Ветеран і його вишиванки: "Байрактар" хрестиком та особливий орнамент на бойовій сорочці

Ольга КУХАРУК

15 травня 17:58 0

Фото: Особистий архів Роман Дідера

Уперше взяв до рук голку з ниткою після 24 лютого 2022 року. З тих пір ветеран АТО львів’янин Роман Дідера вишиває майже завжди та всюди. Про першу вишиту власноруч сорочку, про криваву «Квітку пам’яті», а також про те, чому вишивання є хорошим способом ментальної реабілітації - читайте у матеріалі Коротко про.

Вишивка як стиль життя

Стібок за стібком, акуратно та швидко виводить новий орнамент на полотні Роман Дідера. Вперше за вишивання чоловік взявся з початком повномасштабного вторгнення. Але робить це настільки філігранно, що такій майстерності можуть позаздрити і знані вишивальниці. Чуючи такі компліменти, Роман Дідера лиш усміхається та каже, що вишивка для нього вже не хобі, а стиль життя.

- Дружина Мар’яна давно вишиває, от і я почав, - розповідає Коротко про Роман Дідера. – Спочатку зробив бісером великий образ Ісуса Христа. А дружина вишила образ Всевишнього на чорному полотні. Ці дві ікони ми залишили у своєму домі, повісили одну навпроти іншої.

Орнамент та вишиванці «Байрактар» для початківця досить складний. Фото: Особистий архів Роман Дідера

Перша вдала робота мотивувала взятися за складніше завдання. Вирішив справити вишиванку собі, але вже не бісером, а нитками. Над орнаментом довго не думав. У той час (це був серпень 2022-го) у всіх на слуху були "Байрактари". Тому Роман вирішив: буде "Байрактар" і на його сорочці. Схему вишивки йому подарував магазин товарів для рукоділля «Лелітка». Над своєю першою вишиванкою працював довго, майже 5 місяців, з перервами. Каже, побоювався, аби дрібненький хрестик не набрид. А зараз у доробку має 10 вишитих сорочок, рушник, картину та образ, й навіть складний виріб може вишити за 2-3 тижні.

- Знаю вже 15 технік вишивки і скажу вам, очі бояться, а руки роблять, - пояснює. – Складно чи надскладно, берусь та й вишиваю.

Щоправда, орнамент на вишиванці «Байрактар» для початківця досить складний. Спробуйте акуратно вишити хоча б одну таку «зірочку»! А сотня таких «зірок» прикрашають широкі манжети, комір, горловину. Одразу впадають в око знайомі синьо-жовті та червоно-чорні кольори.

Після "Байрактару" вишив сорочку і дружині. До речі, першу у її гардеробі.

- Не мала вона вишиванки, і я вирішив, що маю вишити і подарувати їй, - каже Роман. - На її сорочці узор з Київщини, "штапівка", "лиштва", болгарський шов.

- І яка з технік для вас найскладніша? – запитуємо.

- А немає такої, - відповідає майстер. – Зізнаюся: новий шов пробував вишивати на клаптику, щоб, як то кажуть, набити руку, наловчитися. І що ви думаєте, результат узагалі був ніякий! Мене це не зупинило. Я вирішив ризикнути: взяв сорочку, над якою працював, і почав вишивати за цією технікою. І все вийшло!

Разом з дружиною Мар’яною. Фото: Особистий архів Роман Дідера

Пам'ять про «кіборгів»

Завзятий чоловік дійсно не боїться труднощів, адже подолав їх чимало у своєму житті. У 2015 році служив у відомій 95-й Окремій аеромобільній бригаді. У тій самій, більшість бійців якої до останнього охороняли Донецький аеропорт. Подвиг «кіборгів» увійшов в історію України, але багато хто з них віддали за це своє здоров’я та життя. Важка хвороба наздогнала і Романа Дідеру. Через постійні перебування в окопах у чоловіка почалося відмирання клітин тазостегнових суглобів. Хвороба швидко прогресувала, і треба було шукати гроші на протези.

На щастя, допомогли волонтери та відомий львівський священник, тоді настоятель Гарнізонного храму Петра і Павла, а зараз вже єпископ УГКЦ Степан Сус. І зараз Роман Дідера має два тазові протези. Та все ж недуга не дає про себе забути. Під час нашої розмови Роман постійно розминає ліву руку: шалений біль заважає втримати у руці навіть ложку. Чоловік лівша, вишиває також лівою рукою. Трохи рятують знеболювальні препарати.

До річниці захисту Донецького аеропорту вишив хрестиком картину «Квітка пам’яті». Фото: Особистий архів Роман Дідера

Та як би не було важко фізично і морально, Дідера «тримає стрій» і пам’ятає своїх загиблих побратимів. До річниці захисту Донецького аеропорту (20 січня) вишив хрестиком картину «Квітка пам’яті». Криваво-червоний мак вже майже розцвів, а усередині проступають чорні обриси обстріляної та зруйнованої вежі, на якій все ж майорить синьо-жовтий прапор.

- Я вишиваю, а в моїй голові переплітаються спогади про війну, думки про якісь життєві перипетії, про орнаменти та вишивальну техніку, - каже Роман Дідера. – А взагалі вишивання для мене – це відпочинок. У свій вихідний зранку до пізньої ночі сиджу над полотном. Час від часу даю перепочинок своїм очам, виходжу на балкон, дивлюся кудись у далечінь.

Через хворобу чоловіка не мобілізували у 2022 році. Не мати змоги бути там, захищати рідні кордони - це зрозуміють лише військові. Тому вишивка для Романа стала своєрідним порятунком від навали новин про війну. Так з’явилася ще одна оригінальна вишиванка. На своїй бойовій сорочці Роман вишив орнамент, який був на відомій вишиванці Степана Бандери. Щоправда, вишивальник трохи змінив узор, зробив візерунок крупнішим, обрав ті нитки, колір яких пасував саме до кольору полотна.

- Вишивання - дійсно чудовий варіант ментальної реабілітації, - стверджує Роман. – Така собі відчутна психологічна допомога. Я навіть раджу тим бійцям, які зараз лежать у госпіталях, взяти клаптик тканини і вишити хоча б шеврон своєї бригади. Це заняття забирає увесь негатив, всі нав’язливі думки, а виконана робота тішить око і душу.

Поки для своєї душі вишиває і Роман Дідера. Чи планує з часом продавати свої вироби? Чоловік й сам не знає. Але жартує, що іменні бірки з власним логотипом все ж надрукував.