Еколог: Врожаю ягід, яблук та груш буде мало – немає бджіл
Цієї весни сади вразили буйним і раннім цвітінням – яблуні радували біло-рожевим цвітом, вишні та груші стояли, ніби оповиті білою хмарою.
Вишні та черешні відцвіли без запилення
І господарі цієї плодово-ягідної краси раділи – отже, цього року буде багатий урожай! Ось тільки насторожувало, що навколо пишного цвітіння традиційно не дзижчать бджоли. Комах практично немає.
Директор Львівського еколого-натуралістичного центру Ігор Антахович. Фото: ФБ Ігор Антахович
З чим це пов'язано і куди поділися бджоли, Коротко про розповів еколог, директор Львівського еколого-натуралістичного центру Ігор Антахович. Виявляється, теплій зимі можуть радіти лише люди – для комах це означає вірну смерть.
- Я і сам зауважив, що чисельність бджіл цього року різко зменшилася – навіть у нашому саду біля будинку та в еколого-натуралістичному центрі, де також є плодовий сад, під час цвітіння їх дуже мало, – ділиться Ігор Антахович. – Тож урожаю може бути менше. Ось, наприклад, вишні та черешні - вони вже відцвіли, і бджіл не було...
А зараз - останній період цвітіння яблунь та груш. Так що розраховувати на хороший урожай цих плодів влітку та восени, мабуть, не прийдеться.
Вулики запліснявіли через вологість
Як розповідає Ігор Антахович, бджоли не адаптовані до теплої та вологої зими, якою вона була цього року. Свої житла - чи то вулик, чи гніздо - в таких умовах їм доводиться вентилювати і таким чином просушувати, а коли на вулиці висока вологість, а бджолині «квартири» ще й пліснявіють, на це йде набагато більше енергії. В результаті бджола виснажується і гине.
- Якраз говорив зі знайомим бджолярем, він розповів, що ця зима з перепадами температур та довгими періодами потеплінь призвела до того, що у багатьох вуликах виникла підвищена вологість, і вони запліснявіли, – продовжує Ігор Антахович. – І тому частина бджіл загинула – із тих "робітників", які мали навесні збирати нектар та запилювати сади.
Диким бджолам і іншим комахам вологі та теплі зими також не до вподоби. Їхні «будиночки» також страждали від вологості та плісняви.
- Комахи звикли до низьких температур, тобто коли є мороз і сухе повітря, - зазначає еколог. – Крім того, взимку у теплі періоди вони прокидалися, що теж їх виснажує.
Така ж ситуація у пасічників. У багатьох бджоли загинули – хтось втратив до 90% сімей, а то й усі, комусь «пощастило» – недорахувався всього половини зі свого солодкого господарства.
- Багато хто увійшли в сезон з більшими втратами, ніж зазвичай, - зазначають Коротко про у Товаристві пасічників України. - Це сталося через клімат, крім того, бджоли вже з осені входили ослабленими в зиму. Також буває, що бджолярі-початківці надивляться роликів на Youtube від таких же аматорів - а це як, грубо кажучи, займатися самолікуванням. Відправляти бджіл на зимівлю треба з розумом. Там багато параметрів - це і температурний режим, і мед їм треба обов'язково залишати - вони ж ним харчуються всю зиму. А є такі пасічники, які викачують під нуль і сподіваються на підгодівлю. Але це нікуди не годиться.
«Проблем з вини садівників більше, ніж через клімат»
Втім, у Товаристві пасічників зізнаються – куди більше бджіл гине з вини садівників та аграріїв. Точніше, через препарати, якими вони обприскують сади та поля.
- У нас багато бджіл гине саме через те, що вони обприскують сади майже по десять разів за сезон, щоб не обсипалося все, - зляться у Товаристві пасічників. – Через них більше проблем, ніж через клімат. Ми втрачаємо бджіл, коли йде обробка посівів. Вони обприскують якимись пестицидами із солодкуватим запахом – особливо, коли горох сіють та інші ранні культури. І бджоли летять на цей запах і труяться.
Пасічник із Сумської області Анатолій Денисенко. Фото: ФБ Анатолій Денисенко
Пасічник із Сумської області Анатолій Денисенко зазначає Коротко про, що винним у загибелі бджіл може бути і кліщ, не лише погода.
– Сказати, що бджіл немає, не можна, але втрати є – у когось великі – до 90%, у когось – 15-20%, – говорить Анатолій Денисенко. – Дефіцит бджіл є, але вони швидко відновлюються. У кого загинула половина – все буде гаразд, може, меду буде менше, але чисельність бджіл повернеться до колишньої. Скільки і за якою ціною буде мед, поки що важко сказати, оскільки це залежить ще й від медозбірних умов – вони не завжди стабільні. Катастрофи немає, але у багатьох проблеми – це факт.
За словами еколога Ігоря Антаховича, бджоли, які не «приписані» до пасік, теж відновлять свою чисельність досить скоро. Втім, на врожай це вже не вплине, сади відцвіли.
