«Яблуко божевілля»: баклажан має фіолетовий пігмент-антиоксидант та отруйне листя й квіти
50-ті роки до нашої ери. У ті часи людство ще не знало про існування Австралії, обох Америк, Антарктиди. Зате в Індії та Китаї вже вирощували баклажани. Про «синенькі», які випробують на міцність нерви фермерів, про те, чому римляни називали баклажани «яблуком божевілля», у чому його перевага перед схожими плодами та чи дійсно цей плід отруйний у сирому вигляді, читайте у матеріалі Коротко про.
Примхливі «синенькі»
Навряд чи Юлій Цезар, який правив Римської імперією у 50-х роках до н. е., ласував цим плодом. Тодішні римляни скептично називали баклажан "яблуком сказу", вважали, що, з'ївши його, можна збожеволіти. Мабуть, тому, що банально не вміли його готувати. Хоча історики стверджують, що у ті давні часи баклажани вирощували лише як декоративну рослину. Плоди були маленькими, білими або жовтими, схожими на куряче яйце. До речі, у перекладі з англійської його назва звучить як «яйце рослини». Про вживання баклажана й мови не могло бути: люди свято вірили, що цей фрукт отруйний. Так, баклажан саме фрукт, а не овоч.
«Своїм» цей плід вважають індуси та китайці. І навіть сперечаються щодо того, в якій же країні баклажан вперше почали вирощувати. Завдяки мандрівникам він потрапив до інших країн світу. І з часом баклажани все-таки почали готувати, в основному запікали на вогні.
На територію сучасної України баклажани завези турки. Навіть назва плоду запозичена з турецької patlıcan. Хоча іноді баклажан ще називають "вірменським огірком", «бадіжаном» і, звісно, «синенькими» (за кольором).
Баклажани мають м’яку губчасту м’якоть, з гірчинкою. Вирощують їх в основному у південних областях України. І, як кажуть самі фермери, це одна з найбільш примхливих культур.
- Важливо, щоб ділянка була сонячною, без зайвої тінистості, ґрунт - родючим, середовище - екологічним, - розповідає Коротко про менеджер агропідприємства «Ваш сад» Михайло Рубчак. – Баклажан наче губка втягує усі хімікати. Але добривами також треба підживлювати, щоб плоди були м’ясисті. Для вирощування на ділянці обирайте гібридні сорти: вони не мають сильної гіркоти.
Узагалі сортів баклажана є багато. Наприклад, за кольором є білі, жовті, червоні, світло-бузкові, темно-фіолетові плоди. Відрізняються і за формою: є круглі, наче м’яч, овальні, довгі - як огірок. А ще аграрії кажуть, що баклажани треба вчасно висіювати та збирати, правильно обрізати, дотримуватися режиму поливу. Якщо цього всього не робити, плодів буде мало, ще й сильно гірчитимуть.
- Окремо хочу наголосити на тому, що важливо вчасно збирати плоди, - каже аграрій. – Часто городники думають, оскільки баклажан відноситься до пасльонових, то і збирати його треба, як томати. Але не все так просто. Плід баклажана, що достиг, продовжить рости і з часом стане занадто гірким, його неможливо буде їсти. Краще збирати врожай раніше, коли плоди маленькі.
Іноді баклажан ще називають "вірменським огірком", «бадіжаном» і, звісно, «синенькими». Фото: .mashtalegypt.com
Корисний та отруйний
Все ж баклажан - недооцінений городній плід. Правильно приготовлений «синенький» багатий на поживні речовини. У кремово-молочній м’якоті баклажана, крім насінин, є:
- вітамін С,
- вітамін К,
- вітаміни В1 та В6,
- фолієва кислота,
- марганець,
- мідь,
- калій,
- магній.
І всього біля 30 калорій у 100 грамах (це, правда, в сирих. Коли ви їх обсмажуєте на олії – то вже геть інша історія. - Ред.). Темно-фіолетові плоди ще й мають високий вміст антиоксидантів, що, як показують певні дослідження, допомагають людині вберегтися від багатьох хронічних захворювань. А ще баклажани особливо багаті антоціанами - пігментом з антиоксидантними властивостями, який відповідає за їх яскравий колір. Тому у сезонному щоденному меню цей плід:
- допомагає захистити клітини організму від пошкоджень,
- позитивно впливає на здоров’я серця та кровоносної системи,
- підтримує здоровий обмін речовин,
- «контролює» рівень цукру у крові,
- містить багато клітковини, яка добряче «прочищає» травну систему.
Ще один важливий факт про баклажан: плід містить оксалати. А це означає, що тим людям, які схильні до утворення каменів у нирках, мають якісь хронічні запалення, не треба узагалі їсти баклажани.
Як і інші пасльонові, листя, квіти, стебла та коріння баклажана токсичні для домашніх тварин і людей. І це не жарти. Пожувавши кілька баклажанових листочків чи квітів, і людина, і тварина відчує печіння в горлі, нудоту, може розпочатися блювота, аритмія серця. Якщо вчасно не звернутися до медиків, можна померти.
Різні сорти баклажана. Фото: diggers.com.au
Як обрати стиглий баклажан?
Дозрілі плоди мають тверду, але пружну шкірку, глянцево-блискучу, насиченого кольору ( якщо це фіолетові сорти). Зелена основа з хвостиком не прив’яла, сам плід не має якихось пошкоджень, плям. Якщо ж баклажан тьмяний, в’ялий – не купуйте, цей плід вже почав псуватися.
Як зберігати баклажани?
Лише 2-3 дні при кімнатній температурі та до 2 тижнів у холодильнику. У замороженому вигляді плід зберігатиметься до року.
Як приготувати?
Баклажани надзвичайно популярні у середземноморській, індійській, китайській кухнях. Українці полюбляють готувати баклажанову ікру, маринувати «синенькі» як пікантну закуску. Тому пропонуємо приготувати корисний та легкий салат з баклажанами-гриль.
Інгредієнти (на 4 порції)
- Баклажан – 1 середній плід
- Червоний болгарський перець – 1 шт.
- Червона солодка цибуля – 1/2
- Помідори чері – 1 склянка
- Петрушка - ¾ склянки крупно нарізаної
- М'ята - ¼ склянки крупно нарізаної
- Лимонна цедра - 1 ст. ложка
- Лимонний сік – 2 ст. ложки
- Сіль за смаком
- Олія
Баклажани можуть мати злегка гіркуватий смак. Тому попередньо наріжте плід слайсами, щедро посипте сіллю та залиште на пів години. Опісля ретельно промийте під проточною водою.
Розігрійте гриль. Змішайте олію та цедру лимона в маленькій мисці. Можна додати улюблену приправу для грилю. Цією сумішшю змастіть одну сторону кожного слайса баклажана. Смажте їх, не накриваючи кришкою, часто перевертаючи, приблизно 5 хвилин. Опісля наріжте баклажани невеликими шматочками і перекладіть у миску.
Тепер відправляємо на гриль очищений від насіння та нарізаний смужками болгарський перець. П’ять хвилин на грилі – і овоч готовий. Перець також треба нарізати шматочками.
У миску до баклажанів додаємо перець, дрібно нарізану цибулю, розрізані на половинки помідори чері, петрушку та м’яту. Додаємо сіль, трохи лимонного соку, олію. Ретельно перемішуємо. Такий салат можна подавати як теплим, так і холодним. Особливо смакує з лавашем.
Салат з баклажанами-гриль можна подавати як теплим, так і холодним. Фото: eatingwell.com
