Вам - 12 класів, а вам лише 9! Як освітяни готуються до шкільної реформи і що про це думають
За цією війною ми багато про що забуваємо. От, наприклад, про те, що під ракетними атаками рухаємось до ґрунтовної шкільної реформи. Тому для багатьох батьків була неприємною новина, що в своїй школі їхня дитина не зможе закінчити старші класи. Вчитиметься до 9-го, бо “не дають ліцею”.
На 12-річну освіту та її поділ на три рівні Україна має перейти з 2027 року. А до 1 вересня 2024-го обласні та міські ради повинні визначитись, кому ким бути. Освітяни розповіли Коротко про, що відбувається зараз.
Ріжемо на три
Традиційна шкільна освіта і сьогодні має поділ на початкову, середню та старшу школи. Реформа НУШ (Нова українська школа) передбачає їх розрізати на три самостійні заклади, в ідеалі – на три різні споруди. Хоча останнє видається фантастикою через брак будівництва шкіл.
З 1 вересня 2027 року запроваджуються рівні:
- початковий (1 - 4-й роки навчання),
- базовий – гімназія (5 - 9-й роки навчання)
- старша профільна школа, вона ж ліцей (10 -12-й роки навчання).
Початкову школу дозволено включати до складу гімназії, але ліцей має функціонувати окремо. Це буде не просто школа, а дороговказ до вишу, тобто такі заклади мають бути профільними: мовно-літературними, математичними, історичними, мистецькими, фізкультурними тощо. Спускатиметься певний навчальний план, але деякі предмети і курси учні зможуть обирати на свій смак.
- Ми давно подали всі документи і статут на реєстрацію зміни типу закладу на ліцей, - каже директорка столичної гімназії №34 “Либідь” Алевтина Багінська. – Карта нашої трансформації була складена ще у 2019 році. Окремими структурами будемо відкривати початковий і базовий рівень освіти.
Як вдалося з’ясувати, в Києві чимало шкіл зможуть зберегти свою монолітність, “розрізавшись” документально. Але вже визначений ряд закладів, яким приречено перейти в розряд гімназій.
- Мій син встигне отримати атестат за старими правилами. А донька - ні, бо вчиться в четвертому класі, - ділиться Ірина, жителька Шевченківського району Києва. – Нам уже повідомили, що з 2027 року буде тільки 9 років навчання. Не знаю, чи зможе вона потім потрапити до ліцею в іншій школі, бо кажуть, що будуть тести, конкурси, а “свої” діти, напевне, матимуть перевагу над “чужими”.
Зараз Ірина міркує, чи не перевести доньку в більш “щасливу” школу до старту реформи. І каже, що цим переймаються також інші батьки.
“Працюємо і не знаємо, ким будемо”
Критерії, за якими визначатимуться рівні шкіл, не дуже зрозумілі. Ніби береться до уваги площа закладу, матеріальна база, кількість дітей, вчителів. Однак якщо в Києві все більш-менш поділено, то у Львові – невизначеність. І підхід дещо інший.
- Орієнтовно плани були такі, що в спальних районах всі школи стануть гімназіями. Діти вчитимуться 9 років, а потім вступатимуть до ліцеїв, які функціонуватимуть у центрі міста, - каже директор однієї зі львівських шкіл (в певних випадках ми зобов’язалися не називати співбесідника в обмін на його відвертість). – Наш заклад якраз у центрі, ми працюємо і не знаємо, ким будемо. Якщо зроблять ліцей, то треба перебудовувати педагогічний склад, а дітей, виходить, переводити у “спальники”? Школи там і так переповнені.
Наша співрозмовниця вважає, що реформа не є дуже справедливою.
- Зараз після 9-го класу дитина має право вибору: переходити у старшу школу чи іти у професійний коледж. Після старту реформи випускники гімназій вибору не матимуть: якщо не приймуть до ліцею, муситимуть іти у коледж. А я не певна, що критеріями відбору до ліцеїв будуть тільки знання. Соціальне та матеріальне становище батьків також можуть братися до уваги, тобто знову корупційна складова.
Після 9-го класу учні, яким не пощастило зі статусом школи, а хочуть готуватися до вузу, мусять шукати ліцей. Фото: gimnasia.kiev.ua (ілюстративне)
Як долати кілометри від села до міста?
На Волині реформа фактично вже почалась. З 1 вересня 2024 року уже деякі школи переводять на 9-річне навчання. Причина банальна – бракує дітей, щоб на старшу школу можна було виділяти гроші. Управлінці посилаються на закон, який вимагає, щоб в 10 – 11-х класах було не менше 50 дітей, а стільки не набирається. Батьки обурюються і виходять на мітинги.
- Після адміністративної реформи територіально ми входимо до Луцької громади, - пояснює директор однієї зі шкіл, який також захотів залишитися анонімом. – Але від цього не перестаємо бути селом. До найближчого ліцею в обласному центрі більше 10 кілометрів. А до нашого закладу ходять діти з кількох сіл, яких нам доводиться возити автобусами ще по 6 – 8 кілометрів. Як ці відстані долати дітям, якщо у нас забирають старшу школу? Ми маємо три старі шкільні автобуси, але возити ними школярів, які у нас не вчитимуться, не матимемо права.
Директор каже, що реорганізація ліцеїв у гімназії почалась і в Луцьку, але по великому місту ходять тролейбуси, автобуси, багато маршруток. Ціни на проїзд втричі менші, ніж від села до міста.
- У нас вранці в маршрутку дорослі не можуть влізти, які в місто на роботу їздять. Куди туди дітей? Кажуть, що виділять автобуси, але певності немає, тому люди і обурюються. Місцева влада врахувала демографічну ситуацію, але не врахували соціально-економічну, - каже педагог. – Та й закон трактується двояко. Ота норма про 50 дітей на старші класи, на моє розуміння, має працювати з 2027 року, а її вже зараз застосовують.
Співрозмовник звертає увагу на те, що профільних ліцеїв, де б набирали “з чистого листа”, ще немає і з 1 вересня, напевне, не буде. Випускникам 9-річки доведеться шукати місця у звичайних школах, хоча вони і називаються ліцеями.
- Інтегруватися в сталий колектив завжди непросто, між “міськими” та “сільськими” можуть виникати конфлікти. 15 років – це той складний вік, коли діти можуть бути як дуже жорстокими, так і дуже вразливими.
Щоб сильніший міг рости, слабші мають ущільнитися
Село Мала Перещепина на Полтавщині славиться могилою хана Кубрата, де знайшли численні скарби, а ще ліцеєм імені М.А. Клименка. Велика триповерхова будівля, просторий двір та спортивний майданчик, хороший викладацький колектив. З реформою ця школа статусу не втратить, збережуться початкові та базові рівні освіти. Директор Тетяна Дем’яненко, коли повідомила нам цю новину, не приховувала радості.
Щодо інших, то в цій громаді буде як всюди – більш заповнені школи переведуть на 9-річку, менш заповнені – на 1–4-і класи. Щоб сильніший міг рости і розвиватися, слабші мають ущільнитися.
Через так звану оптимізацію вже пройшли декілька шкіл в Рівненській області.
- Ми другий рік працюємо в такому режимі, нас не дуже й силували, бо не було учнів у 10-й клас, - розводить руками директор гімназії в селі Лютин Михайло Гриневич. – 11-й випустили і перестали набирати в старшу школу. У сусідніх селах нашої Дубровицької громади з двох гімназій зробили одну. Батьки теж обурювалися, рік воювали та змушені були погодитися. Правда, перед тим проблеми з автобусами вирішили, відремонтували дороги. У нас в районі є гімназія малесенька - на 44 учні. До неї добиратися треба через ліс. Так вона досі через брак дороги не працює, хоча це розпорошування грошей на освіту.
Михайло Гриневич не бачить проблем у 9-річному навчанні.
- У Дубровицях є ліцей – дуже потужний, визнаний, з науковими напрямками. Поки працює як 11-річка, але готують під академічний до 2027 року. Наші випускники, які сильніші, туди в старшу школу вступають, які слабші - в коледжі ідуть: вчаться на трактористів, на слюсарів, на комп’ютерників. Всі не можуть бути у ліцеях. Ліцеї – це підготовка до вишу, а державі потрібно розвивати всі спеціальності, - пояснює педагог своє бачення суті реформи.
В деяких школах взагалі навчатимуться лише з першого по четвертий клас. Фото: ladsh4.vn.ua (ілюстративне)
Назад у майбутнє
Від статусу, який отримає школа, залежить її фінансування, зарплати вчителів. Бажаючих потрапити до ліцеїв, де “три в одному”, напевне, буде більше, ніж до урізаних гімназій.
На думку освітнього експерта, шеф-редактора порталу "Освітня політика" Віктора Громового, все це недалеко відводить нас від типової моделі школи і нівелює поняття, які насправді мусять мати зовсім інший зміст та наповнення.
- В Європі є дві моделі шкіл, які умовно можна назвати “німецька гімназійна” та “французька ліцейна”. Перша - це коли, безумовно, є початкова школа, а далі діти, які націлені на університет, ідуть до гімназій, інші – в школи практично-ремісничого спрямування. Ліцейна система - це 1 – 9-й класи, а далі обирається або професійна підготовка, або передуніверситетська наукова.
Експерт згадує, що на території сучасної України історично існувала гімназійна система, тобто мережа інтелектуальних шкіл. Спроби її відродити були зроблені зі здобуттям незалежності, але відбулася профанація.
- Почалися заздрощі: чому гімназії - вони, а не ми, чому там конкурсний відбір, чому менше учнів у класах... Зрештою, термін “школа” фактично зник. Всі почали називатися або гімназіями, або ліцеями. А зараз ми маємо факт, що поняття “гімназія”, яке передбачає певну елітарність, здобуття освіти обдарованими дітьми, застосовується до неповних, “не просунутих” середніх шкіл. А ліцеями будуть називатися школи, які обиратиме місцева влада за якимись ознаками чи своїми вподобаннями. Справжніх наукових ліцеїв при університетах в Україні одиниці. Тобто по факту ми розвалили гімназійну систему, а ліцейну не створили.
Втім, як це все працюватиме, може показати тільки час.
