Постковідна депресія: як коронавірус, посилений війною, б’є по ментальному здоров’ю українців
За новинами з фронту майже забули про Covid. А він про нас не забув й продовжує вкладати на лікарняні ліжка своїх жертв. Але й після одужання покращення у пацієнта може й не бути. Навпаки - може розвинутись безсоння, тривога, апатія, навіть думки про суїцид. В усякому разі так кажуть деякі з тих, хто нещодавно перехворів на коронавірус.
Чи дійсно існує постковідна депресія і чи спостерігається її загострення на фоні війни та про те, які не потрапити у її пастку, читайте у матеріалі Коротко про.
Ментальні «гойдалки» після лихоманки
Спочатку з’явилися нав’язливі думки про сумне майбутнє. Далі гірше: з найменшого приводу хотілося плакати або кричати, і майже зник сон. З такими симптомами до психотерапевта прийшла киянка Аліна. На перший погляд, у молодої 30-літньої жінки стабільне та досить успішне життя: високооплачувана й улюблена робота, дружня сім’я, здорова та любляча рідня, закриті майже усі фінансові бажання. Та чомусь Аліна має основні симптоми депресії.
У розмові з лікарем жінка зізналася, що лише місяць тому перехворіла на Covid. Хворобу перенесла досить легко, відлежала вдома тиждень та повернулася до звичного життя. І саме тоді в її житті почалися такі незрозумілі ментальні «гойдалки». Причина їх виникнення – той самий Covid.
На жаль, коронавірус, що тримав у страху всю планету впродовж 2020-2021 років, не зник, люди продовжують хворіти. Наприклад, в Україні за липень на Covid-19 захворіли 11 389 осіб. А взагалі, як стверджують у Міністерстві здоров’я України, зараз циркулює 10 штамів вірусу. Симптоми знайомі: лихоманка, загальна слабкість, головний та м’язовий біль, нежить, підвищення температури, кашель, втрата смаку й нюху.
- Дійсно, певний відсоток тих, хто перехворів на Covid, за деякий час відчувають незрозумілий біль у тілі, апатію, якусь безвихідь, нав'язливі думки тощо, - розповідає Коротко про лікар-психотерапевт Ольга Рура. - Звісно, не усе це депресія. Але певні постковідні депресивні стани саме зараз, на фоні війни, загострилися. Я навіть скажу, що Covid та війна з обох боків «б’ють» по психіці пацієнтів. Ще й на додачу наближається найбільш складний для всіх психіатрів період. Це осінь, коли загострюються ментальні проблеми.
Уявіть: людина перехворіла на Covid. Вилікувалася, всі життєво важливі параметри та показники залишаються в нормі. Але певні негативні процеси у центральній нервовій системі вже почалися. Також додався стрес, у якому більше двох років проживають усі українці. І плюс наближається загальновідомий депресивний сезон - осінь, коли змінюється тривалість світлового дня, дощить, знижується активність людини. Усе це такий собі «коктейль», від якого до важкої депресії може втримувати якась остання крапля.
Жінки частіше психологічно страждають після Covid. Фото: kingston.ac.uk
Жінки вразливіші
Вчені все ще досліджують, яким же чином штами коронавірусу впливають на мозок. Натомість вже визначили, що постковідний стресовий розлад дуже схожий на посттравматичний синдром, який вражає учасників бойових дій. І нібито саме жінки, які є більш вразливими, частіше психологічно страждають після Covid.
Основні симптоми постковідної депресії мало чим відрізняються від такої ж хвороби без Covid:
- пригнічений настрій,
- виражена втома,
- втрата колишніх інтересів,
- нездатність відчувати задоволення,
- порушення сну,
- зниження рівня концентрації та уваги,
- почуття невпевненості в собі,
- песимістичне бачення майбутнього.
Усе це викликає проблеми на роботі, у побуті, в особистому житті, породжує страх, тривогу, приступи агресії.
- Депресія - це не жарти, а серйозна хвороба, що діагностується лікарем-психіатром і має відповідний протокол лікування, - пояснює лікар-психотерапевт Ольга Рура. - Зазвичай хворому прописують медикаменти з психотерапією. І саме депресія є одним з поширених наслідків у пацієнтів, які перенесли Covid.
На жаль, наші люди вміють терпіти. Все ще існує думка, що звертатися за допомогою до психотерапевта соромно, а психіка сама з усім справиться. Насправді це не так. Психіатри кажуть, що з плаксивістю, тривогою, хронічною втомою можна жити довго і нещасливо. Але навіщо? Ось як можна частково допомогти собі самостійно:
- Щоденна активність. Це може бути будь-яка фізкультура, біг, плавання, йога, танці. Головне – рухайтеся.
- Медитація та дихальні вправи. Це поліпшує психологічний стан і мобілізує внутрішні ресурси.
- Спробуйте зняти емоційне напруження. Можна прийняти ванну після робочого дня, вийти на прогулянку парком, побити боксерську грушу.
- Змініть картинку. Можна поїхати навіть до іншого міста на день чи два.
- Насолоджуйтеся. Музикою, їжею, свіжим повітрям, цікавою книгою тощо. Вчіться шукати цей самий позитив у буденному житті.
- Ніякого алкоголю! Навіть питні енергетики можуть негативно вплинути на нервову систему людини у постковідному стані.
І, звісно, варто звернутися до медиків і чим швидше. Тому що постковідна депресія потребує правильного лікування, щоб життя людини, яка перенесла Covid та живе у час війни, не вийшло з-під її контролю.
Фізична активність допомагає попередити негативний постковідний емоційний стан. Фото: news.ubc.ca
