Відновлює здоров’я зі стамескою в руках: ветеран вирізьблює скульптури та картини
Пройшов пекло на передовій, кілька разів віч-на-віч зустрічався зі смертю, тричі був важко поранений, але не втратив жагу до життя та бажання допомагати іншим. Це про різьбяра по дереву Василя Семка. KP. UA побувала в його майстерні у селищі Перегінське (Калуський район, Івано-Франківська область) та дізналася про те, як майстер відновлює своє здоров’я зі стамескою у руках.
Праця з деревом зцілює ментально
Про свої військові будні Василь Семко згадує неохоче. Зате про різьблення по дереву може розповідати хоч пів дня. Вже більше 30 років чоловік працює з деревиною, виготовляє меблі, картини. Щоправда, з перервою, адже у березні 2022-го пішов добровольцем на війну, після поранень повернувся додому. І зараз вже планує не виставку свого доробку, а навчати різьбярству та допомагати у цій справі ветеранам війни.
- Така робота з деревом, - і фізична, і творча одночасно - прекрасно очищає думки від непотребу, розслабляє, - розказує різьбяр Василь Семко. – Приїздять до мене побратими після поранення, хочуть навчитися працювати з деревом. Спочатку даю якісь нескладні завдання: зробити дошку для нарізання продуктів, але з якимось орнаментом, або нескладну скульптуру. І бачу, як горять очі в хлопців, з яким захопленням вони беруться до роботи.
Різьбяр каже, що його побратими час від часу навідуються до нього: хтось - на тиждень, а хтось живе тут і місяць. Працюють з деревом, милуються краєвидами Карпат, розповідають про якісь свої плани та мрії. І поступово ментально зцілюються. А вже потім їдуть на реабілітацію до медзакладів, щоб «підлатати» фізичні рани, і через деякий час знову навідатися до побратима Семка.
- Я знаю, наскільки важливо мати в житті улюблену справу, - каже Василь. – А хлопцям, які побували там, на війні, це необхідно. Тому всіляко допомагаю побратимам, підтримую їх, підказую що і як. Є такі ветерани зі східної частини України, які через війну втратили все. От зовсім усе. Приїздять до мене, працюють з деревом. І стає легше, почуваються краще. Хлопцям треба допомагати. Повірте, вони не титани! Це люди, яким у звичайному житті зараз дуже важко, дуже.
Ікона, на якій з лівого боку краєвиди Авдіївки, де воював різьбяр, з правого – його рідні гори Карпати, а в центрі він сам, над яким схилився ангел. Фото: galka.if.ua
Різьблення як медитація
Про те, як важко ветеранам повернутися до звичайного життя, Василь Семко знає не з чужих слів. Після служби на передовій та складних поранень він довго відновлював здоров’я, звикав до тиші вночі. І, ще будучи слабким, поспішав до майстерні. Спочатку переглядав та перекладав інструменти, заготовки дерева. Потроху щось майстрував, робив якісь легкі елементи майбутніх виробів, малював ескізи. І так крок за кроком повернувся до улюбленої справи. Каже, робота у рідній майстерні «лікує» його краще, аніж пігулки у лікарні.
А перша робота, яку Василь Семко зробив після війни, – це ікона. Незвична, більш світська, аніж релігійна. На великому дерев’яному полотнищі з лівого боку вирізьблені краєвиди Авдіївки, де воював автор, з правого – його рідні Карпати, а в центрі він сам, над яким схилився ангел. Каже, з божою допомогою йому вдалося вижити у тому пеклі.
Зараз майстер проводить за різьбленням по 12 годин у день. Для Василя Семка це своєрідна медитація. Щоправда, час від часу змушений переривати роботу: ще не зовсім відновив здоров’я після поранень.
- З дитинства люблю дерево, та й різьбленню навчався сам, - розповідає Василь Семко. - Багато читав і ще більше практикував. А скільки разів руки собі різав інструментами – не полічити. Так і навчився. Люблю працювати з деревом, відчуваю його волокна, знаю, яке дерево зростало в сухому кліматі, яке - у вологому. В своїй роботі найчастіше використовую липу, кедр, дуб. До кожного задуму підбираю деревину, обрізаю, фрезую, вирізаю, різьблю, шліфую... Дерево для мене – як полотно для художника. А інструменти – це мої пензлики.
Роботи Василя Семка були, а може, й і є дотепер, у приватних колекціях майже усіх українських президентів. Які саме і у кого – майстер не уточнює. І тепер має чимало замовлень на вироби. Зараз працює над скульптурою Христа, яку замовили прихожани однієї з церков. Каже, почав її робити ще до війни. Ось вже третій рік пішов, лише зараз завершує цю роботу.
Звісно, нас зацікавила вартість робіт Семка. Майстер каже, що все прораховує індивідуально. Наприклад, різьблена з дерева картина може коштувати від 300 доларів США. Та багато своїх творів різьбяр дарує.
- Я бачив війну, бачив смерть, і хочу, щоб люди частіше посміхалися та відчували себе щасливими, - каже майстер. – Тому з радістю дарую деякі свої роботи. Мені приємно, коли людина бере виріб, щасливо посміхається… Життя надто швидкоплинне, треба своїми силами робити світ кращим.
А натхнення до роботи дають йому рідні Карпати. Родина Семко здавна живе у цих горах. Майстер гордо називає себе бойком (етнографічна група українців, які розселені в гірських районах Українських Карпат і Прикарпатті). Каже, його пращури – це роботящі люди, патріоти своєї землі. І тому, вже разом з трьома своїми синами, Василь Семко всіляко старається зберегти старовинні різьбярські традиції.
Зараз майстер працює над скульптурою Христа, яку замовили прихожани однієї з церков. Фото: iftourism.com
