Директор заповідника «Хотинська фортеця»: Обвалення стіни серйозніше, ніж здається на фото
Стіни легендарної Хотинської фортеці не витримали примх погоди: величезний пласт кладки обрушився з 60-метрової висоти. І хоча по фото в соцмережах масштаб проблеми здається не таким вже й масштабним, директор заповідника «Хотинська фортеця» Єлизавета Буяновська попереджає, що ситуація складна і ще не до кінця вивчена. Через значну висоту та відсутність під'їздів проєктанти поки не розуміють, як технічно підступитися до реставрації.
Що насправді руйнує «одне із семи чудес України» - зимові морози, обмілення Дністра чи наслідки обстрілів, - з'ясовувала журналістка Коротко про.
Камені впали у захисний рів
Ще кілька днів тому співробітниця історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» оглядала споруду, фіксувала на фото її стан – і не було жодних причин для занепокоєння. Ні тріщинки. Але вже наступного дня величезний шмат стіни звалився вниз.
- Добре, що внизу урвище і ніхто не постраждав, - з полегшенням зітхають у розмові з журналісткою Коротко про співробітники заповідника. – Погано, що тепер незрозуміло, як проводити реставрацію муру. Будівельні риштування на дні цього рову ставити, чи що...
З питанням, як привести будівлю у первісний вигляд, визначаться найближчим часом – комісія вже створена. До неї входять представники Міністерства культури, Чернівецької ОДА та інші фахівці. Площа обваленого каміння також поки не встановлена – її замірятимуть найближчим часом.
- Насправді обвалення серйозне, хоча візуально по фото в інтернеті здається, що проблема невелика, - зазначає Коротко про директорка заповідника Єлизавета Буяновська. - Уявіть собі: висота стіни 40 метрів, а ще скелі – разом висота десь під 60 метрів. Тому технологічно поки що навіть проєктанти, конструктори не розуміють, як до неї приступити. Ми зараз зробили візуальне обстеження. У середу (22 квітня), якщо матимемо хорошу погоду, рятувальники за допомогою аерозйомки подивляться, що у нас там. Ми вже попросили їх про допомогу.
Про фінанси, які будуть потрібні на реставрацію, також говорити ще зарано, як і про час відновлення стіни фортеці. Про всяк випадок територію поблизу «аварії» огородили, щоб туристи все ж таки трималися подалі.
Стіни Хотинської фортеці будувалися зовні з каменю, а всередині – забивалися цементом, дрібним камінням, вапном. Фото: ФБ Андрій Дранчук - Хотинський міський голова
Проблема у недоступності фортеці
Частину каменів, які не розбилися вщент, використають, а взагалі камінь доведеться десь діставати - в цій місцевості, в основному, можна знайти тільки пісковик.
- Головне, щоб проєктанти, конструктори, інженери знайшли рішення, як це зробити (провести реставрацію. – Авт.), - хвилюється директорка заповідника. – Проблема не так у реставрації та її вартості, хоча це ще невідомо, як у підході, під'їзді до цієї стіни для реставраторів. Це не монолітна стіна. Середньовічні фортеці будувалися і в нас, і в Європі як: зовні стіни кам'яні, а всередині «забиті» цементом, піском, вапном, дрібними камінчиками… І ось внаслідок дощів у холодний сезон це все намокло всередині, потім пішли сильні морози цієї зими, і стіна зараз, умовно, якщо пояснювати не будівельними термінами, "розмерзлась" не витримала.
Обвалення стіни сталося вдень – каміння впало у виритий захисний рів із джерелом.
Деякі пов'язують обвал стіни з водою, а саме – з річкою Дністер, що протікає під стінами. Вона зміліла, особливо останні два роки. У деяких місцях залишився лише мул. Ще, кажуть, під фортецею є карстові печери – і нібито поки вони були заповнені водою, міцність трималася. А коли вода відійшла, скеля почала просідати.
- Але це наша особиста думка. Хоча геологічні дослідження проводились, – наголошують місцеві.
Проблеми через «річкове» сусідство у середньовічної Хотинської фортеці, кажуть, уже були – у 2019 році стіни пішли тріщинами. Хоча інші стверджують, що тріщини могли з'явитися через землетрус роком раніше. Буковина сусідить із сейсмічно активною зоною Вранча. Тоді стіни зміцнювали.
Але в ті роки ще, як то кажуть, «пронесло». Наразі, можливо, вплинули й квітневі обстріли цього району. Але сказати про це впевнено співробітники фортеці не можуть: для цього потрібні висновки експертів.
Хотинська фортеця (XIII–XVIII ст.) – одне із «Семи чудес України». Фото: Вікіпедія
Хотинська фортеця – історико-архітектурний заповідник на березі Дністра (Чернівецька область), об'єкт оборонного зодчества XIII–XVIII століть. Включена до списку «Семи чудес України».
Фортеця була ключовим форпостом на кордоні різних держав. Стіни досягають 40 метрів заввишки і 5-6 метрів завтовшки. Найбільший історичний епізод пов'язаний з Хотинською битвою 1621 року, коли сили Речі Посполитої та українського козацтва під командуванням Петра Сагайдачного зупинили просування армії Османської імперії. У ХІХ століття споруда втратила військовий статус, а 1960-х роках була визнана пам'яткою архітектури.
Завдяки збереженню стін та автентичному вигляду фортеця десятиліттями використовувалася як знімальний майданчик для історичних фільмів. Тут проходили зйомки картин «Д'Артаньян і три мушкетери» (як фортеця Ла-Рошель), «Стріли Робін Гуда», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Захар Беркут».
Наразі територія заповідника використовується для туристичних екскурсій та проведення військово-історичних реконструкцій.
