Допомогти роті, де служить коханий: волонтер створює прикраси з гільз
Військовий волонтер Ольга Данченко з Тернополя створює прикраси із відпрацьованих гільз. Задум виявився вдалим: незвичайна біжутерія допомогла швидше і легше збирати донати для роти, де служить коханий Ольги, командир роти Сергій.
Разом із батьком Сергія Ольга зробила перші 10 пробних каблучок буквально за 2 години – їх купили. Сьогодні Ольга зі своєю невеликою командою виготовляє обручки, перстні, сережки, браслети, брелоки, кулони, які купують і в Україні, і за кордоном. 100% виручених коштів йдуть на закупівлю всього необхідного для роти "Сталева сотня". Деталі Ольга розповіла KP.UA.
"Завдяки прикрасам підтримувати хлопців стає легше"
- Ольга, як з'явилася ідея прикрас із гільз?
- Коли жила з хлопцями на військовій базі, побачила в інтернеті каблучку з гільзи. Попросила свого хлопця зробити подібне, але в нього не було часу.
Потім повернулася додому, зайнялася волонтерством – всі знають, що з часом це робити складніше – і згадала про ідею виготовляти прикраси. Взяла гільзу в руки, почала думати, що можна з нею зробити.
Тоді волонтери здебільшого розмальовували гільзи. В інтернеті я також знайшла варіант імітацій – прикраси із золота виливаються у формі гільз. Розфарбовану гільзу можна поставити вдома - і вона буде припадати пилом, а прикраси можна носити, виходити з ними у світ, популяризуючи підтримку ЗСУ і донати.
Звернулась до батька свого хлопця – він дуже активний волонтер, хоче допомагати, але через вік та стан здоров'я воювати вже не може. Намалювала свої ідеї та попросила зробити прикрасу.
Для мене дуже важливо, що наші прикраси – не плагіат: нічого такого в інтернеті не знаходила. Ми зробили унікальний продукт, і вже готую документи на патентування.
- Ви відразу планували продавати свої вироби, щоб допомагати ЗСУ?
Починали з кілець – розмір у всіх один, універсальний. Фото: instagram.com/olha_danchenko
- Мені як волонтеру постійно хочеться дякувати тим, хто допомагає ЗСУ. Спершу ми видавали як подяки - дипломи, брелоки, значки з нашим логотипом та словом “Спасибі”. Після цього з'явилася ідея з гільзами.
Намалювали першу партію – це був один із варіантів каблучок. Було важливо визначитися із розміром. Я як людина, яка все життя у бізнесі, розуміла: якщо у людей великий вибір, вони довго сумніватимуться. Тому ми зупинилися на одному універсальному розмірі, що підходить і дорослим, і дітям (на великий палець).
У першій партії батько Сергія зробив 10 кілець. Одне кільце я забракувала, одне залишила собі (тестувала наші вироби, спала з ними), 8 продала. З каблучкою ходжу постійно, враховую плюси та мінуси. Пізніше почала розширювати асортимент.
100% прибутку від наших виробів йде на армію: купуємо все, що потрібне нашій роті.
Для «Сталевої сотні» дизайнери розробили спеціальний логотип. Фото: instagram.com/olha_danchenko
Коли Сергій отримав поранення та лежав 2 тижні у шпиталі, а я була з ним, запропонувала створити бренд нашої роти. Хотілося ідентифікувати її із брендом прикрас. Думала над логотипом, звернулася до наших друзів. На волонтерських засадах диджитал-агенція зробила нам класний логотип. По суті, ми забрендували нашу роту "Сталева сотня".
Сьогодні виготовляємо каблучки, сережки… Мені запропонували щось робити для чоловіків – виготовили універсальний кулон (для чоловіків та жінок), зробили іншу форму перстнів.
Жінки хотіли щось помасивніше - почали робити браслети на металевій основі та зі шкіри. Для тих, хто нічого не носить, – брелоки, обтягнуті шкірою.
- У вас є якась майстерня?
- Ні, все робимо вдома, у гаражі. Батько Сергія зітер пальці до крові болгаркою, тому я знайшла чоловіка, майстра з ремонту зброї, який взяв найскладнішу технічну частину на себе. Сьогодні він обробляє гільзи, підганяє розміри, робить заготовки.
Моє завдання - все продумати та забезпечити всіх сировиною. Її мені передають хлопці або я забираю сама.
- Для виготовлення прикрас ви використовуєте всю гільзу?
- З гільзи ми беремо лише нижню частину. Гільза у вигляді прикраси на тілі – красива та золотиста. Такою вона стає не відразу: гільза з війни – з болотом та маслом. У цьому виробництві багато процесів. Спочатку потрібно зібрати гільзи, очистити, потім я їх замочую у воді та вимиваю: у середині багато землі та бруду. Потім обов'язково витерти насухо, потім віддаю на різання. Паралельно створюється основа для заготівлі, під ці основи їх підганяють, потім їх треба підрізати, склеїти, після чого я їх знову полірую.
Кожна гільза - унікальна зі своїми щербинками. Я вибираю ті, з яких може вийти гарний виріб. Віддаю їх хлопцям – вони виготовляють прикраси, а я фотографую готові вироби та займаюся їхнім розповсюдженням. Вже замовила брендовані пакетики.
Роблю все, як хотіла б сама. Наші прикраси у гарній коробочці, з приємними словами – людям дуже подобається. Це найцікавіший подарунок для військових, його можна відправити за кордон.
- Вам підходять будь-які гільзи?
- Підходять латунні. Латунь себе добре показала: вона міцна, але пластична у роботі, не іржавіє, добре полірується.
Для тих, хто не носить прикрас, є обтягнуті шкірою брелоки. Фото: instagram.com/olha_danchenko
"Прикраси з гільз - про гордість, боротьбу та силу"
– Хто ваші покупці?
- Наші прикраси часто купують військові, багато хто замовляє вироби з гільз друзям, рідним, дівчатам, дружинам. Ми даруємо прикраси нашим хлопцям.
Іноді наші прикраси купують військові з інших підрозділів, які хочуть віддячити своїм благодійникам: не будеш же ти три дипломи давати одній людині.
Серед нас є дружина полоненого “азовця”, яка нас дуже підтримує інформаційно, - їй я подарувала сережки. Потім подарувала обручку. Я маю свій запас подяк для людей.
- Скільки коштують ваші прикраси?
- Цін на них немає. Ми обмінюємо їх на донат від 1000 грн. За 2000 грн можна вибрати 2 прикраси. І так далі.
Сережки та кільце. Фото: instagram.com/olha_danchenko
Також у нашої роти є брендований одяг - футболки, толстовки, худі. Його ми теж віддаємо за донати, але так роблять багато хто. А прикрас із гільз до нас не робив ніхто – хлопці цим дуже пишаються.
Я нещодавно вела збір. За донат від 1000 грн у нас можна було замовити якусь прикрасу. Таким чином, за 1,5 доби ми зібрали 45 000 грн. Це й збір - і не збір: люди щось отримали натомість. Завдяки прикрасам підтримувати хлопців стає легше. Люди готові міняти донати на щось.
Одна справа - зібрати на дрон або щось, до чого цікаво приєднатися. А є складні збори – підтримка поранених солдатів чи ремонт автомобілів. Диванні експерти запитують: чому держава не ремонтує, чому військова частина не ремонтує – більше розмов, ніж дій. У складних зборах допомагають гроші, зібрані за прикраси. На них можна відремонтувати автомобіль, купити запчастини, заправити машину та ін.
Не секрет, що всі військові скидаються: є багато нюансів, коли держава не допомогає. Я у них на підхваті. Завдяки прикрасам із гільз ми настільки прискорили процес із донатами, що, по суті, хлопці мають ротну касу.
- А хто з-за кордону замовляє ваші прикраси?
– Замовляють ті, хто допомагає. Здебільшого це українці. Людині, яка не має відношення до війни, це не так цікаво. Наші прикраси цікаві для українців, які виїхали, але продовжують допомагати. Також ними цікавляться родичі людей, у яких хтось воює.
Нещодавно я літала до Лондона, возила туди наші вироби, презентувала їх у “Українському домі”. Дівчата, які там допомагають, хотіли б мати наші прикраси у себе: їм болить більше, вони далеко. Начебто грошима допомагають, але це не закриває їхні психологічні потреби відчувати зв'язок із батьківщиною.
Наші прикраси для них – це, з одного боку, частина дому, з іншого – частина війни. Сьогодні війна – це наша реальність. Прикраси з гільз - частина великої боротьби, яка водночас про гордість та силу.
- Чи плануєте робити прикраси після закінчення війни?
- Звичайно. Саме тому я взялася за патентування, створила наш логотип. До перемоги все наше виробництво спрямоване на допомогу армії – 100% прибутку йде на роту. Після війни перейдемо на монетизацію.
Я спілкуюся з багатьма військовими і розумію: після війни гостро постає питання, чим займатимуться хлопці, коли повернуться додому.
Ті, хто повертається сьогодні на лікування або демобілізується за здоров'ям, – у дуже поганому стані.
Їхні робочі місця зайняті, вони втратили компетенцію і не потрібні нікому. Знайти собі роботу, особливо, якщо в тебе інвалідність або з психікою не все добре, дуже важко.
Спочатку вони зможуть жити на заощаджені кошти, а потім буде складно. Для ветеранів ми маємо безкоштовні курси IT, курси англійської мови, ми збираємося їх соціалізувати, але моя мета, щоб після війни у нас з'явився свій бізнес-проєкт, де зможуть працювати військові.
- Тобто ветерани робитимуть прикраси?
- Так, вони зможуть їх виготовляти, масштабувати. Сьогодні ми виготовляємо вироби на замовлення. У мене є багато варіантів для розповсюдження - виставляти фотографії в інтернеті, їздити на виставки, проте я сама фізично не встигаю. У майбутньому мені зможуть допомагати ветерани.
Після війни з'явиться багато оповідань, фільмів, де будуть говорити, що відбувалося під час повномасштабного вторгнення, – і наш проєкт має всі шанси досягти більших висот.
Можна буде відкрити власний ювелірний магазин. Наш бренд створювався з попиту, і поки буде попит – ми працюватимемо.
Перший браслет уже пішов у виробництво. Фото: instagram.com/olha_danchenko
