На зиму не лише варення: диню і персики сушимо на сонці, а кавун солимо у дубовій бочці
Банки із консервованими огірками, томатами, кабачками, яблуками вже стоять рівними рядами у підвалах українських господинь. Але взимку хочеться і тієї ж дині, і лохини, але не у вигляді перетертого й надто солодкого варення. І можна було б заморозити ту ж лохину, та хто знає, що буде зі світлом. Тож застосуємо методи, яким не страшні знеструмлення. Про переваги висушування і засолювання плодів, за скільки часу висохне персик і лохина і чому скляна банка не замінить дубову бочку – у матеріалі Коротко про.
Сонце й вітер замість оцту й спецій
Наїстися так, щоб аж до зими вистачило. Така думка, буває, промайне в голові, коли купуєш в сезон дешевий кавун або ті ж персики. Звісно, баштанні можна й купити взимку: за ціною крила від «Боїнга» та зі смаковими якостями трохи кращими від трави. Тому саме зараз час заготовити кавуни, дині, персики, лохину спеціально до холодної пори року.
Варення чи компоти? Такий собі варіант, хіба що для фанатів закруток. Заморозити? Взагалі не варіант, пам’ятаємо про віялові відключення електроенергії. До того ж є ще два способи заготівлі плодів, які дозволяють зберегти до 75% користі продуктів. Це засушування і соління. Саме таким чином наші предки зберігали овочі та фрукти аж до нового сезону. А ще такі продукти корисні, дозволяють урізноманітнити вітамінами та мінералами бідненький зимовий раціон. І поки маємо вдосталь сонячних і вітряних днів – час сушити.
Сухофруктом може стати майже будь-який плід чи ягода. Наприклад, диня. Обираємо стиглу, міцну, з не надто водянистою м’якоттю. Переспілу засушити не вдасться: шматочки перетворяться у кашу.
Диню треба нарізати дольками-півмісяцями та очистити від шкірки. Фото: progress.oregonstate.edu/
Попередньо плід треба добряче помити. Ще до сушіння диню обов’язково треба прив’ялити. Для цього розкладіть плоди в тіні в сухому теплому і добре провітрюваному місці. Приблизно на дві доби. Але пам’ятайте, що їх треба час від часу перевертати, слідкувати, щоб не з’явилися місця псування.
Диню прив’ялили, можна готувати її до сушіння. Перш за все плід треба нарізати дольками-півмісяцями, почистити. Не економте, зрізайте і зеленувату м’якоть біля шкірки. Нарізають диню тонкими пластинками чи кубиками. Скибочки розкладають на папері у сонячному місці. Або ж можна розвісити на нитці. Сушити на вулиці диню доведеться довго: 6, а то й 14 днів. Електросушарка справиться всього за 5-7 годин.
Сушені персики взимку – теж делікатес. Плоди сушать, як і абрикоси. Ретельно миють, розрізають, видаляють кісточку, нарізають тонкими скибочками. Далі стандартні правила: розкладаємо нарізані персики на деко чи папір - і на сонце, час від часу перевертаємо, щоб плоди рівномірно висушувалися. Через 4-6 днів сушені персики готові.
Груші на зиму сушили ще наші предки. Ці солодкі та тверді плоди аж просяться на сонце. Тут все без зайвої мороки: груші помити, почистити від шкірки та серцевинки, нарізати скибками, розкласти на папір. Звісно, на сонці. А можна «відправити» нарізані груші на горище: спекотне повітря під дахом швидко зробить свою справу. Приблизно через 5 днів сушені груші готові. Їх можна їсти як ті ж фруктові чіпси або додавати до каші чи узвару.
Для висушування ягід лохини знадобиться ще менше часу, всього три сонячні дні. Ягоди треба висипати на деко, застелене папером для випічки, в один шар. Потім, постійно перемішуючи, довести до сухого стану. Ягода хоч і зморщиться, та все одно залишиться пружною. До речі, якщо висушені диня та персик надто солодкі, то лохина все ж зберігає свою пікантну кислинку.
Груші на зиму сушили ще наші предки. Фото: thenutritionadventure.com/
Тонкошкірі кавуни
У кожній хаті має бути хоча б маленька дубова діжка. Досвідчені господині вважають, що лише у такій ємності виходять найсмачніші засолені плоди. Натуральна деревина дійсно зберігає смак продуктів, аромат, їхню користь. Звісно, ніхто не забороняє засолювати ті ж кавуни нарізаними скибками у звичайній скляній банці. Але результат буде абсолютно інакший: плоди не будуть мати насиченого смаку, зате зм’якнуть. До речі, про саму діжку. Перш ніж використовувати, треба підготувати ємність. Дубову діжку обов’язково ретельно миють і ошпарюють окропом.
Згадавши про кавуни, почнімо засолювання з них. Це ідеальний плід для дубової діжки, поміститься туди без розрізання. Краще обирати для засолювання невеликі тонкошкірі кавуни. У шкірці треба зробити зубочисткою 10-15, а то й більше невеличких отворів. Так прискориться процес бродіння. Плоди тісно складаємо у діжку, заливаємо сольовим розчином із розрахунку 0,5 кг солі і такої ж кількості цукру на 10 л води. Смак кавунів буде ніжним, солодко-кислуватим. Зверху прикладаємо гніт і закриваємо кришкою. Кілька днів діжку з кавунами тримаємо при кімнатній температурі. Опісля ставимо у прохолодний підвал. Час від часу до кавунів треба навідуватися, стежити на процесом бродіння. Приблизно через 20 днів плоди готові до вживання.
Кавун - ідеальний плід для дубової діжки, поміститься туди без розрізання. Фото: city-izyum.pp.ua
"Синенькі" по-одеськи
Просяться до діжки і баклажани. Радимо приготувати солені "синенькі" по-одеськи, з тертою морквою та часником. Для засолювання підходять баклажани пізніх сортів, темно-фіолетового забарвлення, з міцною шкіркою. У цьому рецепті мають значення пропорції інгредієнтів, тому беремо:
- Баклажани - 2 кг
- Часник - 2 шт.
- Морква - 1 шт.
- Вода - 2 літри + вода для окропу
- Сіль - 2 ст. ложки + 2 ложки для окропу
- Перець духмяний
- Лист лавровий
Пам’ятаймо, що баклажани мають в своєму складі токсичний для людей соланін. Позбутися його допомагає сіль. Треба лише прокип’ятити вже розрізані на половинки "синенькі" 5-7 хвилин у солоній воді.
Відварені баклажани відправляємо під прес на 8 годин. Готуємо «фарш». Для цього натерту на грубій терці моркву бланшируємо на сковороді, додаємо часник. Коли начинка вистигла, а зайва рідина з баклажанів стекла, начиняємо "синенькі". Трохи солимо половину плода, викладаємо приблизно 2 ст. ложки морквяної начинки, накриваємо другою половинкою. Начинені морквою баклажани щільно викладаємо у діжку. Обережно заливаємо вміст заздалегідь приготованим сольовим розчином, ставимо зверху гніт, накриваємо кришкою. Діжку з баклажанами треба залишити на 3-4 дні при кімнатній температурі. Опісля обов’язково перенести ємність у холодне місце. Через 5 днів страва готова. Готові баклажани можна зберігати в підвалі до 3 місяців. Впродовж цього часу плоди ставатимуть тільки смачнішими.
Засолені баклажани по-одеськи. Фото: nizhyn.in.ua/
