Ніч "падаючих зірок" - коли можна побачити пік метеорного потоку Ета-Аквариди
Метеорний потік Ета-Аквариди, який утворюється з пилових частинок легендарної комети Галлея, виходить на свій пік активності, даруючи шанс побачити яскраві "падаючі зірки". Найвищої активності “зорепад” досягне в ніч на 6 травня. Про це пише Space та EarthSky.
У 2026 році Ета-Аквариди активні з 19 квітня до 28 травня, а пік припадає на ніч з 5 на 6 травня. Найкращий шанс побачити метеори - у передсвітанкові години 6 травня, коли радіант потоку (точка, з якої ніби "вилітають" метеори) піднімається найвище для спостерігачів у Північній півкулі.
За даними American Meteor Society, потік буде найяскравішим у тропічних регіонах Південної півкулі, де за ідеальних умов можна побачити до 50 метеорів на годину. У Північній півкулі умови гірші: можна очікувати приблизно 10-30 метеорів на годину, але на практиці їх може бути ще менше. Причина - яскравий спадаючий опуклий Місяць, який "забиває" слабші метеори світлом. Крім того, на 84% освітлений Місяць зійде після опівночі 5-6 травня і заливатиме небо світлом, через що кількість видимих метеорів може впасти нижче 10 на годину.
За прогнозами Американського метеорного товариства, максимум активності припаде на 03:51 за всесвітнім часом (UTC). В Україні на той момент буде близько 07:00 ранку, тож фактично цей пік не можна буде побачити, адже Сонце вже майже зійде - зараз воно з’являється над горизонтом приблизно між 05:15 і 05:55.
Походження потоку
Ета-Аквариди утворюються з пилу, який залишила після себе знаменита комета Галлея. Вона рухається ретроградною орбітою - у протилежному напрямку до планет Сонячної системи. Земля перетинає її орбіту двічі на рік: у травні - утворюються Ета-Аквариди, у жовтні - Оріоніди.
Історія відкриття цього явища бере початок ще в XIX столітті. У 1870 році підполковник Г. Л. Тупман вперше зафіксував скупчення метеорів у сузір’ї Водолія. А вже у 1876 році професор Александер Стюарт Гершель математично підтвердив їхній зв’язок з орбітою комети Галлея.
Метеори Ета-Акварид вирізняються високою швидкістю - вони входять в атмосферу Землі приблизно зі швидкістю 66 км/с. Через це багато з них залишають після себе яскраві світні сліди, які можуть зберігатися в небі від кількох секунд до навіть кількох хвилин.
Комета Галлея повертається до Сонця приблизно раз на 76 років, і востаннє її можна було спостерігати у 1985-1986 роках. Наступне її наближення очікується у 2061 році.
- У квітні EarthSky та Space писали, що наприкінці квітня можна було побачити пік одного із найдавніших відомих метеорних потоків Ліриди.
- У березні Space писали, що на початку квітня у небі з’явиться комета, яку можна буде побачити навіть удень.
