Завантажити ще

Один ядерний вибух може вивести з ладу 99% супутників за 15 днів, - нове дослідження

Один ядерний вибух може вивести з ладу 99% супутників за 15 днів, - нове дослідження
Фото: pixabay.com

Один ядерний вибух у космосі може призвести до масштабного виведення з ладу супутників на низькій навколоземній орбіті. За оцінками науковців, у разі детонації боєголовки потужністю 1 мегатонна майже 99% супутникового угруповання можуть припинити роботу вже протягом 15 днів. Про це пише ScienceAlert.

На низькій навколоземній орбіті наразі обертається понад 13 000 супутників. Вони є основою щоденних прогнозів погоди, телефонного зв’язку, передавання даних, супутникового інтернету та багатьох інших сервісів, якими ми користуємося. Але водночас усі ці супутники фактично є беззахисними мішенями.

Дослідники змоделювали наслідки ядерного вибуху потужністю 1 мегатонна на висоті 500 км над південною частиною Атлантичного океану - поблизу Південно-Атлантичної аномалії, де магнітне поле Землі є незвично слабким. За результатами моделювання, вибух спричинив би утворення штучного радіаційного поясу. Радіоактивні частинки затримувалися б у магнітному полі Землі та продовжували опромінювати супутники під час їхнього руху орбітою.

Наслідки могли б розвиватися дуже швидко:

  • протягом першої доби з ладу вийшло б близько 25% супутників
  • на третю добу - 78%
  • через тиждень - 98%
  • на 15-й день - 99,4%

Навіть за умови посиленого радіаційного захисту космічних апаратів протягом 30 днів могли б вийти з ладу 99,3% супутників. Водночас використання менш потужної боєголовки на 100 кілотонн, за оцінками авторів, призвело б до виведення з ладу 99% супутників приблизно за рік.

Окрім радіаційного ураження, ядерний вибух створив би додаткову загрозу зіткнень на орбіті. Через втрату контролю над маневруванням несправними супутниками ризик аварій значно зріс би. Дослідники прогнозують близько 20 зіткнень протягом перших двох років. За десятиліття це могло б призвести до появи приблизно 3900 нових уламків космічного сміття. Подальші зіткнення здатні підтримувати процес утворення уламків і надалі, створюючи ризик неконтрольованого зростання їхньої кількості.

Науковці наголошують, що відновити супутникову інфраструктуру після такої катастрофи було б надзвичайно складно. Запуск нових апаратів не гарантував би відновлення зв'язку, навігації та інших сервісів, оскільки вони також зазнавали б впливу залишкової радіації та загрози зіткнень із космічним сміттям.

Автори дослідження нагадують, що подібні наслідки вже спостерігалися під час американського ядерного випробування Starfish Prime у 1962 році. Тоді боєголовку потужністю 1,4 мегатонна підірвали на висоті близько 400 км над Тихим океаном. Вибух призвів до пошкодження та виходу з ладу кількох супутників.

На думку дослідників, результати моделювання демонструють серйозність загрози використання ядерної зброї в космосі та необхідність запобігти її розміщенню й застосуванню.

Дослідженні науковців Університету Вісконсин-Медісон та Принстонського університету було опубліковане на платформі arXiv. Робота поки що не пройшла незалежного наукового рецензування.