Сьогодні, 13 грудня, життя жителів Голосіївського району Києва трохи спростилось – запустили човниковий рух між станціями метро «Теремки» та «Деміївська».
Цьому передувало закриття шести станцій столичного метрополітену, яке не на жарт ускладнило життя мегаполісу. Остаточна причина підтоплення перегону між “Либідською” та “Деміївською” ще не названа, експерти вказують на природні та людські фактори. Поліція почала розслідування у кримінальному провадженні про службову недбалість, міська влада шукає шляхи вирішення транспортної проблеми, яка розтягнеться мінімум на пів року, а може - на рік чи два.
Тим часом Києвом ширяться чутки, що це ще не колапс, а тільки його початок - під знаком питання працездатність кількох інших відрізків нашої улюбленої підземки.
Дивна виходить картина: по всьому Києву колупають цілком пристойний асфальт на дорогах, перекладають гранітну бруківку, на велодоріжку хочуть виділити 35,8 мільйона гривень, а метро – основну транспортну артерію міста - довели до стану "біда-біда".
- У нас воліють вкладати гроші у автомобільну інфраструктуру і економлять на структурі для громадського транспорту, - каже співзасновник громадської організації “Пасажири Києва” Олександр Гречко. – Якщо роблять ремонти, то дуже точкові. Або купують нові трамваї для Лівого берега – жовтенькі, гарні, але запускають їх по старих коліях, з яких вони сходять так же легко, як і старі. Так само і метро. Про проблеми на “Деміївській” було відомо давно, на тому перегоні машиністи кілька місяців скидали швидкість руху, щоб зменшити загрозу руйнувань. Але керівництво метрополітену все те замовчувало, поки ситуація не стала загрожувати катастрофою.
За даними “Пасажирів Києва”, протікання води з піском сталося біля пікету 73 в тунелі, що веде з “Деміївської” у бік центру. На горі в цьому місці знаходяться кіоски інтернет-магазинів «ДніпроМ» та «Розетки». Проблему виявили ще в листопаді, але не афішували – дай боже, пронесе. Не пронесло. Рух транспорту від “Деміївської” планували перекрити у суботу, 9 грудня, але вже вдень 8-го числа стало зрозуміло, що з міркувань безпеки треба вживати негайних заходів.
- Станцію треба було закривати на ремонт ще кілька років тому, - вважає Олександр Гречко. - Якби транспортне керівництво міста відповідально ставилося до своїх завдань, а не обмежувалось “латками”, то сьогоднішньої ситуації можна було уникнути. Звісно, також були б незручності, які зараз переживають жителі Голосіївського району, були б невдоволені жителі міста. Але відновлювальні роботи зайняли б два-три місяці, а не пів року, як зараз маємо в перспективі.
Перспектива, дійсно, невесела. За словами керівника КП "Київський метрополітен" Віктора Брагінського, геологічні дослідження займуть два тижні, інженерні дослідження – три місяці, над тунелем вириють котлован глибиною 20 на 10 метрів, по боках поставлять дві стіни... Тобто станцію фактично будуватимуть заново. А якщо, до прикладу, глянути на темпи будівництва метро на масив Виноградар, фінансові оборудки та кримінальні справи навколо цього нещасливого об’єкту, у “шість місяців” мало віриться.
2007 рік. Кирило Степанець на тому самому перегоні між «Либідською» та «Деміївською». Між рейками - струмочок води. Фото: facebook.com/kir.stepanets/
Відкрита кримінальна справа і щодо НП на “Деміївській” – “Либідській”. Судячи з повідомлення столичної прокуратури, розслідуватимуться, зокрема, “дії службових осіб КП «Київський метрополітен» і підрядних організацій, які споруджували перегінні тунелі між станціями «Деміївська» та «Либідська» в поймі річки Либідь". Нинішнє керівництво метрополітену уже непрямо і прямо натякає, що під час будівництва перегону були порушені нормативи гідроізоляції і хімічного закріплення.
Спорудження злополучного перегону справді було надзвичайно складним і навіть супроводжувалося трагедією. Києвознавець та публіцист Кирило Степанець розповів про це на своєму YouTube-каналі. Він нагадав, що станцію метро в районі Центрального автовокзалу почали будувати ще у 80-х роках минулого століття, але роботи згорнули через плавуни – нестійку суміш води, землі, глини та бруду.
До проєкту повернулися у 2005 році, але знову зупинилися, бо сталася катастрофа: восени 2008 року тунелепрохідний щит натрапив на один з таких плавунів, двоє робітників загинули. Наступні роботи просувалися дуже повільно за технологією замороження ґрунтів, фактично вручну. Однак підземні води все одно просочувалися в тунель, для їх стікання навіть були зроблені спеціальні жолоби.
Однак, на думку Кирила Степанця, нинішнє руйнування станції спричинене не тільки складними геологічними умовами, а й “прискоренням”, яке надав будівництву метро обраний у 2010 президентом Віктор Янукович. “...Янукович, піарячись на відкритті цих станцій – "Деміївська", "Васильківська", "Голосіївська", не допустив на захід нікого зі сторонніх. Тобто вони хотіли запустити якнайшвидше ці тунелі”, - каже києвознавець.
- Пливуни були, вони є і будуть, це відомо всім. Але давайте зважимо на те, що біля “Деміївської” знаходиться. Планували - одне, а побудували зовсім інше, - зазначає колишній заступник начальника столичного метрополітену і головний ревізор безпеки руху поїздів Валерій Мелещенко.
Територія навколо станції, а отже і заплави Либеді, останніми роками справді заросла будівельними майданчиками. Тут споруджуються житлові комплекси "Французький квартал", Salut, Riverdale, торговельні центри, різноманітні МАФи.
- Все це тисне на плавуни, змушує їх міняти форму, переміщатися, - констатує Валерій Мелещенко. – Це можна було і треба було передбачити, коли затверджувалися плани забудови геологічно складної території. Коли більше 20 років тому “Деміївську” вводили в експлуатацію, вона була цілком безпечна. Але як з того часу змінилася кількість автомобілів на наших дорогах?! Над тою гілкою метро, окрім новобудов, у рази зріст транспортний потік, і це теж може приводити до вібрацій та зрушень.
Зупинка шести станцій Оболонсько-Теремківської лінії метро – це проблема і незручності не тільки Голосіївського району. Київська влада відрапортувала, що збільшує кількість наземного транспорту, що дублює маршрути підземки до 77 автобусів і 20 тролейбусів. За повідомленням з поінформованих джерел, їх зніматимуть з інших рейсів по місту. Зокрема, з 25-го маршруту, що курсує від проспекту Свободи на Виноградарі до метро “Почайна” уже знято 3 тролейбуси з 6-ти.
А вищезгаданий човниковий рух поїздів від “Теремків” до “Деміївської”? Згідно з розрахунками КМДА, повинні курсувати два-три вагони. Але вони також з неба не впадуть - братимуть з інших ліній, отже, і на “червоній”, і на “зеленій” гілках може збільшитися інтервал.
А експерти уже називають нові проблемні відрізки.
- Може бути закрита ділянка від “Контрактової площі” до “Почайної”, - каже Олександр Гречко, - бо там теж були підтоплення. Просідання тунелів помічене на перегоні “Героїв Дніпра” – “Мінська”, де під виглядом укріплення ґрунтів прямо над метро збудовано торгові центри. Така ж проблема на відрізках між “Васильківською” – “Виставковим центром”, “Бориспільською” – “Червоним хутором”. Між “Дніпро” та “Гідропарк” стан мосту Метро давно в аварійному стані.
Забули, як у вересні 2019 року паралізувало транспортний рух набережною міста і роботу «червоної» гілки через погрозу підірвати міст Метро психічно хворим колишнім військовим? А якщо метро зупиниться у кількох районах Києва? Ми занадто покладаємось на зручності підземки, щоб бути готовими до її колапсу.
- Щоб бути готовими, треба розвивати наземний громадський транспорт, вкладатися в його інфраструктуру – трамвайні колії, тролейбусні мережі. Не можна покладатися на метро як на панацею. Влада має передбачати всі нештатні ситуації і планувати резерви, які можна оперативно задіяти, - переконаний Олексій Гречко.