Нова космічна мрія: людина знову летить до Місяця. Четверо людей. Вони закладуть основу для постійної бази на Місяці та польоту на Марс. Фантастика знову стукає у наші двері. Читайте у Коротко про короткі відповіді на запитання: хто летить, що вони робитимуть, де дивитися, чи буде висадка на Місяць та коли, зрештою, відбудеться політ на Марс.
У ніч з 1 на 2 квітня за київським часом відроджується велика космічна гонка. Екіпаж у складі астронавтів NASA Ріда Вайзмана (50 років), Крістіни Кох (47 років) і Віктора Гловера (49 років), а також канадського астронавта Джеремі Хансена (50 років) здійснить політ довжиною близько 800 тисяч км: вони долетять до Місяця, облетять його та повернуться на Землю за 10 днів.
Посадка на Місяць не передбачена — вона запланована у наступній місії, орієнтовно у 2028 році.
Вайзман, Гловер, Кох та Хансен перед ракетою Space Launch System у Космічному центрі імені Кеннеді, 17 січня, перед тим як вирушити на карантин. Фото: Getty Images
У перший день астронавти перебуватимуть на орбіті Землі — приблизно на висоті 70 000 км над її поверхнею. Для порівняння: Міжнародна космічна станція знаходиться приблизно за 400 км від Землі.
Пряму трансляцію запуску можна дивитися на офіційному сайті NASA за посиланням. Там також можна встановити київський час, щоб нічого не пропустити.
Астронавтам доведеться провести всі 10 днів у тісноті — в космічному кораблі розміром із мікроавтобус. Вони перебуватимуть поруч один з одним усередині капсули приблизно 5 метрів завширшки та 3 метри заввишки.
- Я починаю трохи хвилюватися через свою статуру. Канада, відправивши мене, отримала більше місця, ніж їй належало, — пожартував канадець Джеремі Хансен, зріст якого становить 189 см.
Втім, у NASA багатьом не до жартів: цей політ є небезпечним.
Передусім для надважкої ракети Space Launch System це буде перший подібний політ. Імовірність виникнення непередбачених ситуацій дуже висока. На старті в паливному баку під астронавтами міститиметься близько 3 мільйонів літрів рідкого водню та кисню.
Коли астронавти облітатимуть Місяць, зв’язок із Землею буде втрачено на 30–50 хвилин.
На зворотний шлях піде приблизно чотири дні, і цей завершальний етап місії є одним із найризикованіших. Для виконання фінального маневру модуль з екіпажем відокремиться від основної частини космічного корабля, а капсула розвернеться так, щоб її теплозахисний екран прийняв на себе основний удар і захистив екіпаж від надвисоких температур під час входу в атмосферу.
Космічний корабель пронесеться крізь атмосферу Землі зі швидкістю близько 40 000 км/год, витримуючи температуру приблизно 2700°C — це лише вдвічі менше, ніж температура поверхні Сонця.
Після входу в атмосферу будуть розкриті парашути для зниження швидкості. Астронавти здійснять м’яке приводнення в Тихому океані біля узбережжя Каліфорнії, де на них чекатиме рятувальна команда.
Мета програми «Артеміда» — зібрати наукові дані про Місяць та його ресурси, а в перспективі — побудувати там базу. У довгостроковій перспективі Місяць розглядається як плацдарм для подальших досліджень включно з можливою місією на Марс.
Втім, як і завжди у подібних проєктах, за науковими цілями можуть стояти серйозні політичні інтереси. Зокрема, прагнення випередити Китай, який планує висадити людину на Місяць до кінця десятиліття.
Колишній адміністратор NASA і сенатор Білл Нельсон заявляв, що Китай може претендувати на ресурси, які ускладнять США дослідження Місяця. Деякі аналітики також попереджають, що Китай може мілітаризувати Місяць, поставивши під загрозу американські космічні активи.
Серед головних експериментів — використання екіпажу як «піддослідних»: основною проблемою є сонячна радіація. Під час спалахів на Сонці викидаються високоенергетичні частинки, які становлять серйозну радіаційну небезпеку.
Астронавти матимуть дозиметри, щоб вимірювати рівень опромінення. Вони також тренуватимуться користуватися радіаційним укриттям, яке розташоване під підлогою космічного корабля.
Передбачено ще одне тренування для підготовки до надзвичайних ситуацій: астронавти вчитимуться швидко одягати в невагомості свої скафандри — так звану систему аварійного порятунку екіпажу.
Ці скафандри використовуються під час старту та повернення в атмосферу Землі, а також слугують критично важливим захистом у разі проблем із капсулою. У надзвичайній ситуації під час польоту до Місяця або повернення астронавти швидко одягнуть скафандри. Система життєзабезпечення, якою вони оснащені, розрахована приблизно на шість днів — цього достатньо для повернення на Землю.
Також астронавти зазначають, що приватність у туалеті буде обмеженою — через дуже малий простір усі «процедури» буде чути.
- На Міжнародній космічній станції туалети розташовані значно далі. Наш туалет… у підлозі. Ми всі поруч, тому будь-який шум буде чути всім. Тож так, це незвично, — каже Крістіна Кох.
Згідно з оновленими планами NASA, висадка людей на Місяць у межах місії «Артеміда-4» запланована на 2028 рік. Передбачається, що ракета Space Launch System запускатиметься приблизно кожні 10 місяців, щоб надолужити відставання від графіка.
Водночас усе залежатиме від успіху поточної місії «Артеміда-2», а також місії «Артеміда-3», запуск якої заплановано на 2027 рік. В її межах відпрацьовуватимуть елементи посадки — щоправда, поки що без висадки на поверхню Місяця. Все відбуватиметься над Землею.
У NASA розраховують, що майбутня місячна база дозволить створити умови, максимально наближені до далекого космосу, для життя, роботи та проведення експериментів, які згодом можна буде застосувати під час місій на Марс.
До кінця 2028 року NASA планує запустити до Марса космічний апарат Space Reactor-1 Freedom — перший міжпланетний апарат із ядерним двигуном. Коли він досягне Марса, то виведе на орбіту корисне навантаження Skyfall, яке складатиметься з гелікоптерів класу Ingenuity, для подальшого дослідження Червоної планети.
Перший пілотований політ на Марс тривалістю близько 500 днів очікується орієнтовно у 2035 році.