• Головна
• Суспільство

Фото: vinnitsa.info

Із розлогого інтерв’ю “Укрінформу” заступника голови парламентського комітету з питань прав людини Руслана Горбенко найбільший резонанс викликали слова про те, що представники терцентрів комплектування можуть застосовувати силу щодо громадян. Користувачі соцмереж вибухнули обуренням, вимагаючи права “давати здачі”. Юристи кинулися переглядати нормативні акти: вони щось прогавили?

Депутатів можна пробачити, вони закони пишуть, а не читають. Що ж каже закон, розбиралася журналістка Коротко про.

Мають право тільки запросити

Руслан Горбенко навів два випадки, коли військкоми можуть застосовувати силу: якщо громадяни відмовляються виконувати вимоги закону про мобілізацію і якщо самовільно залишили місце служби.

- Представник комітету з прав людини зачепив одразу два кодекси – Кримінально-процесуальний і Адміністративний, - зауважує юрист Ігор Зорін. – В обох йдеться про те, що затримання громадян здійснюють уповноважені на те особи. Це виключно працівники правоохоронних органів – Нацполіції, СБУ, ДБР, НАБУ, Держприкордонної служби тощо. Вони ж мають право застосовувати до затриманих силу в разі спротиву. ТЦК та СП є органом військового управління. Жодних прав на затримання громадян, доправляння їх в терцентр, а тим паче на застосування сили вони не мають. Так було і за старим законом, і новий нічого не змінив. Тому військкоми тісно співпрацюють з поліцією не тільки щодо розшуку ухилянтів, а й в так званих групах оповіщення, які сьогодні часто можна побачити в громадських місцях.

Юрист наводить приклад:

- Чоловіка зупинили на вулиці для перевірки документів. Військово-облікового він при собі не має. З 18 травня це є порушенням мобілізаційного законодавства, про яке говорив депутат. Старший в групі оповіщення пропонує громадянину прослідувати до ТЦК та СП. У разі відмови поліцейські виконують адміністративне затримання – доправляють порушника до терцентру. У разі опору можуть застосувати фізичну силу, а в разі відкритої агресії – спецзасоби: газові балончики, наручники, кийки.

Важливо знати:

• при адміністративному затриманні обов’язково має бути складений протокол,
• тримати в ТЦК та СП або поліцейському відділку людину можуть не більше 3 годин,
• затриманий має право фіксувати події на відео,
• має право викликати адвоката. Якщо свого захисника нема, поліцейські мусять повідомити про адміністративне затримання у відділення безоплатної правової допомоги.

- На жаль, на практиці ці вимоги до прав людини часто порушуються, адміністративним затриманням підміняють примусову мобілізацію, що межує з викраденням. Але це вже питання не до закону, а до тих, хто перевищує свої повноваження, - констатує юрист.

Не дезертир, якщо не в розшуку

Щодо самовільного залишення місця служби або дезертирства, то це царина Кримінального кодексу, до якого ТЦК та СП взагалі не мають відношення.

- Самовільне залишення військової частини скоюють не військовозобов’язані, а військовослужбовці. Це кваліфікується як злочин, затримання вважається засобом його припинення, - консультує Ігор Зорін. – Затримувати дезертирів мають право як цивільні правоохоронні органи, так і військова служба правопорядку. Максимум, що можуть представники ТЦК та СП, – це повідомити поліцію або ВСП про місцеперебування підозрюваного.

Важливо знати:

• превентивне затримання застосовується тільки до особи, яка оголошена у кримінальний розшук,
• при превентивному затриманні протягом 72 годин має бути винесена ухвала суду про запобіжний захід.

Зауважимо, що терцентри комплектації мають право звертатися до поліції щодо оголошення у розшук осіб, які не з’являються по повістці або не виконують інші вимоги мобілізаційного законодавства. Але це не означає, що порушено кримінальну справу.

- До тих, хто перебуває в розшуку ТЦК та СП, здійснюється адміністративне затримання, тобто термін примусового тримання в терцентрі не повинен перевищувати 3 години. За цей час на затриманого можуть скласти протокол про порушення правил мобілізації та військового обліку (штраф 17 000 – 25 000 грн), направити його на проходження ВЛК або вручити мобілізаційне розпорядження, якщо комісію вже пройдено, - зазначає Ігор Зорін.

Юрист також нагадує, що в разі, коли розшукати військовозобов’язаного немає можливості, на нього може бути накладений заочний штраф – без складання протоколу.

Що таке громадське затримання

Однак говорити, що представники ТЦК та СП геть зовсім не можуть застосовувати до порушників силу, також неправильно. Вони не повинні перевищувати свої службові повноваження, але в разі надзвичайної події мають право реагувати. От, наприклад, на цьому тижні було повідомлення про чоловіка, який вдарив кулаком по голові представника терцентру.

- Військкоми можуть застосовувати так зване громадське затримання. Так само, як і кожен з нас. Це дозволене законом тимчасове позбавлення свободи пересування. Воно застосовується для припинення злочину, забезпечення порядку, при спробі правопорушника втекти. Простіше кажучи, людину, яка своєю поведінкою становить небезпеку, оточуючі нейтралізують і утримують до прибуття поліції. Головне – не перевищити межі розумної самооборони. Наприклад, не бити ногами підозрюваного у злочині, якщо він уже лежить на землі із заламаними руками, - пояснює Ігор Зорін.

На що мають право військкоми:

• здійснювати оповіщення,
• вручати повістки за місцем проживання, роботи і в громадських місцях,
• складати акти про відмову розписатися у повістці,
• вимагати від керівників підприємств і установ виконання мобілізаційних заходів,
• наклади штрафи за порушення законів про мобілізацію та військовий облік,
• перевіряти військово-облікові документи,
• перебувати на блокпостах з метою вручення повісток.

На що не мають права:

• застосовувати силу, якщо громадянин відмовляється брати повістку,
• здійснювати затримання без участі поліцейських,
• силоміць утримувати громадян у ТЦК, вживати психологічні чи фізичні заходи впливу,
• заходити на приватну території без поліції,
• забирати документи, мобільні телефони,
• зупиняти автомобілі або громадський транспорт з метою вручення повісток.