• Головна
• Суспільство

Фото: instagram.com/ukrainewarrugs

Українські художники спільно з майстринями з Афганістану створили колекцію килимів із шерсті на тему війни в Україні. Сучасні події в нашій країні відбито у традиційній афганській техніці створення килимів.

Ініціатори проєкту Ukraine War Rugs – військові кореспонденти Євгенія та Філіп Мальцани.

Для початку створили три килими – "Крейсер "Москва", «Українська мрія» та «Сонце Донбасу». Ціна хоч і кусається (від 500 до 1000+ доларів, килими виготовлені у різних розмірах), але п'яту частину виручки кореспонденти планують донатити, зокрема, Одеському штурмовому підрозділу, який нині захищає Донбас.

Подробиці про дизайни військових килимів, ризиковану роботу афганських майстринь та майбутні роботи Коротко про розповіли Євгенія та Філіп Мальцани.

В Україні майстрів не знайшли, звернулися до афганців

Військові кореспонденти Євгенія та Філіп Мальцани. Фото: особистий архів

- Давно ви почали робити килими на військову тематику? Кому належить ідея їх виготовляти?

– Ідея виникла приблизно рік тому. Філіп працював в Афганістані, спеціалізувався на військових конфліктах – там він і побачив такі килими. Ми подумали: класно було б зробити такі самі, але про події, які сьогодні відбуваються у нас, в Україні.

Спочатку ми хотіли виготовляти килими в Україні. Але, на жаль, не знайшли того, хто б працював із вовною і в такому стилі, тому Філіп звернувся до афганських майстринь. З деякими з них він був знайомий, а інші контакти знайшов наш друг, також журналіст. До речі, Філіп у дитинстві теж займався плетінням килимів, але потім переключився на важливіші для нього справи.

- А митці – наші?

- Художники - наші, Олег Сімак (відомий колабораціями з національними брендами одягу, серед яких активно допомагає армії Riot Division) та Олексій Войтех погодилися розробити для нас дизайни. Коли вони були готові, ми відіслали їх майстриням, і вони приступили до роботи.

Ідея створити килими на тему війни в Україні у Філіпа Мальцана з'явилася після відрядження до Афганістану. Фото: особистий архів

"Серед трагізму того, що відбувається, хочеться залишити щось красиве"

- На кожному з ваших килимів безліч символів, кумедних деталей, які хочеться розглядати, як комікс. Наприклад, що за морські тварюки зображені на килимі "Крейсер "Москва"? Ось дельфін із якоюсь торпедою і тризубом – це що?

- Крейсер "Москва" - "ода" українським бійцям, ракетам та дронам. Дельфіни – посилання до “українських бойових дельфінів ”. Кракен, міфічна тварина, що нагадує кальмара чи восьминога, – відсилання до українського окремого розвідувально-диверсійного підрозділу ГУР Міністерства оборони України Kraken. Ми давно спілкуємось та підтримуємо їх. Дракон… Таке було бачення нашого художника.

На килимі “Українська мрія” зображений палаючий Кремль, бравий козак з булавою перемагає ворогів, одна з ракет танцює з головою Леніна – це відсилання до Мавзолею. Череп та кістки символізують смерть ворога. Серп і молот у крові – символ зруйнованого СРСР. Решта – або бойові ракети, на які ми чекаємо, або наші українські дрони.

Дизайн для килима "Сонце Донбасу" робив не Олег, а наш друг Олексій. Він більше почувається дизайнером, але ми дали йому можливість перетворитися на художника. Хотіли, щоб цей килим виглядав як справжні афганські килими. На роботі ми бачимо два регіони – Луганськ та Донецьк – і зброю, яка їх захищає, безвідносно до конкретних моделей, все дуже символічно.

Усім відомо, що сонце сходить на Донбасі, – це референс до герба Донецького регіону. Тут є і терикони – візитна картка регіону, і троянди (Донецьк – місто троянд). Особисто я не була у Донецьку, на жаль, не встигла, а от Філіп був. Неможливо не помітити любов місцевих до троянд, і це надихає. Навіть сьогодні, за таких трагічних умов, ці міста все одно виглядають досить доглянуто.

- Чим митці і ви надихалися, створюючи такі малюнки?

- Це війна, рефлексія навколо війни, бажання серед усього трагізму, що відбувається, залишити щось гарне. Оскільки ми з Філіпом військові кореспонденти і майже щомісяця їздимо до того чи іншого регіону, встигли побувати на всіх напрямках – це й стало нашим натхненням.

Килим «Крейсер «Москва». Фото: instagram.com/ukrainewarrugs

- Які ще килими ви плануєте зробити найближчим часом?

- Буде нова серія килимів про Донбас, але в іншій кольоровій гамі - вони будуть не чорними, а світлими. Також плануємо зробити килим, присвячений Києву. На ньому буде зображено мапу столиці, "шахеди", що пролітають над містом, "Батьківщина-мати" - загалом, усе, що символізує Київ. За стилістикою цей килим схожий на дроп, присвячений Донбасу.

Наразі ми готуємо черговий дроп, присвячений підрозділу Kayfariki. Філіп у травні зробив з ними нереально класний репортаж – хлопці 14 годин провели в оточенні, але вийшли живими та майже неушкодженими (цей репортаж досі у нас лідирує на переглядах).

З одним килимом, присвяченим українським дронам, вийшло несподівано… На ньому було зображено цитату з вірша Ліни Костенко: “Людина не літає, але крила має”. Тільки перед продажем ми дізналися, що це взагалі авторське право. Наразі ведемо переговори з пані Костенко щодо використання цієї цитати. Як тільки вирішимо це питання, з'явиться новий дроп. На килимі зображені всі наші дрони – від звичайних до далекобійних.

- А хто купує ваші килими, куди вони їдуть?

- У нас було багато запитів від клієнтів за кордоном, але поки що ми, на жаль, не продали жодного килима. Можливо, ціна надто висока, або ми не бізнесмени: все життя у журналістиці. Намагаємось вирішити це питання.

Можливо, на початку місяця люди отримають зарплату та зможуть щось купити. Потрібно розуміти, що це не покупка, яку ти робиш імпульсивно. При цьому висока вартість килимів зрозуміла - дуже дорого і виробництво, і логістика. З Афганістану ми маємо доставити килими до Абу-Дабі, звідти – до країн Європи. З країн ЄС – в Україну. І це виходить недешево.

20% плануємо віддавати дружнім нам підрозділам, із якими ми працювали. Першочергові у нас одеські штурмовики. Якщо тема з килимами буде популярною – продовжимо. Як тільки продамо хоч один килим - одразу почнемо перераховувати кошти. А поки що нам, на жаль, нема чим похвалитися. Для нас робити килими – це можливість підтримувати людей мистецтва, військових та мати якийсь проєкт для душі. Історія з килимами нішева, але чому б не спробувати?

Килим "Сонце Донбасу". Фото: instagram.com/ukrainewarrugs

"За виготовлення килимів жінкам може загрожувати страта"

- У вашому інстаграмі є також килими, які зображують і афганську війну.

- Так, ці килими Філіп привіз із Афганістану. Обидві наші країни стали жертвами російської імперіалістичної політики… Здавалося б, де Україна, де Афганістан, але пов'язані одним горем.

Також хотіли підтримати жінок, які працюють у Афганістані. Якщо ви знаєте, жінки у цій країні не мають права працювати. Найчастіше їхні чоловіки теж не працюють, бо не хочуть, і жінкам доводиться нести на своїх плечах забезпечення всієї родини. Тому їх послуги ми оплачуємо у триразовому розмірі.

Майстрині знаходяться у різних селах західного Афганістану, біля кордонів з Іраном, там і працюють. Подробиці розповісти не можемо: в Афганістані така діяльність є нелегальною. У нас була історія з дизайном, на якому був зображений один із військових. Коли половину роботи вже зробили, прийшов чоловік нашої майстрині, розірвав макет і заборонив їй робити килим. Пішов до імаму – той заборонив усім жінкам робити щось подібне.

– Чому він порвав макет?

- Тому, що там було зображено портрет людини. В ісламі є багато трактувань, і саме в цьому регіоні, в цьому селі, не можна зображати обличчя людей, з релігійної точки зору - ні в картинах, ні на килимах, ні в будь-якому іншому вигляді. Також в Афганістані жінки не можуть висловлюватись публічно – для нас це звучить дуже дивно, але там, на жаль, такі реалії.

- А як ці жінки працюють над килимами? Таємно, щоб ніхто не дізнався?

- Так, тому ми не називаємо сіл, де вони працюють: від цього залежить їхня безпека. За будь-яке порушення правил ісламу, у розумінні імама, загрожує страта.

- А від чоловіків також доводиться приховувати свою діяльність?

- Залежить від сім'ї. Є "Талібан", але не всі його підтримують і настільки радикально налаштовані, як місцевий імам. Але такі суворі заборони для нас є проблемою. Першу колекцію ми випустили у одному селі. Потрібно було перевірити, як налаштовані сусіди, щоби потім вони не здали майстриню, - це вимагає часу. Ми хотіли розширитися – звернулися до майстрині з іншого села, але саме там чоловік порвав схему дизайну, – повернулися до попереднього села.

Ми точно зробимо ще другу колекцію, а якщо зрозуміємо, що вона не йде, можливо, робитимемо дропи точково. Як далі розвиватиметься історія з килимами, для нас найбільша загадка. Сприймаємо нашу ідею як експеримент і сподіваємося, що все буде ОК.

Один із килимів на афганську тему – «Талібан». Фото: instagram.com/ukrainewarrugs

До речі

- Традиція військових килимів зародилася в Афганістані під час радянської окупації у 1979 році, коли майстрині почали вплітати у свої роботи образи танків та іншої військової техніки. Цей досвід став особливо близьким українцям після початку повномасштабного вторгнення Росії, що зробило цей культурний зв'язок між Україною та Афганістаном дуже доречним. Для афганських майстринь це ремесло стало єдиною можливістю заробітку після приходу до влади "Талібану", - йдеться в інстаграмі ukrainewarrugs.

Килим "Українська мрія". Фото: instagram.com/ukrainewarrugs