Що ближче до зими, то більше на вокзалах у Львові, Івано-Франківську та Ужгороді цілими десантами висаджуються переселенці з Харківської, Дніпропетровської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей. Все частіше приєднуються до них і мешканці Києва — через цілодобові атаки росії сподівання на спокійну зиму з електрикою, водою та опаленням залишаються під великим питанням.
Люди шукають житло, дізнаються, де можуть влаштуватися хоча б на зиму. Проблемні ситуації з електрикою, водою, теплом не виключені в жодній області, але все ж таки якщо далі від фронту, то безпечніше. От і потягнувся народ у спокійніші регіони західної частини країни: у Хмельницьку, Вінницьку, Чернівецьку, Львівську, Закарпатську та Івано-Франківську області. Ціни, звісно, зашкалюють. Навіть у столиці оренда квартир виглядатиме пристойніше. Але за бажання можна знайти і бюджетні варіанти.
Де "зимових переселенців" приймуть безкоштовно або лише за оплату комуналки - у матеріалі Коротко про.
Місцева влада обіцяє, що на вулиці людей не залишать. Щоправда, багато гуртожитків, приміщень церков та інше, що можуть запропонувати безкоштовно, важко назвати комфортними для проживання. Тому люди шукають приватне житло і бажано "не за всі гроші світу".
— Це зрозуміло, бо часто вони залишаються не просто без опалення, електрики, а й без дому, роботи та якихось засобів для існування, — розмірковує господиня однієї із порожніх сільських хат у Львівській області Марія Магурняк. — У нас у навколишніх селах є з десяток-півтора порожніх будинків. Багато хто готовий пустити на зиму, тільки щоб порядок у хаті підтримували та піч топили.
Подібні пропозиції — не така вже й рідкість. Їх можна шукати на таких волонтерських платформах, як "Допомагай".
Десь умови кращі, десь гірші. У власників бувають свої вимоги до безкоштовних мешканців: допомога по дому, догляд за літніми людьми, ремонт. А хтось наполягає, щоб у сім'ї були діти шкільного віку — інакше школу закриють, і тоді місцевим дітям, що залишилися, доведеться їздити на навчання за тридев'ять земель.
Так, одне зі свіжих оголошень пропонує проживання в особняку за годину їзди від Львова — господарі готові прийняти жінок не лише на зиму, а й до кінця війни. Багато пропозицій із підселенням. Деякі за роботу по дому пропонують навіть безкоштовне харчування.
— Пуститити безкоштовно в особняк молоду жінку - не такий уже й рідкісний випадок. Подібних варіантів десятки – розповідає Коротко про рієлтор Ірина Рибак. — Пропонують житло безкоштовно, включно із харчуванням та без оплати навіть комуналки. Таке житло можна знайти навіть недалеко від центра Львова — щонайбільше пів години пішки до Ратуші. А Львів, нагадаю, це найдорожче на сьогодні місто з оренди житла. На підселення оголошень багато: звуть і сім'ї з дітьми, і жінок або виключно чоловіків "з руками, що ростуть із правильного місця".
Шалені ціни за оренду — 30–40 тисяч гривень за "двушку", мало не лондонські, — у Львові та передмісті, безумовно, є. Але якщо добре пошукати, завжди можна знайти й гуманніші варіанти. Наприклад, у плані грошей набагато логічніше придивитися до міст-супутників на кшталт Стрия чи Дрогобича: до Львова звідти рукою подати, зате цінники помітно нижчі.
У селах легко пускають і з тваринами, що часто є великою проблемою для власників квартир. Але багато хто йде на поступки переселенцям та сім'ям захисників.
— Я приїжджала до Львова у шпиталь до сина, він тут на реабілітації, — розповідає мешканка Дніпра Юлія. — Дорогувато навіть за містом, та й в оголошеннях вказано: із собакою не беремо. А мені нема з ким у Дніпрі його залишати. Але якщо починаєш дзвонити, виявляється, що у багатьох людяності залишилося більше, ніж бажання підзаробити. У мене навіть рієлтор відмовилася від оплати своїх послуг – "для захисників безкоштовно". У результаті господарі погодилися пустити на тимчасовий постій із собакою. Хоча в мене зовсім не чихуахуа, а 30-кілограмова псина.
Якщо погоджуєтеся перебратися в село, треба розуміти, що і життя там буде для міського жителя нелегким. Якщо населений пункт далеко від мегаполісу, то із "сюрпризами" можна зіткнутися, і містянам може бути непросто.
Деякі будинки без газу (добре, якщо є в балонах), з дров'яним опаленням. А є і з вигодами у дворі і без водопостачання — лише колодязь. Але це, судячи з оголошень, скоріше виняток. Наприклад, у Горинці за 50 км від Тернополя пропонують чотирикімнатний будинок з усіма зручностями та сонячними панелями, що особливо актуально, враховуючи загрозу відключень.
В Ужгороді готові безкоштовно пустити будівельників, якщо вони виділять 16 годин на тиждень на допомогу господарям. Є варіанти на підселення за роботу по дому.
"Хоч сьогодні" готові приймати і на Чернігівщині, але за умови, щоб у родині була дитина-першокласник.
– Намагаємось врятувати школу від закриття, бо дітей мало, – пояснюють господарі.
Хоча північні напрямки (через близькість до кордону з країною-агресором) мають значно менший попит — сюди зазвичай їдуть люди з прифронтових регіонів: Херсонської, Донецької, Запорізької областей.
Більшість населених пунктів у цьому регіоні, де готові пустити переселенців безкоштовно, досить облаштовані: з розвиненою інфраструктурою, школами, садочками, спортшколами, магазинами, аптеками, поліклініками і як бонус — шикарними пейзажами за вікном.
В Україні сьогодні масштабуються кампанії щодо пошуку тимчасового житла для ВПО. Організації регіональних гуманітарних місій та волонтерські платформи наголошують на максимально спрощених умовах для сімей, які згодні взяти до себе переселенців: жодних юридичних ризиків та необхідності оформлювати прописку немає — все базується виключно на добровільній та тимчасовій основі.
Більше того, через державну платформу " Прихисток " від Мінреінтеграції власники житла, які безкоштовно пускають переселенців, можуть оформити щомісячну державну компенсацію на покриття витрат за комунальні послуги. Додатково в рамках спільних проєктів з Агентством ООН у справах біженців (УВКБ ООН) волонтери за необхідності допомагають покращити побутові умови в кімнатах, а міжнародні донори координують зусилля, щоб забезпечити сім'ї та тилові шелтери генераторами, ковдрами і фінансовою допомогою.