23 травня
Завантажити ще

Битва за Місяць: азіатський прорив, російський провал та український місяцехід-павук

Битва за Місяць: азіатський прорив, російський провал та український місяцехід-павук
Фото: REUTERS

Місяць завжди дивував і притягував людину, яка пристрасно бажала дізнатися, що там, на супутнику Землі. Дістатися до Місяця було справою і цікавості, і честі. І супердержави середини ХХ століття (США та СРСР) влаштували навіть місячну гонку, змагаючись, хто перший долетить і хто першим ступить на Місяць. Триває вона і зараз, хоч і зі змінним успіхом. Не всім це вдається – згадаймо російську місячну місію, що нещодавно провалилася з гуркотом. А хтось може розповісти про Місяць щось новеньке – це ми про Індію та успішну посадку її космічного апарата.

За посадкою супутника спостерігала вся Індія. Фото: REUTERS

За посадкою супутника спостерігала вся Індія. Фото: REUTERS

Ех, полетіли!

До кінця 50-х років минулого століття США та СРСР наввипередки намагалися в прямому розумінні слова дотягнутися до Місяця. Космічні перегони стартували із запуску в 1957 році «Супутника-1», потім СРСР представив програму «Місяць», завдяки якій у 1959 році супутник «Місяць-1» пролетів біля об'єкта, а «Місяць-2», як говорилося в офіційних повідомленнях, «Досяг поверхні Місяця і навмисно зіткнувся з нею».

Після польоту на Місяць Ніл Армстронг став у США національним героєм. Фото:NASA commons.wikimedia.org

Після польоту на Місяць Ніл Армстронг став у США національним героєм. Фото:NASA commons.wikimedia.org

Того ж 1959-го об'єкт «Місяць-3» дістався зворотного боку Місяця і надіслав на Землю перші фотографії. Досяг поверхні і успішно сів на неї апарат «Луна-9» у 1966-му.

Поки радянські вчені запускали бездушні супутники, американські принагідно готували людський екіпаж – 1961 року президент США Джон Кеннеді пообіцяв висадити місію на Місяць до кінця десятиліття. Америка запустила серію безпілотних зондів для кращого розуміння місячної поверхні та одночасно тренувала учасників майбутньої місії «Аполлон». Доводилося поспішати – Радянський Союз ось-ось був готовий представити світові місячного першопрохідника. 1968 року «Аполлон-8» з екіпажем покрутився на місячній орбіті, а 1969-го сталася найголовніша подія: 21 липня американський астронавт Ніл Армстронг став першою людиною, яка ступила на Місяць як командир американської місії «Аполлон-11».

Американці встановили не лише зірково-смугастий прапор на супутнику Землі, а й цілі комплекси наукової апаратури. На посадочних майданчиках всіх наступних «Аполлонів» (під номерами 12, 14-17) було встановлено приладові станції із зондами теплового потоку, сейсмометрами та магнітометрами. Дані з Місяця передавалися на Землю до кінця 1977 року, після чого передачу припинили з бюджетних причин. Втім, ретрорефлектори з кутовим кубом та кутовим кубом місячної лазерної локації станцій використовуються досі.

Останній російський проект

Останній російський проект "Місяць 25" поставить на довгі роки хрест у спробах Кремля вторгнутися ще й на Місяць. Фото:REUTERS

Мишки на місячній орбіті

Останній екіпаж вирушив на Місяць 1972 року на «Аполлоні-17». Командир Джин Сернан і пілот місячного модуля Харрісон Шмітт гуляли Місяцем, загалом майже добу з 12 днів висадки на супутнику. Також "Аполлон-17" проводив на Місяці експерименти в командному модулі з п'ятьма мишами, яких екіпаж назвав Фе, Фі, Фо, Фум і Фуї. Миші крутилися разом із екіпажем навколо Місяця майже шість днів, самець на прізвисько Фо помер, а самки вижили і благополучно повернулися на Землю разом із космонавтами.

На цьому місію НАСА «Аполлон» було завершено. Радянський Союз ще запускав «роботизовані» місії на Місяць до 1976 року, розгорнувши 1970 року з «Місяцем-17» перший дистанційно керований всюдихід «Місяцехід-1». Він зібрав 300 грамів зразків гірських порід та ґрунту та передав їх ученим на Землі для вивчення.

Після цього до 90-х років усі польоти у бік Місяця припинилися. Настало так зване «Місячне затишшя». Держави займалися вивченням зразків із Місяця, а дорогі супутники, як і людей, вирішили нікуди не відправляти. 1979 року було підписано «Місячну угоду» між різними країнами (хоча не всі її ратифікували, зокрема, ні США, ні СРСР, ні Китай), за якою домовилися використовувати Місяць та інші небесні тіла лише на благо людства. Жодних військових баз, жодних приватизованих ділянок Місяця нікому!

Світова гонка

1990 року тиха Японія приголомшила весь світ запуском своєї місячної місії «Хітен-Хагоромо». Приголомшила, тому що в космосі звикли бачити або СРСР, або США, а тут місячний зонд з Країни вранішнього сонця. Не без проблем зонд крутився на місячній орбіті три роки, єдиним приладом на ньому був Мюнхенський лічильник пилу, і в науку він особливого внеску не зробив, хіба що грів національну гордість японців.

Перший крок на супутнику Землі зробив американський астронавт Ніл Армстронг. Фото: NASA.commons.wikimedia.org

Перший крок на супутнику Землі зробив американський астронавт Ніл Армстронг. Фото: NASA.commons.wikimedia.org

Американці опам'яталися і в 1994-му відправили до Місяця корабель «Клементина», який зробив перші глобальні зображення місячної поверхні. 1998-го прилади місії Lunar Prospector показали наявність надлишку водню на місячних полюсах. А це було мало не прямою ознакою наявності водяного льоду всередині Місяця. З 2004 року свої кораблі почала запускати Європа – космічний корабель SMART-1 детально досліджував хімічні елементи місячної поверхні, а 2007-го підключився Китай – «Чан'є-1» створив повну карту зображень Місяця. Індійці відправили свій перший «Чандраян» у 2008 році – апарат створив хімічну, мінералогічну та фотогеологічну карту місячної поверхні з високою роздільною здатністю та підтвердив наявність молекул води у місячному ґрунті.

У наступні роки Місяцем займалися переважно лише Китай та США. Наприклад, «Чан'є-4» знову заглянув за зворотний бік Місяця на початку 2019 року. І того ж року Індія відправила на супутник Землі «Чандраян-2». А в 2021 році Китай оголосив про спільний з Росією план розробки та будівництва Міжнародної місячної дослідницької станції у 2030-х роках.

Вже наслідили

Всі ці спроби, як вдалі, так і не дуже, у своїй перспективі передбачають не лише чергову висадку людини на Місяць, а й освоєння цього небесного об'єкта для проживання. Поки що ж головною проблемою вважається не так негостинність Місяця, як величезна кількість космічного сміття, і це не лише уламки метеоритів, а й відходи людської діяльності.

Про те, що земляни мають на Місяць серйозні види, свідчать кілька артефактів, які, ймовірно, вже перебувають на супутнику Землі. Наприклад, Музей Місяця – невелика керамічна пластина розміром 19 на 13 мм, яка містить твори шести видатних художників кінця 1960-х років (це Роберт Раушенберг, Девід Новрос, Джон Чемберлен, Клаас Ольденбург, Форрест Майєрс та Енді Уорхол). Пластина нібито була таємно залишена на Місяці під час місії «Аполлон-12».

Або «Послання доброї волі «Аполлона-11» – заяви лідерів 73 країн світу на кремнієвому диску, залишеному на Місяці 1969 року астронавтами «Аполлона-11».

Диск лежить у алюмінієвому футлярі на місячному морі Спокою. У списку країн, що залишили повідомлення, немає СРСР, зате є Латвія та Естонія (послання записали члени «урядів у вигнанні» цих країн, які не визнали юрисдикцію СРСР над республіками), а також Ватикан, Югославія, Верхня Вольта та інші держави, переважно африканські та азіатські. Крім того, на Місяці вже лежать шість меморіальних дощок на честь учасників експедицій «Аполлона», а також меморіал загиблому астронавту – 9-сантиметрова алюмінієва фігурка космонавта в скафандрі, покликана вшанувати пам'ять астронавтів і космонавтів. Вона була встановлена ​​на Місяці екіпажем "Аполлона-15" 2 серпня 1971 року. Статуя лежить серед кількох слідів, залишених космонавтами.

Павло Танасюк (виходець з України) будує перший британський місяцехід-павук. Фото:spacebit.com

Павло Танасюк (виходець з України) будує перший британський місяцехід-павук. Фото:spacebit.com

А ось і Україна!

Освоєння космосу в Україні з моменту здобуття її незалежності було відсунуто на задній план – не до космонавтики, коли в країні політична та економічна плутанина. Тільки у другій половині 90-х папку з космічними проєктами дістали з дальньої шафи. Була прийнята космічна держпрограма, за якою запустили перший супутник незалежної України - «Січ-1», десятки ракетоносіїв, а 1997 року український космонавт Леонід Каденюк полетів у космос, щоправда, у складі американської експедиції. На висоті за сотні кілометрів космонавти вивчали вплив невагомості на розвиток рослин.

Надалі українські вчені та космонавти залучалися до участі лише в іноземних місіях Європи та США, вітчизняних проєктів в Україні не було.

В 2021 році держава дозволила приватним компаніям працювати у космічній галузі. І відразу з'явився великий гравець - компанія Spacebit. Разом із фахівцями з інших країн українці розробили програму дослідження та освоєння Місяця. І показали світові створений ними місяцехід Asagumo, який у буквальному сенсі має ходити Місяцем, а не їздити – замість коліс у нього ніжки. Місяцехід повинен вимірювати рівень радіації та температуру на поверхні Місяця.

Він мав вирушити у політ у складі британської місії Spacebit Mission One у 2021 році, потім – у 2022-му, проте війна в Україні та технічні неполадки віддалили перспективу відправки місяцехода на невизначений час.

Новини по темі: Луна супутник