Подібних підприємств у світі лише дев’ять. І одне з них – у місті Хуст, що на Закарпатті. Це Хустська фабрика фетрових головних уборів, або, офіційно, ТОВ «Хуст-Фільц». Про те, як підприємство пережило війни, розпад СРСР і навіть шалені 90-ті, навіщо капелюхам спа-процедури і що на фабриці робив відомий дизайнер Руслан Багінський – у матеріалі Коротко про.
В епоху кепок і шапок біні класичні капелюхи - наче раритетний автомобіль класу А поміж «ланосів». У XXI столітті вони виглядають оригінально, з легким натяком на ретро, а ще виготовлені з натуральних матеріалів.
Саме такі головні убори виготовляють у Хусті, що на Закарпатті. Місцева фетрофільцева фабрика пережила дві війни (а зараз і третю), кілька політичних режимів, розпад СРСР, економічні кризи. Але дотепер успішно працює.
Головні убори з Хуста експортують до Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Франції, Італії і навіть Японії. Фото: ФБ Галина Філіпова
На підприємстві виготовляють капелюхи від а до я, тобто вони проходять повний цикл, починаючи з підготовки натуральної сировини і закінчуючи оздобленням готового виробу. В асортименті більше 150 моделей головних уборів, а за рік фабрика виготовляє пів мільйона капелюхів, частина яких їде за кордон. До речі, європейські модниці готові постояти в довгій черзі за якісним хустським капелюхом.
Але почнімо з історії. Вона у цього підприємства давня. Перша майстерня з виготовлення фетрових капелюхів була заснована у Хусті ще в 1906 році. Це було маленьке приміщення, де працювала пара майстрів. Спочатку шили капелюхи лише на замовлення містян. Одиничними екземплярами, але з якісно виконаною роботою.
- Отак собі працювали, виготовляли капелюхи, потроху розвивалися, як могли, - розповідає Коротко про екскурсовод Олексій. - А в 1947 році в майстерні встановили конфісковане в Німеччині обладнання, пристосоване для роботи з натуральними волокнами кроля, зайця, бобра. Цей рік вважається офіційним початком історії Хустської фетрофільцевої фабрики: тоді ж замовлень побільшало, на роботу добрали майстрів, а капелюхи з Хуста почали продавати у найбільш віддалених закутках тодішнього Радянського Союзу.
На той час мати у власному гардеробі головний убір хустських майстрів було своєрідним привілеєм. Бо ж в роки тотального дефіциту навіть не всі жителі Хуста могли похвалитися капелюхом, виготовленим рідною фабрикою. При цьому підприємство ні на день не зупинялося, капелюхи виготовляли в кілька змін. В кінці 60-х фабрику серйозно реконструювали і оснастили новими потужними машинами.
- Головні убори, виготовлені на фабриці, носили всі відомі діячі Радянського союзу, від Хрущова аж до Горбачова, - каже Олексій.
На фабриці виготовляють капелюхи для поліцейських, митників, прикордонників, скаутів, мисливців і навіть юдеїв. Фото: banosh.com.ua
В 90-ті ситуація змінилася. Після розпаду СРСР підприємство опинилося в скрутному становищі. Довелося навіть продати частину фабричних приміщень. Зате працівникам вдалося зберегти головне – верстати. З того часу і до сьогодні Хустська фетрофільцева фабрика працює на якість, а не на кількість.
- Кожен капелюх вручну вичісуємо, оздоблюємо, а процес виготовлення взагалі займає місяць, - розповідає Коротко про працівниця фабрики Галина.
І пояснює: спочатку виготовляють форму майбутнього головного, так звану болванку (з гіпсу, дерева). В цей же час сировину, тобто кролячий або заячий пух (і ніякої синтетики!), очищають, протравлюють, спушують, формують в основу. Отож, фетр готовий.
Далі матеріал треба щедро обробити гарячою водою і парою, для того аби він став щільним та еластичним. Таким чином ще й фіксується форма майбутнього капелюха. Після такого SPA виріб триматиме вигини, не провисатиме і не «попливе» у вологу погоду. А вже на завершення капелюх вичісують і оздоблюють.
- А де ви навчилися цій майстерності? – запитую в працівниці Галини.
- Тут же, на фабриці, - усміхається жінка. – В Україні немає університетів, де б навчали капелюшній справі. Мене вчили старші майстри, які вже давно на пенсії, а дехто і в кращому світі. А я передаю свої знання молоді.
Наприклад, Руслану Багінському. Так, нині відомий дизайнер теж колись працював на Хустській фетрофільцевій фабриці.
- В нашій справі все залежить від рук: можеш мати найкраще обладнання, але якщо руки не відчувають фетру, то не буде капелюха,- каже Галина. - Я беру капелюх, і відчуваю, що у ньому більше або менше матеріалу навіть в межах 5 грамів.
Зараз головні убори з Хуста експортують до Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Франції, Італії та навіть Японії. Також на фабриці виготовляють капелюхи для поліцейських, митників, прикордонників, скаутів, мисливців і навіть юдеїв. А ще не так давно тут почали майструвати літні моделі головних уборів.
На перший погляд, справи на фабриці йдуть добре: асортимент цікавий, вироби якісні, замовлень вистачає. Але є і багато проблем. Це висока вартість енергії, адже виробництво потребує багато гарячої води, відсутність спеціалістів, конкуренція з дешевими китайськими товарами.
А ще – швидка зміна трендів. Якщо раніше капелюх був чи не обов’язковим у чоловічому гардеробі, то тепер не часто зустрінеш представника сильної статі у такому вишуканому головному уборі, особливо фетровому. Але попри це у фірмовому магазині фабрики завжди людно. Ще й вартість за якісні головні убори цілком доступна – від 1000 грн.
- Хоч мода зараз дуже швидка, все ж завжди буде цінуватися виріб ручної роботи, оригінальний, не штамповка, - говорить Галина. – Таким і є капелюх з Хуста.
А самі жителі цього закарпатського містечка жартома кажуть, що поки стоїть фабрика - стоїть Хуст. І певна правда у цьому є, адже на фабрику їдуть туристи з усіх усюд, а капелюхи з Хуста давно стали локальним брендом.
Адреса фабрики: м. Хуст, вул. Івана Франка, 175. Фабрика знаходиться на виїзді з міста, дорога у напрямку Рахова.
Графік роботи: понеділок – п’ятниця, з 8:00 до 17:30