Квітнева погода не тішить. В Івано-Франківську, Луцьку, Львові вітер зносить дерева. Київ у неділю 26 квітня накрило градом, буря знесла 150-річний "Каштан Іващенка" - ботанічний пам'ятник природи місцевого значення у Печерському районі столиці. З суботи відомо мінімум про двох людей, які загинули через негоду, а саме через дерева, що впали.
Ще десять років тому сильний вітер в Україні був сезонною неприємністю. Сьогодні - це часте явище, коли ламаються дерева, обриваються дроти, руйнуються дахи. І, якщо пригадуєте, минуле літо також видалося особливо ураганним – у регіонах фіксувалися урагани із поривами вітру понад 25 м/с. У Києві з 22 по 23 липня 2025 року, за даними «Київзеленбуду», було повалено або пошкоджено 163 дерева.
Нова кліматична реальність приготувала і нові ризики. Крім інших - це небезпека потрапити під дерево, що впало під час стихії. Чому такі випадки почастішали і чим це загрожує в майбутньому, розбирався журналіст Коротко про.
Кліматологи пояснюють це результатом глобального потепління: атмосфера стає теплішою, вологішою, насиченішою енергією, а отже - більш схильною до формування штормових фронтів. У поєднанні з міською забудовою, яка сама по собі впливає на аеродинаміку вітру, це створює умови, за яких дерева стають особливо вразливими.
Як пояснили Коротко про в «Київзеленбуді», основний спосіб запобігання падінням дерев - це системні обстеження та вирубка аварійних.
- Перш за все, негода небезпечна для дерев, що перебувають у поганому стані. Тому мінімізація небезпеки та збитків відбувається через обстеження території та своєчасне виявлення дерев, що перебувають в аварійному стані, - кажуть у «Київзеленбуді».
Але практика показує: навіть зовні здорові дерева можуть не витримати урагану. Чому?
Завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України Юрій Марчук. Фото: nubip.edu.ua
Це питання детально пояснює завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України Юрій Марчук. Він розрізняє два основні типи наслідків вітру: вітровал (дерево падає разом з корінням) і вітролом (ламається стовбур або крона).
- Якщо говорити про вітровал, то стійкість дерев до вітру залежить від кількох чинників. Перший - це будова кореневої системи рослини. Якщо вона поверхнева, то дерево має великий шанс впасти від пориву вітру. Якщо стержнева, то такий корінь-якір добре тримає стовбур. Ще одним важливим показником є ґрунт, у якому зростає дерево. Якщо це легкий піщаний ґрунт, то корінню важко втримати багатокрилову крону. Стійкість залежить від щільності та вологості ґрунту, - пояснює вчений.
Важливу роль відіграють і містобудівні особливості: коріння дерев у містах часто стикається з бетонними комунікаціями та плитами, які заважають йому розвиватися вглиб. Дерева, оточені асфальтом, мають мінімальну площу живлення і погано чинять опір вітру.
Невидимі, але ключові причини втрати стійкості - це стан кореневої системи та обмеження доступу до ресурсів:
- Ширина поширення коріння - це площа живлення і якір дерева. Хвороби, особливо грибкові, можуть зруйнувати міцність деревини. У містах коренева система часто ослаблена, і дерево втрачає стійкість ще до першого пориву вітру, - додає Юрій Марчук.
Не можна не враховувати і вплив архітектури. У щільній забудові формуються вузькі «коридори», де вітер посилюється - створюється ефект аеродинамічної труби. Виникає асиметричне навантаження на крону. А в період вегетації - коли на деревах листя - підвищується так звана «парусність».
На думку Юрія Марчука, до найбільш стійких в умовах шторму належать дуб, граб, бук, платан. До менш стійких - тополя, ялина, верба, в'яз, особливо у віці старше 40–50 років. Ці види першими страждають від вітровалів і вітроломів.
- Якщо говорити про вітролом - коли коріння залишається в землі, а ламається стовбур, - то важливі вже не тільки коріння, а й якість деревини, наявність тріщин, хвороб, порожнин. Не всі дефекти видно неозброєним оком, - підкреслює фахівець.
Міське середовище саме по собі створює стресові умови для дерев. Вони ростуть на збіднених ґрунтах, в умовах пилу, вихлопів і дефіциту вологи.
- Довговічність дерев у місті в півтора-два рази нижча, ніж у природному середовищі. Більшість посаджено в будівельне сміття або на бідних ґрунтах, ці дерева не отримують належного поливу, а поверхня листя забивається пилом і блокує фотосинтез, - каже вчений.
Впасти можуть не лише аварійні дерева, а й зовні абсолютно здорові. Фото: ФБ Ботанічний сад. НУБіП України
На тлі кліматичних змін і частих штормів Україна потребує нової зеленої стратегії міського розвитку. Це означає:
Тому що кожна повалена тополя - це не тільки суха статистика, а й реальна загроза життю та майну людей. І в умовах нової кліматичної реальності до цього не можна ставитися як до випадковості.
101 - ДСНС (служба з надзвичайних ситуацій)
102 - поліція
1551 - єдиний міський кол-центр Києва