21 грудня
Завантажити ще

Вступ до вишів: наскільки зросла ціна для контрактників і де вчитися найдорожче

Вступ до вишів: наскільки зросла ціна для контрактників і де вчитися найдорожче
Фото: kursoviks.com.ua

В Україні завершується вступна кампанія до вишів. Вже опубліковано списки студентів, які потрапили на бюджет, на підході – контрактники, списки яких вищі навчальні заклади формують кожен у свій час, але не пізніше початку навчального року. Скільки зараз коштує навчання студента-контрактника і які спеціальності цього року виявилися найбільш популярними – розповість Коротко про.

У «Могилянці» найдорожчі знання

Вартість навчання на контракті невпинно зростає з 2019 року. За даними Держстату України, зростання становило:

  • 2019 р. - 12,9%,
  • 2020 р. – 15,2%,
  • 2021 р. – 17,5%,
  • 2022 р. - 7,2%,
  • 2023 р. – 11,8%,
  • 2024 р. – 17-18% (!).

Простіше кажучи, за останні п'ять років умовна вартість одного року навчання у 20 000 грн зросла до 36 600 грн.

У лідерах цін Києво-Могилянська академія, яка тримає ціни на навчання за вищим класом. Так, спеціальність «Право» тут коштує 89 300 грн/рік (для порівняння, у КНУ ім. Шевченка – 66 000 грн), «Комп'ютерні науки» – 95 000 грн/рік, «Інженерія програмного забезпечення» – 100 000 грн/рік (у КПІ навчання за аналогічною спеціальністю коштує 54 900 грн/рік).

Якщо брати 5 найбільш затребуваних спеціальностей, зазначених вище, то найдешевше за всіма пунктами навчатися у Харківському національному університеті. Для порівняння: середня вартість навчання за топспеціальностями - 31 000 грн/рік. Виняток – «Філологія» (23 000 грн) та «Середня освіта» (18 000 грн).

Найдорожчі виші – КПІ та КНУ. Водночас різниця у навчанні становить у середньому 4000-12 000 грн/рік на користь КНУ. Щоправда, спеціальність «Інженерія програмного забезпечення» у КПІ коштуватиме дешевше, ніж у КНУ на 4000 грн/рік (50 900 грн проти 54 900 грн).

У Національному авіаційному університеті ту ж «Інженерію…» можна вивчати ще дешевше – за 44 900 грн, у Національному університеті біоресурсів та природокористування України – взагалі за 38 500 грн./рік, а у Прикарпатському національному університеті ім. Стефаника (Івано-Франківськ) – за 30 000 грн/рік.

Недешеве «Богослов'я»

Незадовго до закінчення основної частини вступної кампанії в ефірі "Громадського радіо" креативний директор освітнього порталу Oсвіта.ua Андрій Панченков зазначив, що найменше абітурієнтів на спеціальності «Музеєзнавство», «Релігієзнавство», «Атомна енергетика», «Фізика», "Географія".

– Можна зазначити, що кількість заяв, поданих на спеціальності «Богослов'я» та «Фізика та астрономія», приблизно однакова, – сказав Панченков.

Вартість навчання за спеціальністю «Богослов'я» (бакалаврат):

  • в Українському католицькому університеті (Львів) – 129 000 грн на рік,
  • у Карпатському університеті ім. Августина Волошина (Ужгород) – 60 000 грн,
  • в Українському гуманітарному університеті у м. Буча – 44 375 грн,
  • у Чернівецькому національному університеті ім. Федьковича – 22 350 грн.

Загалом не дивно, що не користується надпопитом.

Контрактникам – гранти на навчання від держави

Цього року на українських абітурієнтів-контрактників чекала новація – вони могли отримати державний грант (від 15 000 грн на рік) на навчання та частково покрити вартість навчання на будь-якій бакалаврській програмі або на програмі підготовки медика.

Для отримання гранту необхідно було подавати заяви на бакалаврат на денну або дуальну форму навчання та мати результати НМТ (ЗНО) з двох предметів не менше 150 балів (грант першого рівня) або не менше 170 балів (грант другого рівня).

У МОН запевняють, що ця нова система фінансування побудована за принципом «гроші ходять за студентом». Чи виправдається такий підхід у найближчому майбутньому – скоро дізнаємось.

«Право» поступилося лідерством «Менеджменту» та «Філології»

Минулого року Міністерство освіти і науки України за підсумками вступної кампанії-2023 назвало список найпопулярніших спеціальностей, за якими було подано заяви на бакалаврат. Перше місце посіло «Право», потім – « Психологія » та «Менеджмент». На четвертому місці рейтингу популярності розташувалися "Комп'ютерні науки", замикала п'ятірку "Філологія". Також у топ-10 увійшли «Інженерія програмного забезпечення», «Маркетинг», «Медицина», «Кібербезпека та захист інформації», а також «Середня освіта».

У цьому році рейтинг спеціальностей кардинально змінився. У МОН повідомили, що спеціальність «Право», яка традиційно лідирує у абітурієнтів, поступилася своїми позиціями настільки, що не увійшла навіть до п'ятірки, зайнявши шостий рядок.

Лідером цього року став "Менеджмент", за ним "Філологія", третє місце - у "Комп'ютерних наук". До десятки лідерів за поданими заявами увійшла «Економіка», зрушивши за межі рейтингу «Медицину».

Усього ж, за даними Міносвіти, в Україні цього року заяви на вступ до вузів подали 189 463 абітурієнти, що на 33% менше, ніж минулого року. Втім, цифра ще може змінитися, оскільки щонайменше до жовтня вузи проводять додатковий набір студентів на контракт.

Вчитися – у Києві чи у Львові

Традиційно студенти хочуть навчатися у Києві, Львові та Одесі – до вузів цих міст було подано левову частку заяв. Порівняно з минулим роком список головних вишів України також трохи видозмінився.

Так, у 2023 році студенти найчастіше подавали заяви до таких навчальних закладів:

  1. КПІ ім. Сікорського (Київ),
  2. КНУ ім. Шевченка (Київ),
  3. «Львівська політехніка» (Львів),
  4. ХНУ ім. Каразіна (Харків),
  5. СНУ (Суми).

То 2024 року:

  1. ЛНУ ім. Франка (Львів),
  2. КНУ ім. Шевченка (Київ),
  3. «Львівська політехніка» (Львів),
  4. КПІ ім. Сікорського (Київ),
  5. Державний торгово-економічний університет (Київ).

До речі

Куди пішли вчитися бюджетники

Як заявляють у Міносвіти та науки, щороку зростає попит на навчання за спеціальностями психології та комп'ютерних наук. Держава також хотіла б підвищити популярність базових спеціальностей – фізики, хімії, біології. Цього року було виділено на кілька тисяч бюджетних місць більше для підготовки медиків, соціальних працівників та робітничих кадрів.

Також збільшено держзамовлення на підготовку фахівців у сфері охорони здоров'я, військових наук, національної безпеки та безпеки державного кордону, транспорту, будівництва та легкої промисловості.