Росія прагне пришвидшити запуск низькоорбітальної супутникової мережі "Рассвєт", яку розглядає як власну альтернативу Starlink. Водночас реалізація цього проєкту супроводжується низкою труднощів. Про це повідомляє ГУР Міноборони.
- держава-агресор росія намагається прискорити розгортання низькоорбітальної системи супутникового зв’язку “Рассвєт”, яку позиціонує як аналог Starlink. Однак реалізація проєкту стикається з проблемами: залежністю від іноземних компонентів, труднощами з виведенням супутників на цільову орбіту та розробкою компактних абонентських терміналів, - йдеться в повідомленні.
За попередньою інформацією, третій етап запуску супутників, який планували провести у 2026 році, скасували або відклали на невизначений термін.
Станом на зараз РФ вивела на орбіту 30 супутників у межах двох запусків - 23 березня та 19 липня 2026 року. Два апарати вже зійшли з орбіти. Із решти 26 супутників стабільне положення на висоті 500-520 км зайняли 26 апаратів. Жоден поки не досяг запланованої висоти 800 км, а інші продовжують маневрувати для виходу на цільову орбіту.
Маса одного супутника становить близько 280 кг, розміри - 2,7 × 1,8 × 0,6 м. Серед ключових технологій системи - лазерний зв’язок між апаратами, що дозволяє передавати дані без постійного залучення наземних станцій.
До кінця 2026 року Росія планувала збільшити угруповання до 47-48 супутників, а у 2027 році - запустити ще 240. Це має забезпечити покриття 94% території РФ зі швидкістю передавання даних до 150 Мбіт/с. У перспективі кількість апаратів хочуть довести до 408 у 2031 році та 924 - у 2035 році. Для запусків використовують ракети "Союз-2.1б" із космодрому "Плєсєцк".
Ключовим елементом наземного сегмента є центральний пункт управління, розташований у Москві. Саме звідти здійснюють контроль за супутниками, координують роботу лазерних каналів зв’язку та керують передаванням інформаційних потоків. Проєкт також передбачає створення мережі наземних станцій в Москві, Мурманську, Анадирі, Ростові-на-Дону, Норильську, Желєзногорську та Южно-Сахалінську.
У вересні 2026 року РФ заявила про завершення випробувань абонентського пристрою під назвою "Ультра". За заявленими характеристиками, термінал здатний забезпечувати завантаження даних зі швидкістю до 650 Мбіт/с. Його також розробили для використання в русі - навіть за швидкості транспортного засобу до 250 км/год. До кінця 2026 року виробники розраховують поставити замовникам близько тисячі таких пристроїв.
Наступним етапом має стати розроблення ще чотирьох різновидів абонентського обладнання. У 2027 році планують представити моделі "Земля", "Міні", "Прайм" і "Вода". Ще через рік очікується поява спеціалізованого авіаційного термінала під назвою "Повітря".
Головним виконавцем проєкту визначено російське ТОВ "Бюро 1440", яке входить до структури "ИКС Холдинг". До виробничої кооперації залучили щонайменше 46 компаній із Росії та ще три підприємства з Білорусі. При цьому 22 учасники проєкту, серед яких і саме "Бюро 1440", не перебувають під санкційними обмеженнями.
Одним із ключових постачальників важливих технологічних елементів є калінінградське АТ "ОКБ “Факел”". Підприємство спеціалізується на виробництві двигунів малої тяги та рухових установок, необхідних для роботи супутників.
Власні виробничі можливості РФ не забезпечують повної технологічної незалежності проєкту. Для створення системи використовують імпортну електроніку з Китаю (компоненти для антенних решіток, наземного обладнання та абонентських терміналів).
Координацію розроблення системи здійснює керівник "Роскосмосу" Дмитро Баканов. До переходу на цю посаду він очолював АТ "Спутниковая система “Гонец”", яке раніше взаємодіяло з британською компанією OneWeb у межах розроблення інфраструктури супутникового інтернету для Росії.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році британська компанія припинила співпрацю з російською стороною. Водночас не виключається, що під час попередньої взаємодії РФ могла отримати певні технічні напрацювання та технологічні рішення, які згодом використала для створення власної супутникової мережі.
Окрему увагу привертає діяльність конструкторського бюро "Факел". Раніше підприємство виготовляло компоненти для супутників OneWeb, зокрема двигуни СПД-50М (SPT-50M). Тепер ця ж компанія залучена до виробництва важливих рухових компонентів для російських апаратів "Рассвєт".