу. – Потужні вибухи, сильна вібрація. А коли все закінчилося, у вуликах був хаос. Бджоли хаотично літали, не могли заспокоїтися, голосно дзижчали.

Комахи, які завжди вважалися символом працьовитості і природної гармонії, виявилися надзвичайно чутливими до військових дій. Після сильних обстрілів можуть ставати агресивними, втрачати орієнтацію або взагалі залишати вулики.

- Бджоли дуже чутливі до змін середовища, - розповідає Коротко про пасічник з Київщини Олександр Поворозний. - Вони орієнтуються за вібраціями, запахами та коливаннями повітря. Через це сильні вибухи можуть буквально дезорганізувати роботу колонії. А це призводить до масової загибелі бджолосімей і різкого падіння продуктивності.

Після стресу бджоли гірше вилітають на медозбір, матка може скорочувати відкладання яєць, а сім’я слабшає. Усе це напряму впливає на кількість меду.

До того ж чимало пасік за роки війни зазнали руйнувань. Також частина пасічників втратили доступ до своїх вуликів через окупацію чи постійні обстріли.

Ще одна проблема - дим і випалені поля, які позбавляють бджіл рослин, з яких вони збирають нектар. Якщо раніше пасічники могли перевозити вулики ближче до медоносів, то нині частина територій замінована або небезпечна для пересування.

Через війну змінюється і сама природа медозбору. У багатьох регіонах скоротилися площі соняшнику, акації та інших рослин-медоносів. До цього додаються посухи і весняні заморозки, які останніми роками стали особливо відчутними.

В Україні є 65 тисяч пасік

Як бачимо, медова галузь не така вже й солодка. Та все ж, незважаючи на проблеми, Україна залишається в лідерах серед європейських країн за обсягами експорту меду.

Президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов. Фото: suspilne.media

- Хоч у нас і війна, але поки нема країни в Європі, яка б нас обігнала за виробництвом і експортом меду, - каже Коротко про президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов. – Ми - в лідерах. І це очевидно, тому що в Україні офіційно зареєстровано близько 65 тисяч пасік, і там утримують від 10 до 300 і більше бджолосімей. Але проблем наші пасічники мають дуже багато.

Насамперед це нестача людей. Хтось виїхав, хтось пішов на фронт. А догляд за бджолами потребує постійної уваги.

- Якщо пасіку вчасно не перевіряти, бджоли можуть ослабнути або загинути, - каже Гриньов.

Багато пасічників мобілізовані. А їхніми вуликами займаються, у кращому разі, родичі. Гірше, коли за бджіл беруться некомпетентні люди, в результаті чого комахи гинуть або тікають.

Ще одна серйозна проблема – пестициди. Пасічники скаржаться, що фермери часто обробляють поля без попередження, а подекуди використовують препарати, заборонені у Європі через небезпеку для бджіл.

- Є ще одна біда, яку я називаю тихою, але дуже серйозною, - каже Сергій Гриньов. - Це завезення і застосування сортів рослин сільськогосподарських, які втратили нектаропродуктивність або мають занижені показники. Це самозапильні, гібридні рослини. От бачите поле гречки? А бджіл там немає. Ні комашки!

Спілка пасічників навіть звернулася до Кабінету Міністрів України і Національної академії аграрних наук України з проханням дослідити ситуацію і внести зміни у законодавство.

Пасічники пропонують, аби кожен сорт рослин мав своєрідний «паспорт» із вказаною нектаропродуктивністю. Якщо ж рослина не дає достатньо нектару, то її і не треба реєструвати для вирощування.

- Тому що є такі ж сорти, які адаптовані під Україну, з великою кількістю нектару, які потребують роботи бджіл, - каже пасічник.

Багато пасічників мобілізовані. А їхніми вуликами займаються, у кращому разі, родичі. Фото: pixabay.com

Акацієвий чи липовий?

Люди використовують мед тисячі років - і не лише як солодощі. Його додавали до ліків, застосовували для загоєння ран, лікування застуд і зміцнення організму. Сьогодні науковці підтверджують: натуральний мед справді містить багато корисних речовин.

- Та все ж мед – не ліки, а продукт харчування, - каже Сергій Гриньов. - Заміняйте ним цукор. Це дозволить підтримати пасічників у складний час, вплине на підвищення імунітету населення. Я кажу: якби наші українці вживали щодня по столовій ложці меду, то й наша нація була би здоровіша.

Основу меду складають природні цукри - фруктоза та глюкоза, які швидко дають організму енергію. Але цінність продукту не лише у цьому.

Натуральний мед має:

• вітаміни групи B;
• вітамін C;
• калій;
• магній;
• кальцій;
• фосфор;
• залізо;
• цинк;
• антиоксиданти;
• ферменти та органічні кислоти.

Кількість корисних речовин залежить від виду меду, рослин, з яких бджоли збирали нектар, та умов зберігання.

- Я, як пасічник, кажу, що будь-який натуральний мед корисний, - усміхається Сергій Гриньов. – Але один із кращих – це акацієвий. Він довго кристалізується, дуже смачний. Але і дорогий, бо його важко добувати.

Для порівняння: вартість 500 мл акацієвого меду до 400 грн. За таку ж кількість липового меду продавці просять 200 грн.

І акацієвий, і будь-який інший сорт меду має антибактеріальні та протизапальні властивості. Його часто вживають під час застуди, болю в горлі чи кашлю. А ще мед:

• підтримує імунітет,
• дає енергію,
• корисний для серця і судин,
• допомагає травленню,
• заспокоює нервову систему.

Тільки не додавайте мед у дуже гарячий чай чи окріп, тому що при високій температурі частина корисних речовин руйнується.

Але навіть корисний продукт варто вживати помірно. Для дорослої людини достатньо 1-2 столові ложки на день. Надмірне споживання може призводити до набору ваги та підвищення рівня цукру у крові.

Варто відмовитися від меду людям з алергією на продукти бджільництва, тим, хто має цукровий діабет, ожиріння, загострення хвороб шлунково-кишкового тракту.

Як обрати натуральний мед?

На ринку та в магазинах часто трапляються підробки або продукт із сиропів. І вгадати, де ж натуральний мед, а де фальсифікат, майже неможливо. Пасічники взагалі радять купувати продукт тільки у перевірених продавців.

Але запам’ятайте ознаки хорошого меду:

• має природний аромат квітів або трав;
• не піниться;
• однорідний за консистенцією;
• не надто рідкий узимку;
• після кристалізації не розшаровується.

Як правильно зберігати мед?

При правильному зберіганні цей солодкий продукт може зберігатися роками. Хоча з часом якась частина корисних властивостей поступово зникає.

Мед не любить сонячне світло, вологу, високу температуру. Не рекомендується тримати цей продукт у металевому посуді або у холодильнику.

Найкраще зберігати його:

• у скляній банці;
• щільно закритим;
• при температурі від +5 до +20 °C.

Натуральний мед справді містить багато корисних речовин. Фото: pixabay.com

До речі

Прополіс – від болю в горлі, перга – для імунітету

Крім меду, бджоли виробляють ще маточне молочко, пилок, пергу, прополіс і, звісно, віск. Усі ці продукти бджільництва мають певну користь.

Наприклад, прополіс. Його бджоли використовують для дезінфекції вулика, бо ж має сильні антибактеріальні властивості. Відповідно, прополіс можна застосовувати при болю в горлі, стоматитах, невеликих ранах.

Бджолиний пилок містить амінокислоти, білки та вітаміни. Його часто рекомендують для відновлення сил і покращення апетиту.

Перга - це ферментований пилок. Вона добре засвоюється організмом і містить багато корисних речовин. Її вважають природним тонізуючим продуктом.

Маточне молочко узагалі один із найцінніших продуктів бджільництва. Його використовують для підтримки імунітету, нервової системи та загального тонусу організму.

А знаменитий бджолиний віск допомагає при лікуванні гаймориту, алергій, астми. Також віск використовують у косметології та для виготовлення свічок.