Кардіохірург Софія Чайковська: Пересадка серця 6-річній дитині спонукає людей давати згоду на донорство
Днями в Інституті серця МОЗ України 6-річній Соломії пересадили серце, на яке вона чекала 1,5 роки. Історія вразила багатьох, адже донором став 4-річний хлопчик. Таку операцію провели вперше в Україні.
Як розповідають в Інституті серця, Соломійка народилася абсолютно здоровою. Та чотири роки тому після звичайної вірусної хвороби вона отримала ускладнення на серце. Діагноз лікарів був невтішний – кардіоміопатія (страждає міокард, що супроводжується різноманітними порушеннями у роботі серці. Це прогресуюче захворювання, і є ймовірність ускладнень. - Ред.).
У ситуації із Соломією спосіб лікування був лише один – пересадка. Та де взяти серце для такої маленької дитинки? Та ось як буває з донорами: трагедія в одній родині допомогла врятувати інше життя. Донором для Соломійки став 4-річний хлопчик Юрій, чия мама сама медик.
Лікарі констатували смерть мозку дитини через крововилив, спричинений аневризмою. Але його батьки знайшли в собі неймовірну силу і мужність, дали згоду на трансплантацію органів своєї дитини, чим і врятували життя маленької Соломійки та ще двох дітей.
Про деталі неймовірно складної операції і важливість культури донорства в Україні KP.UA розповіла кардіохірург Інституту серця Софія Чайковська.
Дитині може підійти лише дитяче серце
- У цієї маленької дівчинки було захворювання, яке називається кардіоміопатія. На жаль, ця хвороба вражає як дорослих, так і дітей. У дівчинки була дилятаційна кардіоміопатія, у її випадку це вроджене захворювання. Це така хвороба, коли йде ураження серця – серцевий м’яз перестає виконувати свою функцію, розширяється в розмірах, поступово збільшується, і серце виглядає як мішок, який не має здатності качати кров, - пояснює Софія Чайковська.
Соломійку поставили в Інституті серця на лист очікування, лікарі підтримували дівчинку медикаментозним лікуванням, компенсували її стан, щоб вона могла дочекатися донорського серця.
- Ми, звичайно, за неї дуже сильно переживали, оскільки в Україні трансплантологія лише на етапі становлення. З кожним роком, звичайно, родичі донорів більше дають згоду на донорство, але згоди на донорство у дітей в Україні ще не було. Тому ми хвилювалися за цю пацієнтку. Якщо кільком підліткам ми вже проводили трансплантацію, бо підлітку підходить серце молодого дорослого, то для такої маленької дівчинки необхідно донорське серце від іншої дитини, - продовжує кардіохірург Інституту серця.
За 3 години лікарі мали встигнути доставити донорське серце
Особливість трансплантації серця, у порівнянні з іншими органами, наприклад, печінкою чи ниркою, в тому, що є дуже маленький проміжок часу для того, щоб донорське серце доставили до місця проведення операції і, власне, виконали її. 3-3,5 години – це час, за який лікарі мали встигнути доставити донорське серце і прооперувати маленьку дівчинку.
- Тут дуже важлива роль організації трансплантації, щоб донор був біля реципієнта. Бо у воєнний час ми не маємо змоги літати гелікоптерами для швидшого транспортування органів. Сталось так, що констатація смерті мозку у донора відбувалася в нашому закладі, і, на жаль, після проведення всіх тестів дитині було офіційно поставлено смерть мозку. Батьки надали згоду на забір органів. Ми викликали нашу реципієнтку, яка підходила абсолютно за всіма критеріями для трансплантації серця, і провели операцію.
За словам Софії Чайковської, операція є унікальною для України, оскільки донором в ній виступила маленька дитина.
- Також розподілили органи діткам з «Охмадиту», які були в тяжкому стані і проживали у лікарні кілька років. Тому, слава Богу, все склалося, і нам вдалось провести унікальну трансплантацію, - розповідає Софія Чайковська.
Операція пройшла успішно. Зараз Соломія почуває себе прекрасно, вона знаходиться у реанімаційному відділенні, дивиться мультики. Вже потроху рухається, має набір своїх улюблених іграшок. ЛІкарі зробили все, щоб вона почувала себе максимально комфортно, як вдома.
Соломійка перебуває під постійним наглядом лікарів. Фото: ФБ Інституту серця
Трансплантації потребують тисячі людей
В Україні офіційно на листах очікування на пересадку знаходиться більше тисячі людей. І більше тисячі хворіють вдома і поки що не стали в чергу або не знають, що є така можливість.
- Трупна трансплантологія в Україні відновилась у 2019 році. За цей час вона, звичайно, розвивається гарними темпами, але війна все-таки сповільнила її. Через воєнний стан ми не можемо проводити більше трансплантацій, реципієнти знаходяться далеко від можливого донора, та й часу на пошук донора зараз не вистачає і тому подібне. Через те, що у нас тривалий час не було трупної трансплантології, громадяни могли отримати лікування тільки за кордоном. А там свої великі черги. У нас велика потреба у трансплантації, тому що ми маємо покрити потреби, які були до 2019 року. А ще з кожним роком зростає кількість хворих і з серцевою недостатністю, і з печінковою та нирковою, - розповідає кардіохірург.
За статистикою, за 6 місяців 2023 року в Україні виконано 257 трансплантацій, що майже на 70% більше загального обсягу за весь минулий рік. І на 80% більше за кількість операцій у 2021 році.
Найбільше таких операцій було проведено у Першому медичному об’єднанні Львова, Інституті серця МОЗ України та Національному інституті хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова.
До речі
Культура донорства зростає
- Якщо в 2019 році на 10 розмов ми отримували тільки одну згоду і 9 відмов, то зараз ми частіше отримуємо згоду родичів на донорство їх близьких. Люди читають, розуміють і аналізують, фільтрують інформацію, мають свою власну думку. Люди, які коли-небудь стикалися з такими хворими, що потребують трансплантації, ніколи не відмовлять у заборі органу. Бо ці пацієнти надзвичайно складні, і часу в них небагато, - каже Софія Чайковська. - Я вважаю, що наша остання трансплантація 6-річній Соломійці, коли був донором 4-річний хлопчик, стане прикладом і стимулом для людей. Скажу чесно, для нашої команди це була надзвичайно емоційна і складна операція. Ми всі співпереживали батькам цього хлопчика. Я вважаю, що ця операція спонукає людей давати згоду на донорство і задуматись, бо вчинок батьків хлопчика - героїчний. І сила, яку вони в собі віднайшли, щоб дати згоду на донорство маленької дитини, буде стимулом й надихне інших людей.
