Якщо людство зникне: 5 таємних сховищ, які переживуть апокаліпсис на Землі
Людство готується до апокаліпсису, але поки багатії будують бункери для себе та свого золота, менш заможні вчені думають про все людство. У Тасманії будують «чорний ящик Землі», в Арктиці заморожують мільйони насінин, а небезпечні віруси та бактерії зберігають у спеціальних лабораторіях. Зібрали в Коротко про — все про те, як і де людство готується зберегти свої знання на випадок кінця світу.
На заході Тасманії будують гігантський металевий «чорний ящик», який має записувати історію кліматичної кризи. На Шпіцбергені, глибоко всередині гори, лежить понад 1,4 млн зразків насіння. У старій шахті в Арктиці сховані цифрові архіви, включно з програмним кодом і культурною спадщиною. У наукових колекціях існують зразки найнебезпечніших збудників — від коронавірусів до бактерії чуми. А частина людської бібліотеки вже вирушила на Місяць (спадщина для інопланетян?). Усі ці проєкти існують насправді.
«Чорний ящик Землі»: збір доказів для розслідування “після Апокаліпсису”
На занедбаному аеродромі на суворому західному узбережжі Тасманії незабаром з’явиться вражаючий моноліт, відомий як «Чорний ящик Землі», створений із зловісною метою: фіксувати «кожен крок», який людство робить на шляху до «катастрофи». Він почне функціонувати до кінця 2026 року, повідомляє CNN.
Конструкція ящика, що нагадує моноліт із «Космічної Одіссеї — 2001», вражає. Розміром із міський автобус (на головному фото), завдовжки 16 метрів, виготовлена зі сталі завтовшки 7,5 см, вона буде оточена бетонними панелями та накрита дахом із міцного скла із сонячними батареями під ним.
Це робиться для захисту та забезпечення енергією: пристрій записуватиме кліматичні дані зі сотні точок і контекстну інформацію — від температури та підвищення рівня моря до політичних промов і кліматичних доповідей.
До архіву мають потрапляти новини, публічні заяви, матеріали кліматичних самітів та інші свідчення того, що люди знали про те, що відбувається, і як на це реагували.
Керівник художньої частини проєкту Джонатан Кнібоне пояснював, що важливо зберегти різні думки, щоб колись у майбутньому можна було розібратися, хто мав рацію, хто помилявся і що насправді сталося. Вийде майже детектив для майбутніх археологів, а радше доказова база — для прокурорів майбутнього.
Глобальне сховище рослин: 1,4 млн насінин у крижаній горі
Глибоко в горі на арктичному архіпелазі Шпіцберген (Норвегія) знаходиться одна з найвідоміших споруд XXI століття — Глобальне сховище насіння Свальбарда. Його часто називають «сховищем Судного дня».
Зараз там лежить понад 1,4 мільйона зразків насіння майже з усіх країн світу. Насіння зберігається за температури −18 °C. Навіть якщо електрику повністю вимкнуть, вічна мерзлота не дасть йому розтанути.
Тут є рис, пшениця, кукурудза, картопля, сорго та тисячі інших сільськогосподарських культур — зокрема рідкісні та старовинні сорти.
Головне правило: насіння залишається власністю тих країн та організацій, які його надіслали. Норвегія лише надає наднадійний сейф.
Якщо через війну, епідемію або кліматичну катастрофу національні колекції насіння будуть знищені, людство зможе почати вирощування заново.
Дивно, але це вже успішно спрацювало після війни в Сирії! До війни міжнародний сільськогосподарський дослідницький центр в Алеппо зберігав велику колекцію насіння. Дублікати заздалегідь відправили на Шпіцберген. Коли через війну початкова колекція опинилася під загрозою, насіння вперше довелося забрати назад і використати для відновлення генетичних банків.
Доставка коробок із насінням із Японії та США до міжнародного генного сховища на Шпіцбергені. Фото: JUNGE, HEIKO/AFP via Getty Images
«Інтернет під землею»: де схована цифрова пам’ять людства
В Арктиці існує й інше незвичайне сховище — Арктичний світовий архів. Він також знаходиться на Шпіцбергені, у переобладнаній вугільній шахті, глибоко всередині гори.
Проєкт запустила у 2017 році норвезька технологічна компанія «Пікл». У 2025 році архів став незалежним фондом. Його ідея проста: зберегти найважливіші цифрові матеріали людства протягом століть і навіть тисячоліть.
У сховищі є архів відкритого програмного коду «ГітХаб», матеріали Ватиканської бібліотеки, твори мистецтва та інші культурні колекції.
Але інформацію зберігають не просто на звичайних жорстких дисках. Використовується спеціальна плівка — «ПіклФільм», розрахована на дуже тривале зберігання. Творці стверджують, що інформація може зберігатися навіть без електрики та без залежності від конкретного сучасного програмного забезпечення.
«Чума в сейфі»: навіщо вчені зберігають смертельні хвороби
Є сховища, про які намагаються взагалі не згадувати в пресі. У кількох лабораторіях найвищого рівня біологічного захисту (BSL-4) досі зберігають живі зразки віспи — хвороби, яку офіційно перемогли у 1980 році. Офіційно такі колекції існують у США та Росії. Крім віспи, у різних країнах в особливих умовах утримують збудників чуми, сибірської виразки та інших особливо небезпечних інфекцій.
Навіщо? Тому що для створення вакцин, ліків і проведення діагностики вченим необхідно вивчати та розуміти самого збудника хвороби. На випадок, якщо хвороба раптово повернеться (зокрема як біологічна зброя).
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) створила систему «БіоХаб» для безпечного зберігання та обміну біологічними матеріалами з епідемічним або пандемічним потенціалом. В офіційному каталозі вже є зразки варіантів вірусу SARS-CoV-2, і система передбачає роботу з іншими патогенами.
Глобальне сховище насіння знаходиться в зоні вічної мерзлоти — там завжди −18 градусів. Фото: Steffen Trumpf/picture alliance via Getty Images
На далекому кордоні: бібліотеку даних уже відправили на Місяць
Це вже зовсім близько до фантастики, але правда. Частину людських знань уже відправили за межі Землі. Розумієте — для кого, якщо у нас тут усе загнеться.
Фонд «Архівна місія» [https://www.archmission.org/spaceil] у 2019 році відправив на Місяць «Місячну бібліотеку» — архів приблизно на 30 млн сторінок, записаний на тонких нікелевих дисках.
А 22 лютого 2024 року на поверхню Місяця успішно доставили ще один архів — «Галактичний архів спадщини». У ньому є матеріали англійської
«Вікіпедії», мовні бази, проєкти з пошуку позаземного розуму, цифрове мистецтво та інші колекції. Інформацію записано на 16 шарах нікелю у вигляді нанофіша — надзвичайно щільного фізичного носія.
Немає сумнівів, що «космічне архівування» продовжиться вже найближчим часом, коли Маск або вчені Китаю побудують перші місячні бази.
Можливо, усі ці сховища — хороші шанси для людства навіть після найбільшої катастрофи почати все спочатку.
