У Києві медикам "швидкої" доплачуватимуть за роботу під час російських атак
У Києві вирішили запровадити додаткові виплати для працівників бригад екстреної медичної допомоги, які працюють під час повітряних тривог та на місцях поразки внаслідок російських атак. Про це повідомляє Департамент охорони здоров'я міста Києва.
– Наші бригади екстреної допомоги щодня працюють там, де найбільші ризики. Під час ворожих атак медики виїжджають на місця поразок, рятують людей і нерідко самі опиняються під повторним обстрілом, - зазначила директор Департаменту охорони здоров'я КМДА Тетяна Мостепан. - Екстрена медична допомога залишається однією з ключових рятувальних служб столиці, тому підтримка працівників має бути не лише моральною, а й матеріальною.
Відповідний проект змін до міської цільової програми "Підтримка та розвиток охорони здоров'я столиці на 2024-2027 роки" підтримала постійна комісія Київської міської ради з питань охорони здоров'я, сім'ї, соціальної та ветеранської політики. Йдеться про працівників КНП "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва". Саме ці бригади виїжджають у райони, де сталися удари, і надають допомогу постраждалим навіть за повторної небезпеки.
Проект передбачає безповоротну фінансову допомогу працівникам екстреної медичної допомоги додатково до основної зарплати. Виплати планують нараховувати за роботу під час повітряної тривоги, роботу безпосередньо на місці поразки та
роботу на місці ураження під час повітряної тривоги. У разі передбачена вищу ставку. Розмір виплати залежить від фактичного часу роботи медика чи тривалості виїзду бригади у відповідних умовах.
Окрім доплат, у рамках змін до міської програми планується профінансувати спеціалізований одяг для працівників бригад екстреної медичної допомоги. Він матиме захисні характеристики, необхідні для роботи в небезпечних умовах. Також у медичних закладах, де працюють військово-лікарські комісії, планують встановити стаціонарні рамки-металодетектори.
- 10 вересня Міністерство фінансів заявило, що змушене обмежувати витрати через брак коштів. У зв'язку з цим у державному секторі економіки можливі затримки із виплатою зарплат.
- Також у Мінфіні не виключають монетарного фінансування бюджету. Це, відповідно, девальвація гривні, інфляція та інші негативні наслідки.
