ЄС змінює правила: для чоловіків 23 – 60 років з України запроваджують нові умови отримання захисту
Європейський Союз вперше з 24 лютого 2022 року вирішив змінити правила надання тимчасового захисту українцям. Чоловіки призовного віку від 23 до 60 років більше не зможуть розраховувати на автоматичне набуття статусу тимчасового захисту ЄС. Коротко про – про причини та наслідки такого кроку.
Є захист, є й потреби
Ця ідея витала у повітрі не перший рік і знайшла своє втілення в законодавчому акті. Рада ЄС погодила продовження режиму тимчасового захисту до березня 2028-го та одночасно запровадила нову умову для майбутніх заявників чоловічої статі з паспортами України. Їх автоматична видача тимчасового захисту припиняється, а заяви розглядатимуться за додатковими критеріями, пов'язаними з військовим обліком.
Водночас рішення не торкається українців, які вже перебувають у країнах ЄС та користуються тимчасовим захистом. Таких, за даними Євростату, лише 4,3 млн (і чоловіків, і жінок, включаючи дітей та пенсіонерів). Найбільше біженців з України в Німеччині, Польщі та Чехії. І кількість чоловіків призовного віку, які прибувають із України, постійно зростає.
Навесні Київ та Брюссель цю тему обговорювали досить довго. У червні європейські міністри внутрішніх справ запропонували обмежити дію тимчасового захисту для нових чоловіків, які підпадають під мобілізаційні вимоги України. Міністр міграції Швеції Йохан Форссел заявив, що Європа зобов'язана захищати українців і одночасно враховувати потреби України в людських ресурсах для оборони країни.
Біженцями автоматично не стануть
Звісно, це не означає, що для українських чоловіків закриваються європейські кордони. Українці, як і раніше, зможуть в'їжджати до країн Євросоюзу на законних підставах за наявності відповідних документів. Плюс залишаються в силі виключення для батьків-одинаків, батьків як мінімум трьох неповнолітніх дітей та за станом здоров'я – для цих категорій виїзд за кордон України не заборонено, і в ЄС ці винятки також діють.
Статус тимчасового захисту з 2022 року дозволяє практично одразу отримати право на проживання та освіту, дозвіл на роботу, медичне обслуговування та соцвиплати. Тепер за нових обставин автоматичного отримання цих прав для чоловіків призовного віку не буде.
Юристи вважають, що через це все ускладниться. Якщо раніше реєстрація «нового біженця» займала мінімальний час, то тепер міграційні служби довше перевірятимуть, чи людина підпадає під нові вимоги.
Водночас чоловікам не забороняється звертатися за міжнародним захистом. Вони зберігають право, наприклад, подати особисту заяву про надання притулку або скористатися іншими видами легального перебування (за робочими, навчальними чи сімейними візами). На крайній випадок – довести наявність підстав для захисту в індивідуальному порядку.
Для мільйонів українців принципово важливою є інша обставина: рішення Ради ЄС зворотної сили не має, і всі українці, які вже оформили тимчасовий захист, зберігають свої права. Жодного масового скасування статусів, депортацій чи примусового повернення документ не передбачає.
За пред'явленням документів
Конкретних механізмів нової процедури поки що немає, але загальне розуміння є. Передбачається, що міграційні органи перевірятимуть не сам факт служби в армії, а законність виїзду людини з України.
Одним із основних документів може стати український закордонний паспорт із позначкою про легальне перетинання кордону чи документи, що підтверджують право на відстрочення чи звільнення від мобілізації. Серед можливих підтверджень також називають військово-облікові документи, оформлені через систему «Резерв+», довідки ТЦК, документи про інвалідність, статус багатодітного батька або інші законні підстави для виїзду.
Єдиної європейської бази даних українських військовозобов'язаних не існує. І обмін інформацією між країнами ЄС та українськими органами влади потребуватиме окремих угод. До їх появи перевірки, найімовірніше, будуть будуватися на документах, які представить сам заявник.
Не «захист», а класичний біженець
У багатьох європейських країнах рішення зустріли позитивно. Прихильники стверджують: якщо Україна веде війну за своє існування, Європа не повинна забирати її «несвідомий» мобілізаційний ресурс. Противники обережно кажуть, що кожна справа має розглядатись індивідуально. Раптом що - випливуть законні підстави для відстрочки чи нові біженці залишили Україну цілком легально.
Наслідки вже прораховані. З високою ймовірністю побільшає звернень за класичним статусом біженця, а не за статусом тимчасового захисту. Це два абсолютно різні механізми міжнародного захисту, де набуття класичного статусу біженця набагато складніше. Заявник повинен довести, що йому особисто загрожують переслідування за ознакою політичних поглядів, національності, релігії, належності до певної соціальної групи або з інших підстав, передбачених Женевською конвенцією 1951 року. Сам факт війни автоматично не гарантує набуття такого статусу.
І оскільки терміни розгляду справ будуть збільшені, людина весь цей час перебуватиме в країні, її годуватимуть чи лікуватимуть протягом невизначеного строку. І цілком імовірно, що частина заявників почне оскаржувати відмову у наданні тимчасового захисту – і судових розглядів також побільшає. І в цьому разі йдеться навіть не про місяці, а про роки.
А потім настане 2028 рік, і Євросоюз на основі отриманого досвіду може ухвалити ще якесь радикальне рішення щодо українських біженців. Але поки що за фактом: Україна продовжує активну мобілізацію, при цьому понад 2 млн військовозобов'язаних чоловіків розшукуються військкоматами, зокрема й за кордоном.
