-1°C відчувається як -10°C: хто попереджає нас про температурні ризики і з якою метою
Всупереч «мокрим» традиціям минулих років, цього разу ми зустріли новорічні свята зі сніжком і легким морозцем, який вдень чергувався з відлигами. Судячи з прогнозів Укргідрометцентру, така тенденція зберігатиметься і ближчим часом. Протягом однієї доби нічний «мінус» може перетворитися на денний «плюс», а потім знову почне добряче приморожувати, аж до ймовірних -10°C вдень 9 січня.
Втім, низькі чи високі для зими температури ще не гарантія того, що ми будемо мерзнути чи зігріватися. У прогнозах погоди, що надходять на наші мобільні телефони, часто є попередження «відчувається як»: наприклад, -2°C як - 10°C. Хто це відчуває і чому про це інформує, поцікавилася кореспондентка Коротко про.
Звідки прогнози у смартфонах і чому вони різняться
Ми звикли заглядати у свій смартфон, щоб спланувати на завтра, що вдягнути і взути. І либонь при цьому помічали, що прогноз погоди на нашому телефоні може різнитися на 5-6 градусів від прогнозу на гаджетах рідних чи знайомих. Кому можна вірити? Здебільшого - усім і… нікому.
Прогнози, що відображаються у наших мобільних телефонах, є результатами математичного моделювання, що його виконують провідні метеослужби світу - американська, британська, німецька або Європейський центр середньострокових прогнозів погоди. З серверів метеокомпаній прогнози завантажуються в базовий мобільний додаток, що вбудований у смартфон. Власник може послуговуватися ним, а може завантажити сторонній - AccuWeather, Weather Underground, The Weather Channel, Weawow тощо.
Такі прогнози вважаються доволі точними, але є нюанс, про який в Укргідрометцентрі розповіли в «Гайді із метеограмотності для журналістів».
Прогнозування погоди починається з даних та спостережень, що надходять від метеостанцій у всьому світі - із супутників, аерозондів, радарів, які збирають інформацію про стан атмосфери, температуру, вологість, швидкість вітру та багато інших показників. Вимірювання передаються на найсучасніші потужні комп'ютери у різних світових прогностичних центрах. Беручи вихідні дані, машини опрацьовують їх, використовують математичні рівняння. "Не існує ідеального алгоритму, оскільки Земля настільки велика, що неможливо мати дані спостережень для кожної часточки повітря", - наголошують у гідрометцентрі.
Отже, виходить так, що кожна комп'ютерна модель використовує різні математичні формули. Звідси і прогнози можуть різнитися.
У державних метеорологічних центрах прогностичні моделі порівнюються, інтерпретуються спеціалістами у прив’язці до рельєфу та особливостей регіону чи навіть окремої місцевості. Ми у своєму смартфоні бачимо лише те, що вирахувала якась машина. Сьогодні існує майже 8000 програм для Android та 2400 додатків для iOS з «погодою» у назві. Тому кожний прогноз вважається лише орієнтовним сценарієм або науковим припущенням.
Так само досить відносною можна вважати і примітку «відчувається як».
Вітро-холодовий індекс
Всі ми помічали, що за однієї і тієї ж температурної позначки на градуснику можемо відчувати як комфорт, так і дискомфорт. У метеорології це пояснюється «вітро-холодовим індексом» або «індексом тепла» - залежно від пори року. Є ще таке об’єднуюче наукове поняття, як «жорсткість погоди».
Взимку, окрім сезонного вбрання, ми гріємо себе самі - тепло, що випромінює наше тіло, тонким шаром огортає шкіру. Якщо на дворі штиль, воно тримається, і в -3°C можна бути з теплими пальцями без рукавичок. Але варто здійнятися вітру, як руки стають крижані. Проникаючи крізь одяг, вітер руйнує захисну теплову плівку, холод починає пробирати все тіло. Індекс попереджає про таку різницю між фактичною і відчутною температурою: при -3°C можна промерзнути як у всі -10°C.
Зрозуміло, що ні у нас, ні десь за кордоном немає людей, які спеціально виходили б на мороз і чекали шквалів. Індекс охолодження вираховує комп'ютер по одній із формул, що зазвичай включають температуру повітря і швидкість вітру. Наприклад, Національна метеорологічна служба США, як пише сайт Meteorologiaenred, використовує формулу Стедмана для розрахунку зимового похолодання:
St = 13,12 + 0,6215 Тл – 11,37 В0,16 + 0,3965 В0,16
- St - теплове відчуття,
- Tл – температура в градусах Цельсія,
- V швидкість вітру в км/год.
Індекс тепла
Влітку для визначення різниці між фактичною і відчутною температурою використовується «індекс тепла». Він застосовується при температурі вище 20 градусів і вологості повітря від 40%. Це пов’язано з тим, що підвищена вологість ускладнює випаровування поту, який є основним механізмом охолодження тіла. При вологості 50% і температурі 30°C, людина може почуватися як у «пеклі»: +36°C.
Для теплового відчуття влітку Національна метеорологічна служба США використовує таку формулу:
St = T + 5 [ (P – 10) / 9 ], де літерою P позначений тиск водяної пари, створений вологістю навколишнього середовища.
Але є і інші розрахунки. Зокрема, в Канаді існує таке поняття, як нumidex - це індекс температури і вологості, що базується на "точці роси" - безрозмірній величині, коли повітря досягає стану насиченості водяною парою. Є спеціальні таблиці таких розрахунків.
Формула точки роси. Скріншот uk.wikipedia.org
Навіщо це потрібно
Звісно, математичні розрахунки є орієнтовними. Всі ми по-різному сприймаємо температури, всі маємо особливості метаболізму і відчуття комфорту. Водночас попередження «відчувається як» має суттєве профілактичне значення - щоб ми підібрали одяг по погоді і врахували власний стан здоров’я.
Якщо людина ослаблена, переохолодження загрожує зниженням захисних сил організму, ви станете уразливішими для мікробів. Зависока "точка роси" - вологість повітря понад 65% при температурі 32 градуси - може стати смертельною для людей, які страждають на астму.
Температурні індекси мають значення не тільки для побуту, а й промисловості. Зокрема, «індекс тепла» вираховують для працівників сталеплавильних заводів, а «холодовий індекс» - для моряків у північних широтах.
Ще одна формула індекса холоду, розроблена вченими США та Канади у 2001 році. Скріншот uk.wikipedia.org
