"ЖоКава": як екопоселенці на Харківщині готують альтернативну каву із жолудів
Ольга Глушко та Максим Чукалін кілька років тому переїхали з Харкова до невеликого села Харківської області неподалік міста Мерефа. Пара хотіла жити ближчою до природи, вирощувати екологічні продукти харчування. А одного разу Максим запропонував зібрати жолудів і зварити… каву. Так виникла ідея незвичайного бізнесу. Кава виходить без кофеїну, із приємним смаком. Про особливості незвичайного напою та особливості екобізнесу під час війни Ольга Глушко розповіла Коротко про.
"Експериментували з жолудями кілька місяців"
Ольга та Максим поїхали до маленького села ще до великої війни. У тихому місці вони приймають переселенців. Фото: надано Ольгою Глушко
– Наше село з трьох боків оточене листяним лісом, у якому ростуть дуби, – розповідає Ольга. – Якось чоловік запропонував зібрати жолуді, щоб зробити з них корисний напій. Ми чули, що під час голодомору люди жолуді їли. Причому це здоровий продукт харчування, якщо правильно його приготувати.
Вперше подружжя назбирало кілька кілограмів плодів. Подивилися в інтернеті, як готувати напій із жолудів, – приготували за інструкцією, але він вийшов несмачним. І досягти бажаного смаку виявилося не так просто. Експерименти тривали кілька місяців.
– Коли нам вдалося приготувати смачну каву, зрозуміли, що тут є свої нюанси з обробкою та очищенням жолудів, – каже Ольга. - Останніми роками я працювала шеф-кухарем веганського спрямування. Мене часто запрошують на різні проєкти, заходи та свята, де ми готуємо разом із командою. Я знаю, що таке смачно. І для мене було важливо, щоб наш напій був не лише корисним, а й смачним. За підсумком, вийшло максимально схоже на каву і може виступати як її безкофеїнова альтернатива.
Назву напою – «ЖоКава» - теж вигадали самі. Щоб людям було зрозуміло, на що схожий напій на смак. Найбільше він нагадує м'яку каву.
- Адже кава теж різна буває - терпка, з кислинкою, гірка. А у "ЖоКави" смак м'який, це наголошують і наші клієнти, – пояснює Ольга Глушко. – Коли обсмажуємо жолуді, вже на фінальному етапі можна відчути приємний аромат печива з горішками, випічки з легкими нотками кави – і в ароматі, і до смаку.
Десь через рік після того, як подружжя розпочало виробництво "ЖоКави", вони вирішили для порівняння замовити подібний напій у інших виробників. Але не сподобалося.
- Він був гіркий, терпкий і зовсім не схожий на каву. На той момент ми розробили свою рецептуру, знали, що "ЖоКава" подобається нашим клієнтам. Зробили висновок, що у приготуванні напою є свої нюанси та секретики. І, звісно, нічого зайвого ми не додаємо.
Процес виготовлення альтернативної кави відбувається наступним чином: восени збирають урожай жолудів. Потім готують для зберігання – миють та просушують. А вже потім протягом сезону жолуді чистять, ще раз сушать, подрібнюють та обсмажують. Весь процес поки що відбувається вручну, але в майбутньому подружжя планує його автоматизувати, так що шукає під це грантові програми.
Збір жолудів відбувається восени. Але рік на рік не випадає – коли густо, а коли і пусто. Фото: надано Ольгою Глушко
А від кави довелося відмовитись
До речі, саму каву Ольга давно не п'є. Хоча каже, колись була кавоманом і прокинутися без філіжанки міцної та терпкої кави не могла.
- Але одного разу я почула, що кава зовсім не корисна: вона легко вимиває кальцій з організму, заважає її засвоєнню, а випитий натщесерце шкідливий шлунку... На мене ця інформація справила велике враження, вирішила відмовитися від кави. І це було непросто, особливо з моїм низьким тиском. Тоді я зрозуміла, наскільки ми підсаджені на смак та дію кофеїну.
Ольга пробувала замінити каву на цикорій – але смак не сподобалося. Крім того, виявилося, що цикорій знижує тиск. Не зайшов і смак ячмінної кави. А про жолудевий тоді й не чула. Допоміг лише… морквяний фреш.
– На той час працювала у веганському ресторані Харкова шеф-кухарем. Щодня робила собі фреш із моркви – і це мені допомогло. Після нього з'являлася бадьорість, як від кави, та й тиск тримався в нормі. Так я змогла відмовитись від кави.
Та "ЖоКаву", каже Ольга, вони роблять насамперед тому, що вважають цей напій корисним, а не тому, що нагадує каву.
- Але, гадаю, якби тоді, коли я відмовлялася від кави, дізналася про таку альтернативу, як "ЖоКава", була б просто щасливою. Тепер розумію клієнтів, які пишуть: це для нас порятунок. Багатьом із них не можна кави з якихось причин: тиск, проблеми зі шлунком, кишківником або лікарі заборонили. Людям хочеться кавового смаку – і вони отримують його завдяки нашій альтернативі, – пояснює Ольга Глушко.
- Ви кажете, що жолуді корисні, як і напій із них. А у чому користь?
- Напій сприятливо впливає на шлунково-кишковий тракт, допомагає при вологому кашлі, астмі, бронхіті, знижує цукор у крові, нормалізує роботу серцево-судинної системи, його можуть пити діабетики, діти. У ньому є вітаміни B2, B6, B9 та інші корисності. Багато хто спеціально беруть "ЖоКаву" для дітей. Адже діти часто хочуть повторювати дорослих. За словами дітей, наш напій схожий на какао, хоч насправді це не так. Просто він також темний. Загалом ми орієнтуємося на категорію людей з високим тиском і тих, хто веде здоровий спосіб життя.
- А чи складно її приготувати?
- Та як звичайну каву. Можна варити в турці або кавомашині, можна з вечора залити окропом або запарити в термосі. А для смаку можна додати спеції. Рекомендуємо корицю, кардамон, гвоздику, цедру, молоко і вершки за смаком. Але можна пити й у чистому вигляді, як чорну каву.
Для Ольги та Максима важливо, щоб їжа була екологічно чиста та корисна. Фото: надано Ольгою Глушко
Урожай жолудів рік на рік не випадає
– У вас уже добре налагоджене виробництво. Жолудів у лісі вистачає? Як взагалі відбувається заготівля?
- Заготівля жолудів йде восени. Минулого року ми заготовили у 8 разів більше жолудів, ніж першого року. Сьогодні в нас уже майже тонна. Сезон ще триває, але може раптово закінчиться за тиждень, залежить від погоди.
Для нас було великим здивуванням дізнатися, що жолуді бувають не щороку. На другий рік, коли пішли за жолудями в наш ліс, здивувалися, що їх було дуже мало. Пізніше дізналися від фахівців, що дуб плодоносить раз на 5-7 років, і це залежить від погодних умов. Дуже важливо, якою була осінь - волога чи ні, були морози чи ні, був сніг чи ні. Цього року ми маємо багато жолудів, а раніше доводилося купувати на Закарпатті.
Цього року там уродило менше дубів, натомість у Харківській області жолудів дуже багато. Щоб зібрати урожай, запрошуємо людей, даємо оголошення.
Ольга каже, що вони не лише збирають жолуді, а й саджають дерева.
– Таке у нас хобі. Садили їх ще у Харкові для біорізноманіття, щоби річки не висихали. Жолуді, у тому числ,і потрібні як харчування для звірів, а у нас є козулі і кабани, які їх їдять.
- Крім "ЖоКави", у вас є й інші екопродукти?
- Вигадали лінію продуктів "Осяяння". Ми також робимо пастилу. Люди, які знають нашу продукцію, купують її на постійній основі величезними упаковками. У нас поки що невелике крафтове виробництво. Спочатку було дуже мало замовлень. Сьогодні ми вже маємо постійних клієнтів, нашу продукцію можна знайти в екомагазинах, “Лавці здоров'я”, веганських кафе та замовити у нас.
Рекламу як таку для "ЖоКави" та інших продуктів не замовляють. Але регулярно беруть участь у виставках екопродукції. Фото: надано Ольгою Глушко
Мріємо про екопоселення, а поки що допомагаємо переселенцям
З війною багато друзів та клієнтів Ольги та Максима виїхали з Харкова. Але продовжують замовляти їхню продукцію і в Європу, поштою. Та й нові клієнти з'явилися.
А реклами, каже Ольга, вони ніде не замовляють.
- Оскільки ми робимо корисний продукт високої якості, сарафанне радіо працює краще за рекламу. Я регулярно беру участь у ярмарках екопродукції. Як в Україні, так і за кордоном. Була у Німеччині, Швеції. Сьогодні "ЖоКава" їде до різних міст України і за кордон до наших друзів - до Польщі, Іспанії та Португалії.
На щастя, Мерефа всього 35 км від Харкова, напрямок досить тихий. Подружжя живе осторонь траси, село невелике та тупикове – за ним тільки ліси. Тому обстрілів тут практично не чути, на відміну від Харкова. Тому Ольга та Максим ще й допомагають тим, хто хоче хоч трохи побути у спокійній обстановці.
- 2,5 роки ми допомагаємо переселенцям, які тікають від війни, даємо можливість відпочити. У нас є дві ділянки, два будинки, гарні зв'язки із сусідами, які поки що не живуть у своїх будинках. Вони дали нам ключі – ми поселили людей, допомагаємо їм із гуманітаркою, – розповідає Ольга. - Зараз дбаємо про дві родини ВПО. Дали їм роботу – вони допомагають нам з виготовленням пастили влітку, а взимку – з чищенням жолудів. Чистка жолудів поки що ручна праця, на неї йде багато часу.
На майбутнє сім'я має великі плани – хочуть зробити екопоселення, яке не буде ні від кого залежати. Автономне опалення, світло.
- Ми вже самі вирощуємо для себе їжу, не використовуємо хімікатів та передаємо наші знання іншим людям, які цим цікавляться. Ми раді, що можемо самі собі вирощувати їжу, готуємо свою продукцію і даємо людям можливість купувати корисні солодощі та "ЖоКаву". Бажаємо, щоб люди мали змогу мати нашу українську екологічно чисту їжу, корисну для здоров'я, - резюмує Ольга Глушко.
