Краматорськ сьогодні: комендантська година по 19 годин та полювання дронів за світлом у вікнах
Краматорськ щодня страждає від обстрілів, але не здається. З наполовину зруйнованого міста їдуть люди, однак ті, хто залишився, вірять, що їх не спіткає доля сусідніх Костянтинівки та Дружківки і Краматорськ не знесуть дощенту. Хоча росіяни дуже намагаються, спрямовуючи керовані ракети в житлові будинки і скидаючи на багатоповерхівки багатотонні ФАБи. Коротко про - про те, як виживають ті, що залишилися в Краматорську.
З колись майже сотні тисяч мешканців зараз у місті залишилося десь 20 тисяч, переважно старі та люди з інвалідністю. Частина з них – це переселенці з тих же Костянтинівки та Дружківки, вони не з чуток знають, як виживати, коли тебе постійно хочуть вбити.
– Виходимо надвір рідко, дуже рідко, за водою, наприклад. Намагаємося триматися в тіні будинків, а ночами закриваємо вікна щільними шторами. Безпілотники постійно літають, здається, що вони цілодобово висять над містом. Отак пролетить над будинком – а потім у вікно, де горить світло, прилітає ракета, – розповідає місцева мешканка Анастасія.
Не треба такого "визволення"
Цій тактиці російських бойовиків уже кілька років. Вбити і вигнати всіх, хто живе в населеному пункті, встромити свій прапор у купу руїн, оголосити місто "звільненим" – і забути, попередньо впхнувши російські паспорти тим, що залишилися. Про те, як у таких "звільнених" містах налагоджується "мирне життя", на своєму досвіді можуть красномовно розповісти занедбані Мар'їнка, Вугледар, Авдіївка, Бахмут.
Краматорськ тримається і не хоче повторення страшної долі. Бореться всіма можливими силами, наприклад, над центральними вулицями натягнуті антидронові сітки – хоч якась безпека. З 1 листопада комендантська година у місті починатиметься о 16:00 та закінчуватиметься об 11:00 наступного дня. Захід важкий, але вимушений: менше людей на вулицях - менший ризик потрапити під обстріл чи ракетний удар.
- Намагатимемося встигати за цей час збігати на ринок і закупитися, а потім уже сидіти вдома або в укриттях, - продовжує Анастасія. – Якщо стане дуже важко, ось зовсім, остаточно та безповоротно, то звернемося до волонтерів, щоб вони нас вивезли. Хоча вони вже кажуть, щоб ми вирішували швидше. Але як я можу зараз виїхати, якщо у моєму під'їзді у двох квартирах живуть старі люди, які не ходять? Я з дочкою їх доглядаю, вони нікуди їхати не хочуть, сказали, чекатимуть смерті вдома, якщо вже так виходить. Мешканці решти квартир давно вже поїхали. Я попередила, що і ми можемо поїхати, хоча серце розривається, коли дивлюсь на них.
Вулиці міста затягли антидроновими сітками. Фото: Yan Dobronosov/Global Images Ukraine via Getty Images
Ніхто в евакуацію не жене, але…
Вода і світло в Краматорську з'являються з перебоями, мобільний зв'язок сяк-так працює, але все залежить від того, куди впали ракети або бомби і що рознесли. Ринки поступово закриваються - ворог цілеспрямовано б'є по скупченнях людей, тому краще розосередити продавців та покупців. На дорогах відключено світлофори, а після удару 8 жовтня по рейсовому автобусу, коли загинули десятки людей, міський транспорт офіційно перестав курсувати маршрутами.
Обласна військова адміністрація закликає сім'ї з дітьми евакуюватися якнайшвидше. Евакуація офіційно вважається примусовою, але ніхто за руки нікого не тягне – самі виїжджають. З деяких районів міста, на околицях, вже важко виїжджати евакуаційним автомобілям, тому волонтери просять людей дійти до певної точки збору і вже звідти їх заберуть евакомобілі.
- Зимуватимемо, як доведеться. Начебто обіцяли зробити свердловини чи привозити воду, якщо росіяни рознесуть водоканал. Волонтери сказали, що планують розвозити продукти тим, хто є маломобільним – у тому числі й моїм сусідам старим, – каже Анастасія.
Але хоч і сумна навколишня дійсність, Краматорськ ще живий! Так, у телеграм-каналі "Типовий Краматорськ" 10 жовтня з'явилася публікація про найменшого городянина Єгора, якому три дні від народження і який з'явився на світ у Краматорську. Звісно, поява дітей у охопленому війною місті викликала неабиякі дискусії, проте факт залишається фактом. Не тільки люди похилого віку, а й досить молоді люди залишилися в місті, де живуть, працюють і піклуються про інших.
- Дорікати тим, що "не виїхали і наражають дитину на небезпеку" - дуже безглуздо, оскільки ніхто не знає обставин цієї сім'ї. Мені, наприклад, важко думати, що нам доведеться виїхати. Де я зможу прожити з пенсією в 4500 грн, навіть якщо отримаю 3000 переселенських? Зняти квартиру чи кімнату не зможу, доведеться жити десь у шкільному спортзалі чи у старому санаторії на підлозі? Не готова я до таких випробувань, але якщо треба буде вже точно рятуватися – доведеться їхати хоча б у Дніпро, що вдієш, - коментує Анастасія.
Незважаючи на постійні обстріли, в Краматорську продовжують з'являтися на світ діти. Фото: Yan Dobronosov/Global Images Ukraine via Getty Images
До речі
Інформація мешканців міста про жорсткі обмеження повністю підтверджується офіційними рішеннями влади. За повідомленням керівника Донецької ОВА Вадима Філашкіна та начальника Краматорської МВА Олександра Гончаренка, з 1 листопада в Краматорську вводиться 19-годинна комендантська година. Громадянам дозволять перебувати на вулицях лише у короткому проміжку з 11:00 до 16:00. Також обласна влада взялася за розширення зони примусової евакуації дітей із батьками. Удари авіабомбами ФАБ та КАБ по житлових кварталах стали щоденними, тому рятувальники та волонтери наполягають на негайному виїзді цивільного населення у безпечніші регіони України.
