Готуємось до 12-річки: навіщо потрібна реформа школи і чому непокояться батьки
Міністерство освіти і науки повідомило, що 1 вересня 2027 року всі українські діти переходять на 12 років шкільного навчання. Новина - не новина, а свіже нагадування про перебудову середньої освіти - знову викликала обговорення реформи. Хтось пише «жах!» і шкодує за «втраченим роком життя» доньки чи сина, хтось переконаний, що не зайве ще рік побути дитиною. Що не так з 11-річним навчанням і в чому полягає реформа - в огляді Коротко про.
Трохи історії і календар
Ідея запровадити 12-річне шкільне навчання виникла не вчора. Така реформа активно обговорювалася в кінці 90-х - в першій половині 2000-х років паралельно із входженням України у Болонський процес. Болонську декларацію держава підписала в 2005 році, перейшовши на європейську двоциклову (бакалаврат, магістрат) вищу освіту, середня школа також готувалася до змін. В одному із інтерв’ю нинішній президент Національної академії педагогічних наук, а тодішній міністр освіти Василь Кремень згадував, що перехід на 12-річку планували здійснювати поступово, починаючи з першого класу, під нові програми уже створювалися нові підручники.
На гальма натиснули у 2010 році, коли крісло очільника МОН перебрав під себе Дмитро Табачник. На одному із парламентських слухань вже розпочату реформу вирішили згорнути, посилаючись на спротив батьків та брак коштів. Василь Кремень називав це кон’юктурним і популістським рішенням, яке стриножило розвиток не тільки освіти, а й всієї держави.
Повернутися до європейських орієнтирів вирішили у 2017 році. Відлік нової системи почали з 2018-го, коли була запущена «Нова українська школа». У 2020-му 12-річне навчання закріпили в Законі "Про повну загальну середню освіту". Тобто зараз ідеться вже не просто про реформу, яку можна перекреслити або відкласти, а про виконання закону.
12-річною середньою освітою будуть охоплені діти, які пішли до школи у 2018 році і пізніше. Календар такий:
- 2025 рік - 30 ліцеїв із 19 регіонів розпочали пілотування окремих елементів переходу на 12-річне навчання.
- 2026 рік - пілотний проєкт з тестування оновлених програм і державного стандарту має стартувати у 150 ліцеях по всій країні (заклади зараз відбирає МОН).
- 2027 рік - перший набір на трирічне навчання до ліцеїв (профільної старшої школи) для випускників 9-х класів.
- 2029 рік - у старшій школі відкриваються 12-ті класи, куди переходять випускники 11-х класів.
- 2030 рік – перший випуск учнів, які пройшли повні 12 років навчання.
Чим мотивують реформу
Як і багато років тому, основний аргумент зводиться до того, що 12-річна середня освіта запроваджена у прогресивних країнах світу. На сьогодні більшість колишніх країн СНД, зокрема Молдова, Грузія, Вірменія, Казахстан, також перейшли на таку систему.
"…11-річна система навчання залишається в Росії, Білорусі та Україні. 12-річна – загальноприйнята у всій Європі. Цей стандарт прийняла й Америка", - наголошував на початку навчального року голова парламентського комітету освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
Та справа, звичайно, не в кількості проведених за партою років. Справа в оптимізації навчального процесу і його раціоналізації. Перехід на європейський стандарт означає, що дитина вже з 9-го класу має визначитися зі своїм подальшим шляхом. Сучасна типова школа розділяється на три рівні:
- 1 - 4 класи - початковий,
- 5 - 9 класи - базовий (гімназійний),
- 10 - 12 класи - старша профільна школа (академічні або професійні ліцеї чи фахові коледжі).
Це три різні заклади і в ідеалі - три різні споруди. А оскільки в нинішніх умовах це завелика розкіш для місцевих громад, то початкову школу дозволили об’єднувати в один комплекс з базовою, назвавши це гімназіями. А от ліцей має існувати окремо від них хоча б на папері.
Повна загальна середня освіта в Україні залишається обов’язковою. Випускник 9-го класу може орієнтуватися одразу на вступ до вишу, і тоді він пише заяву про зарахування до академічного ліцею. Або вступати до нащадків колишніх ПТУ - професійних ліцеїв або фахових коледжів. В них разом з атестатом про повну середню освіту молодь отримує документ про набуття робочої спеціальності (кухаря, слюсаря, перукаря тощо) і далі знову має вибір: одразу виходити на ринок праці чи підвищувати рівень освіти у вищому навчальному закладі.
Що таке академічний ліцей
За системи 11-річного навчання старшу школу критикують за те, що вона перевантажена навчальними предметами, які багато в чому повторюють курс базової школи і швидко забудуться в дорослому житті. Завдання академічного ліцею - розвантажити дитину від баласту і завантажити тим, що їй буде потрібно. Тобто дати дитині поглиблені знання за обраним профілем та підготувати до вступу у вищий навчальний заклад - гуманітарний або технічний.
Звідси і набір предметів, які дитина зможе обирати сама, відмовившись від деяких інших дисциплін. Наприклад, від фізики, якщо орієнтована на мови, або від зарубіжної літератури, якщо орієнтована на математику. Водночас ліцеїст зможе вивчати будь-які інші предмети за бажання, якщо вважатиме, що вони потрібні для особистісного розвитку та ерудиції.
Обов’язковими для вивчення предметами в академічному ліцеї залишаються:
- українська мова і література,
- історія України,
- англійська мова,
- математика,
- фізична культура (якщо учень не має звільнення),
- "Захист України".
Профіль навчання діти обиратимуть, вступаючи до 10-го класу. Щоб не схибили, у 8-9-х класах з ними мають працювати так звані кар’єрні радники. Про таку модифікацію профорієнтації, яку хочуть запровадити в гімназіях, розповів заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків в інтерв’ю «Українській правді». Концепція кар’єрних радників ще розробляється. Наразі відомо, що вони допомагатимуть обирати учням не просто ті напрямки, які їм цікаві, а й ті, які будуть корисними, наприклад, для інженерних професій.
Протягом навчання у 10-му класі учень має право змінити профіль підготовки. Поглиблена підготовка до вступу у заклад вищої освіти відбуватиметься у 11-12-х класах.
- Зараз багато шкіл вже переходять у статус гімназій (9 років навчання), і цей процес триватиме. У 2027 році кількість академічних ліцеїв однозначно буде обмеженою, тому вже сьогодні говорять про конкурсний відбір, - зазначає юрист Віталій Наумчук. - Чи розробить МОН якісь загальні правила, чи віддасть конкурс на відкуп навчальним закладам, поки невідомо. Можна прогнозувати, що умови не будуть рівними. Зараз після 9-го класу дитині гарантована старша школа. Після старту реформи випускники гімназій, якщо не пройдуть до ліцею, повинні будуть йти у коледж. Вочевидь, ліцеї будуть зосереджені у великих містах, діти з периферії матимуть менше шансів, ніж гімназійники з мегаполісів.
Дадуть наказ - будемо виконувати
У вчительських групах, принаймні відкритих, реформа не в топових темах. Як кажуть, все давно переговорено. Хіба що звучать припущення, що в ліцеях навантаження буде більшим, ніж на нижчих рівнях, і висловлюються сумніви щодо рівня підготовки сучасних вчителів. Мовляв, його може не вистачити для забезпечення реальної, а не декларативної академічності старшої профільної школи.
- Зрештою, завдання 12-річки таке саме, як у 11-річки - підготувати дітей до тестів, які стануть пропуском до закладу вищої освіти. А оскільки нинішня школа сама з цим не справляється, я не думаю, що таку картину можна кардинально змінити за півтора року. Батьки жаліються, що доведеться витрачати на школу зайвий рік, а потім все одно звертатися до репетитора, - поділилася з Коротко про репетиторка з англійської мови Ірина Лизова.
У школах кажуть, що у них як в армії: дадуть наказ - будуть виконувати. Накази не обговорюються.
- Міністерство освіти визначиться, які читатимуться предмети, розробить навчальні програми. Під них напишуть підручники, а потім будуть доводити до нас навчальні плани: які дисципліни, скільки годин. Те, що скажуть, ми все зробимо, - коментує директор київської гімназії-ліцею «Академія» Світлана Петрашенко.
Щодо компетентності вчителів, то керівниця закладу повністю відкидає сумніви:
- Спеціалісти ліцейного рівня є, вони залишаються в професії. Інша справа, що час минає, люди ідуть на пенсію. Висококласних профільних вчителів треба готувати, і про це має подбати Київський університет ім. Грінченка, який спеціально був для цього створений. Втім, маю сказати, що сьогодні у нас є багато цікавої, творчої молоді. Серед них і чоловіки, які теж відповідально працюють, - каже Світлана Петрашенко.
Без переживань не обходиться
Більше нервують сім’ї школярів, які досі не розуміють, що, де і коли.
- Я багато спілкуюся з батьками учнів, які йтимуть у 10-й клас наступного року. Для них ніби нічого не міняється, діти закінчать 11 класів. Але сім’ї розраховували на те, що випускний буде в школі, до якої вступали. А тепер доведеться змінювати заклад, бо була школа, а стала гімназія, для продовження навчання треба шукати ліцей, - каже юрист і психолог Лілія Орел.
Такі ж переживання у батьків, які готуються до 12-річки: чи знайдеться той ліцей, чи захоче дитина йти у фаховий коледж здобувати робочу професію, як їй буде на новому місці.
- Є стурбування і у педагогів, - зауважує Лілія Орел. - Реформи - це завжди переміни. Чи будуть звільнення, скорочення, переведення, чи знайдеться робота? Як воно складеться, ніхто не знає. Навантаження в ліцеях має зрости, а з ним відповідальність. Люди кажуть, що коли вимоги стануть суворішими, то й зарплата має бути більшою. Не зовсім справедливо, якщо однаково отримуватимуть в початковій школі і в ліцеї з академічною спрямованістю.
Якщо глянути поверхово, у реформі ніби все чітко та ясно, а по факту - багато «сірих зон». У такій залишаються і діти з особливими освітніми потребами.
