У Дунай повернулися триметрові річкові "чудовиська": у річці спіймали білугу та лосося
Старовинні легенди придунайських сіл про річкових «драконів» раптово набули реальних обрисів. В українській частині Дунаю прикордонники морської охорони та вчені зафіксували появу одразу двох рідкісних видів риб, занесених до Червоної книги. Журналістка Коротко про дізнавалася, чому реліктові гіганти стали частіше повертатися в річку і як на це впливає зміна солоності води.
Легенда про придунайське «чудовисько»
Сьогодні гіди та краєзнавці часто згадують старі легенди Придунав'я. Згідно з ними, у селах поряд з плавнями річок ходила легенда про річкове чудовисько, яке нібито здатне потягнути під воду ціле теля, а то й дорослого бика. Тому господарі худоби намагалися знайти інше місце для водопою, щоб водяний дракон не залишив їх без годувальників. Правда могла бути куди прозаїчнішою: найімовірніше, чудовиськом називали величезних триметрових білуг, які при розвороті під водою піднімали великі хвилі. А за луску "дракона" злякані селяни могли прийняти кістяні щитки на спині риби.
150-кілограмову рибину відпустили
Тепер міфічне «чудовисько» повернулося до Дунаю – 150-кілограмова рибина потрапила у сітку рибалок. Звільняла величезну білугу з мереж одеська морська охорона, яка патрулювала річку. Рибалки не браконьєрили - займалися легальним промислом.
– Під час патрулювання прикордонники морської охорони зупинили човен для перевірки документів, – зазначають у морській охороні Держприкордонслужби. – Раптом помітили у воді біля човна хвіст великої риби. Виявилося, у сітку потрапила червонокнижна білуга.
Рибі допомогли звільнитися від сіток, і вона упливла.
Вчені припускають, що в Дунаї все ще можуть мешкати окремі особини білуги вагою 400 кг і довжиною до 5 метрів. Фото: ienergo.com.ua
Заплив у прісну воду із Чорного моря
Як зазначає Коротко про президент Товариства рибалок України еколог Андрій Неліпа 150 кг для такої риби – обмаль. Найімовірніше, це молода особина.
- Тому вона й потрапила у сітку – дорослу білугу ніякі сітки не втримали б, - зазначає Андрій Неліпа. - Вони можуть виростати до 300-400 кг. Як і всі осетрові, це реліктові риби. З наших річок білуга не зникла, такі випадки трапляються. Останнім часом таке відбувається помітно частіше. Припускаю, що там можуть бути й інші осетрові, не лише білуги. Уявляєте, які здатності до виживання, якщо вони дожили до нашої пори ще з часів динозаврів?
Але білуга – це прісноводна риба. А ось як пояснити те, що в той же Дунай заплив чорноморський лосось? Він, до речі, зустрічається лише у Чорному та Азовському морях. У Туреччині його майже 30 років вирощують штучно. Лосося помітили співробітники Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Держрибагентства.
– Колись цей вид був важливим об'єктом рибного промислу, – зазначають у Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу. – Це один із найрідкісніших та найцінніших представників фауни Чорноморського регіону.
Виявили його під час рейду – теж попався у сітки.
Такі рибини можуть зростати до 20 кг. Лосось, що трапився, невеликий, навіть до 4 кг не дотягнув.
За один місяць у сітки в Дунаї потрапили і червонокнижна білуга, і рідкісний чорноморський лосось. Фото: bessarabia.ua
Одна з останніх рік Європи, де водяться осетрові
Кількість лосося в річках різко скоротилася після будівництва гребель, надмірного лову та забруднення води. Його також внесли до Червоної книги. Тому поява лосося у Дунаї зацікавила вчених – це рідкість.
- Чорноморський лосось – це один із найменш вивчених представників лососевих у регіоні, - зазначає голова Держрибагентства Ігор Клименок. – Його поява в уловах зустрічається дуже рідко, тому кожен зафіксований випадок має важливе значення для розуміння сучасної популяції та збереження виду.
До речі, кажуть, що Дунай - одна з останніх річок у Європі, де водяться осетрові, які почали зникати ще в середині XX століття.
А ось президент Товариства рибалок України Андрій Неліпа не бачить у події нічого незвичайного.
– Це абсолютно природна ситуація, таке трапляється – є міграції риби, мікроміграції, – пояснює він. - Необов'язково, щоб вся популяція перейшла з моря до річки. Але під час війни через надмірне навантаження на екосистеми може й не таке траплятися. А лосось взагалі – це прохідна риба.
За словами Андрія Неліпи, у Дунаї морська риба може почуватися комфортно через засолювання гирла – теж звичайного для річок процесу, що впадають у моря.
- Солоність Чорного моря значно нижча, ніж, наприклад, Середземного, - продовжує Андрій Неліпа. – Лосось – це прохідний вид, він може запливати у прісні води на нерест. Нічого дивного тут нема. Але навряд чи він постійно живе у Дунаї.
Засолювання гирла Дунаю дало можливість червонокнижній рибі непогано почуватися тут. Але для всіх прісноводних видів риби, молюсків, водоростей – це мінус.
- Деякі види можуть і адаптуватися, тим більше солоність буває більше і менше, залежно від періодів, - зазначає Андрій Неліпа. – Антропогенна діяльність у будь-якому разі шкодить екосистемам. Потрібно відповідально до цього ставитися.
Засолювання відбувається не тільки у гирлі Дунаю, а й у інших річках, що впадають у море, наприклад, у Південному Бузі. Природа, вважає Андрій Неліпа, може трансформуватися – через солоність води прісноводна риба миттєво не зникне.
