Від солодкого до гострого: на Вінниччині колишня вчителька вирощує перець та готує військовим обіди
Катерина Олійник із Вінницької області вирощує перець із 2019 року. Сьогодні у них із чоловіком – 50 га землі, на яких ростуть 17 сортів та гібридів перцю. Із деяких сортів навіть десерти готують у ресторані. Обробляє подружжя свої поля лише органікою. А із частини врожаю готують авторські соуси. Як і багато українців сьогодні, Катерина займається волонтерством – відправляє на фронт свої обіди. Каже, що з початку повномасштабного вторгнення приготувала понад 2000 обідів.
Подробиці про те, як стати фермером практично з нуля, про бізнес під час війни, урожаї перців, соуси та волонтерство, Катерина розповіла KP.UA.
"Після першого року роботи закохалася в перець"
- Катю, ви ж працювали вчителькою у місті. Що вас мотивувало переїхати до села та ще й зайнятися вирощуванням перцю?
– Я працювала вчителькою географії та біології в одній із шкіл Переяслава під Києвом. У мене складалася гарна кар'єра, але через два роки зрозуміла: хочу жити ближче до природи. Хоча Переяслав зелене та гарне містечко, хотілося більше свободи. Тоді вирішила звільнитися та перебратися до батьків у село, де народилася.
Ми з чоловіком переїхали до села без жодного плану. Перший рік практично нічим не займалися, лише допомагали батькам у господарстві, посадили трохи гарбузів.
Наступного року закупили насіння гібридів перцю. Вибрали два гібриди - придбали 14 тисяч насінин та висадили першу плантацію перцю. Відразу зупинилися на інтенсивній технології вирощування та органічному методі догляду за рослинами.
Я учитель географії, чоловік – учитель географії, ніколи не були агрономами і не знали, як доглядати за перцем.
Коли з'явилася ідея щось висаджувати, почали скролити Google, шукати на YouTube якихось фермерів, які діляться власним досвідом. Об'їхали всіх місцевих фермерів – питали про терміни висіву, як розсаду доглядати, про кількість та якість добрив тощо. Ризикнули в перший рік посадити велику площу перцю.
Спочатку було важко реагувати на будь-які зміни на плантації, коли якась хвороба швидко переходить в епідемію. Через відсутність досвіду не могли відразу помітити на листочках проблему та правильно на неї відреагувати. Незважаючи на це, перший рік видався для нас нескладним: було сухе літо, перець сильно не хворів.
Завдяки тому, що перший рік був вдалим, ми вирішили зупинитися на перчику – сьогодні у нас фермерське господарство.
Раніше я думала, що перець – це щось гірке, з товстою шкіркою
– Чому для вирощування ви обрали саме перець?
– Перший рік ми вирішували, за яку культуру взятися. У селі найпростіший спосіб заробітку – займатися землею. Ми вже тоді купили будинок із невеликою ділянкою.
Прикинули, що найкраще вкладатись у однорічні культури – це овочі. З багаторічними складніше: потрібні постійні вкладення, вкладення, вкладення... А без грошей ми не могли сидіти.
Потім почали прагматично обирати між різними овочами. Відкидали варіанти, які нам не підходять. Наприклад, помідор. Якщо він уже зібраний, то довго не зберігатиметься - на реалізацію помідора у тебе є максимум три дні.
Перець має порівняно найкращі характеристики. Його люблять на ринку, проте з його вирощуванням впорається не всяка господиня. Відразу вирішили взятися за цей хардкор.
Тоді ще розглядали вирощування перцю як постійну роботу, були ідеї про велику ферму. Все змінилося, коли я вперше спробувала наш перчик. Ми виростили два гібриди, навмання. Один із них був настільки солодким і насиченим, що просто перевернув мої уявлення про перці. Раніше я думала, що перець - це щось гірке, з товстою шкіркою. Його можна нафарширувати кашею, а потім тихенько відкласти на тарілці.
Наш перець виявився зовсім не таким. Він може бути солодким, з більшою або меншою кислинкою, з різною гостротою - від ледь гостренької до вогненної.
Після першого року роботи я закохалася в перець – тепер досліджую його різноманітність та збільшую кількість перчика на своїй фермі.
– А хто ваші покупці? Продаєте тільки місцевим чи можете і поштою надіслати?
- Уже четвертий рік велику частину свого перчика я продаю на місцевих ринках. Можу собі дозволити приїхати на ринок не до шостої ранку, як роблять інші продавці, а о восьмій. Коли приїжджаю на місце паркування, на мене вже чекає черга людей. За 2-3 години розпродаю повну машину перцю – до 400 кг – і повертаюся додому.
Так, поштою теж відправляю – вже маю постійних клієнтів. Один із них – київський ресторан на Хрещатику. Вони у нас замовляють дуже солодкий жовтий снековий перчик. З нього готують десерт – фарширують морозивом із кейком.
Свою продукцію фермер переробляє на консервацію та соуси. Фото: vinnitsa.info
Готуємо військовим швидкі обіди
- Під час війни бізнес вести непросто всім, навіть на відносно спокійній Вінниччині – як ви справляєтесь?
– Взагалі успіх вирощування перцю багато в чому залежить від погодних умов: органіка – складна технологія вирощування. Але потроху ми розвиваємося.
А щодо війни, повномасштабне вторгнення дуже сильно вплинуло на всіх нас. Як тільки ми почули звістку про те, що танки наступають звідусіль, був великий ступор, кілька місяців я не могла нічого робити. А це лютий-березень, наближався початок сезону.
Я - крихітне фермерське господарство і не завжди заздалегідь купую всі необхідні добрива, торфи, плівки та інше. На той момент у мене не було запасів добрив, не все насіння було закуплено, частина застрягла на кордоні. Тому почала роботу без цього насіння, частково замінила іншим. Крім того, дуже сильно змінилися ціни на паливо, а воно було потрібне для поливу поля.
Ну і бачу зниження купівельної спроможності. Навіть торік вона була вищою. Відчуваю, клієнтам важко купувати якісний перець: я вирощую органічний, він порівняно дорожчий за аналоги на ринку. Весь спектр впливу цього повномасштабного вторгнення важко передбачити.
А з огляду на те, що зараз частина мого заробітку йде на донати, дрони та приготування каші військовим, наслідки від війни відчутні.
- Ви ще й обіди готуєте? А що саме?
– Це обіди, готові до вживання. Наприклад, борщ, картопляне рагу, гречана, ячмінна, горохова каші, дуже смачним виходить булгур. Каші знаходяться в реторт-пакетах. Їх досить розігріти – і можна одразу їсти. Виглядають обіди як військові сухпайки, перебувають у запаяних пакетах, що дуже зручно. Їх можна покласти в кишеню, такий обід нагріється від тепла тіла: пакет дуже тоненький та теплопровідний.
Важить дуже мало, лише 8 грамів, дуже легко нагрівається. Якщо поставити його біля окопної свічки, він швидко нагріється. Можна покласти обід на грілку, помістити в гарячу воду, залишити у будь-якого гарячого предмета - можна їсти одразу.
Як часто я готую обіди, багато в чому залежить від сезону. У сезон не встигаю нічого. Але після його закінчення ми з дівчатами два тижні робили заготівлі - смажимо моркву, цибулю та м'ясо. Військові часто кажуть, що вони гріють відразу два кухлі води - один для моїх супчиків, інший - для кави. Дуже зручно.
Обіди для військових, за словами Каті, готові за кілька хвилин. Фото: vinnitsa.info
Перчик "Халапеньо" сьогодні має найбільший попит
- Не дивно, що ви мало що встигаєте. А допомагає вам хтось у фермерському господарстві?
– У мене сімейне фермерське господарство. Весь період, від посіву та до початку плодоношення, ми з чоловіком удвох займаємося його обробкою. Під час збирання врожаю я запрошую людей на допомогу.
Цього року, наприклад, плануємо будівництво теплиці (потрібно буде відкрити товариство з обмеженою відповідальністю чи ФОП). Коли реалізую цей проєкт, треба буде найняти людей: за теплицею самі доглядати не встигнемо.
- До речі, скільки коштує ваш органічний перчик?
- Якщо це реалізація в інтернеті, враховується відправка, ціна упаковки, вартість роботи того, хто пакуватиме, відправлення перцю поштою.
Є різні сорти перців. Наприклад, є перець високоврожайний – на одному кущі може бути до 4 кілограмів. Є перець низьковрожайний, він дає 100 г перцю - вартість такого перчика становитиме до 1000 гривень, а вартість врожайного перчика буде, наприклад, від 30 до 80 гривень за кілограм. У мене 17 різних сортів та гібридів, серед них є дуже молоді сорти.
Перчик "Халапеньо" сьогодні має найбільший попит. Його я зараз мариную, заготовляю на зиму. Він коштує 300 гривень за кілограм.
- У вас в Інстаграмі бачу фотографії соусів, які ви робите зі свого перцю. Як виникла ідея створювати ще й соуси?
– Ідея бренду, який я намагаюся розвинути, – задоволення всіх перчикових потреб своїх клієнтів. Я обрала таку місію, і всі побажання людей, пов'язані з перцем, хочу реалізувати.
Зараз займаюся лінійкою авторських соусів із перчиком. Ми експериментуємо, але поки що основна лінійка – це соуси з ферментованих перчиків, "Халапеньо".
Є зелений соус, є червоний, гостріший. Новинка цього року – соус із бузини, до його складу входить бузина, чорнослив та перчик. Всі смаки дуже добре проявляються, а сам соус чорного кольору – такий я раніше не бачила в жодному соусі. Відчувається і чорнослив. Весь ансамбль смаків завершує гострота, яка приходить лише наприкінці.
Гострота одних перчиків проявляється, як тільки ти їх кладеш на язик, гострота інших відчувається із запізненням. А ще є інші соуси – ти його вже проковтнув, і лише пізніше до тебе доходить його гострота та пекучість.
Серед наших соусів – бузиновий, ферментована лінійка соусів, малино-перчиковий. Останній – одночасно ніжний та гострий соус, у якому добре відчувається смак малини. Є сливово-горіховий соус - він містить сливу, горіхи та перчик. Також у нас є класичні кетчупи, зокрема кетчуп для дітей. Перець є у кожному соусі.
Вітамін С та користь для серця
- А що виробник перцю може розповісти про користь перцю? Що розповідаєте покупцям?
- Різні сорти та гібриди перців мають різний склад амінокислот та вітамінів.
Наприклад, дуже часто люди на ринках до мене підходять у пошуку гострого перцю чилі: у народній медицині радять їсти чилі для підтримки серцево-судинної системи. І це частково підтверджено наукою: капсаїцин, що міститься у гострих сортах перцю, сприяє потовщенню стінок судин та підвищенню їхньої еластичності.
Солодкий перець також має багато корисних властивостей та містить величезну кількість вітаміну C. Оскільки я не використовую хімічні методи захисту та підживлення, мої перчики – найкращі для вживання.
– Гіркий перець корисний для серцево-судинної системи, а як він для шлунка? Чи не небезпечний, можна вживати?
- Мій перчик не тільки гострий – вирощую і солодкий теж. До мене повертаються люди, які купували перчик зі словами: я перець не їм, у мене печія, це для мами, вона любить. Через один-два дні вони поверталися і брали вдвічі-втричі більше: казали, що від мого перчика печії немає. За їхніми словами, від нього також не залишається гіркоти у роті.
Що стосується гострого перцю для шлунково-кишкового тракту, згідно з дослідженнями, капсаїцин, що міститься в гострих перцях, сприяє знищенню бактерій, які можуть викликати гастрит або виразку. Однак до кінця цю хімічну речовину поки що не вивчили. Як часто буває, одне дослідження щось стверджує, інше - спростовує. Це як з кавою: одні кажуть, що вона шкідлива, інші - що корисна.
Тому своїм покупцям я раджу пробувати потроху перчик, досліджувати свій організм та обов'язково консультуватися з лікарем, якщо є хронічні захворювання.
