Війна для закладів вищої освіти продовжує бути часом випробувань. Спочатку наші університети зіштовхнулись із ракетними загрозами, з релокацією студентів та викладачів, згодом, як і всю країну, спіткала проблема дефіциту електроенергії.
Втім, до кінця навчального року виші змогли дібратись. А вже зараз стає актуальним питання про повернення студентів з 1 вересня на очне навчання – і це також виклик.
KP.UA поспілкувалась із університетами з різних куточків України про те, як вони збираються вирішувати це питання.
Як навчатимуться з вересня у КПІ ім. Ігоря Сікорського, розповідає проректор з навчальної роботи Анатолій Мельниченко.
- З першого травня ми вже перевели викладання за 25 спеціальностями у змішану форму (лекції залишаються дистанційно, а лабораторні та практичні проводяться очно). Таке рішення нами було ухвалено після аналізу місткості та стану наших укриттів.
Ми визначили 322 навчальні дисципліни, де вкрай необхідне формування практичних навичок і вмінь, і тому заняття переведено у змішану форму. Водночас значна частина студентів із числа некиян повернулася до гуртожитків.
Деякі спеціальності залишились у дистанційному форматі. У першу чергу, мова йде про айтішників, де немає серйозної необхідності працювати з обладнанням, а також студентів соціогуманітарних факультетів.
Стосовно навчання з першого вересня, то ми вважаємо за доцільне переходити всім на змішану форму. Щоб не робити великих скупчень, тобто коли на лекціях водночас збираються студенти всього факультету, тому лекції будуть проводитись, найімовірніше, дистанційно. Там, де необхідне набуття практичних вмінь і навичок, вивчення особливостей взаємодії з обладнанням, відповідною технікою, приладами, реактивами, то такі заняття будуть проводитись очно.
В КПІ ім. Ігоря Сікорського навіть для неінженерних спеціальностей хотіли б зробити з вересня офлайн-навчання, бо розвиток комунікації і соціалізація актуальні для всіх.
- На факультетах неінженерних спеціальностей практичні заняття ми хотіли б все-таки зробити очними. Бо безпосередня комунікація між студентством і викладачами має інший характер, ніж мережева через Zoom чи GoogleMeet. Адже в цьому випадку присутній соціалізаційний аспект. І це також елемент набуття комунікативних навичок. Тут також і робота у командах.
Намагатимемось уникати безпекових загроз, будемо організовувати роботу так, щоб не збирались великі потоки в аудиторіях. Для цього і розклад ми формуємо так, щоб для конкретного потоку лекційні заняття були в одні дні, практичні - в інші, а вибіркові дисципліни - ще в інші. Тоді не постане питання логістики – ти не повинен слухати лекцію вдома дистанційно, а потім на наступну пару бігти до корпусу на практичну.
В той же час постає питання: наскільки гіршими стали знання студентів після дистанційного навчання під час пандемії, а потім і війни? Студенти 2-3 роки не навчались очно. А є ряд дисциплін, де очне навчання показує в рази якісніші результати, ніж дистанційне.
- Це треба розглядати у контексті. Якщо порівнювати, коли була пандемія і гостра фаза бойових дій біля Києва, то, звичайно, це виручило освітню систему і забезпечило можливість не зривати освітній процес. Тобто якщо онлайн-формат був нормально організований інформаційно і методично. Проте всі розуміють, що вчити грати на роялі без рояля трошки важкувато. Якщо людина не має доступу до обладнання, а має лише модель віртуальну, то принцип дії цього приладу студент, може, і зрозуміє, але працювати з ним не зможе, - каже Анатолій Мельниченко.
Наш співрозмовник приводить об’єктивний показник якості знань: кількість відрахованих в КПІ за останні два роки навчання не змінилася, вона така ж, як і в минулі роки.
- Наш університет є одним із найвимогливіших до студентів, тому у нас за одну сесію можуть відрахувати близько тисячі осіб. Звичайно, під час бойових дій ми намагались бути максимально гнучкими, а особливо минулої сесії, коли відключалась електроенергія. Ми навіть скасовували дедлайни. Але ця цифра залишилась приблизно такою ж – до тисячі відрахованих. Тож ситуація визначається не тільки формою, а і вимогливістю викладачів, - говорить Анатолій Мельниченко. - Але вимоги у якості підготовки залишаються. Особливо за деякими спеціальностями – класично інженерними, природничими, там вкрай важлива робота з приладами і експериментальними установками. Тут існує імовірність зниження якості. Тому ми для уникнення цього зниження розвивали свої платформи дистанційного навчання, використовуємо різні підходи, дуальний процес.
Вихід студентів на очне навчання виглядає логічною опцією. З точки зору знань – це, безперечно, виграш. Однак є і питання щодо безпеки студентів під час їхнього перебування на парах та у студентських гуртожитках.
- Так, університет наш дуже великий. Наразі є 6 тисяч місць в укриттях. Звичайно, до 1 вересня ми намагатимемось провести атестацію ДСНС ще кількох тисяч місць, - зазначає наш співрозмовник.
- НУБіП України (Національний університет біоресурсів і природокористування Украї́ни – колишня Сільгоспакадемія. – Ред.) – першим в Україні серед закладів вищої освіти відновив 14 березня 2022 року освітній процес. Були різні думки щодо форми навчального процесу – очна, дистанційна чи змішана? Як визначити той оптимум, коли і якість навчання буде забезпечена, і безпека для кожного буде гарантована? Дистанційна форма навчання у цьому році був ускладнена руйнуванням енергетичної інфраструктури. У таких умовах ми знайшли свої, оригінальні способи, що дозволили охопити навчанням максимальну кількість учасників освітнього процесу, - каже проректор з науково-педагогічної роботи НУБіП України Василь Шинкарук.
У НУБІП було створено потужне інформаційно-цифрове освітнє середовище, яке дозволило в кризових умовах пандемії та війни забезпечити навчання на високому рівні.
- Науково-педагогічними працівниками університету створено 4753 електронних навчальних курси. Відвідуваність електронного навчального порталу університету (elearn.nubip.edu.ua) значно зросла у порівнянні з попереднім періодом, зокрема, кількість користувачів збільшилася із 8 тисяч до 19 тисяч осіб. Ми намагаємось все зробити, щоб кожен студент міг навчатися не тільки дистанційно, але й очно, здобувати професійні вміння і навички у сучасних лабораторіях і безпосередньо на виробництві, - каже наш співрозмовник.
Для безпечного проведення освітнього процесу в університеті була організована низка важливих заходів.
- Ретельно підготовлені укриття та розраховано кількість осіб, які одночасно можуть перебувати в них. Комісія ДСНС проінспектувала бомбосховища університету і відзначила їхню готовність до початку навчального року, виокремивши 7200 місць у сховищах та укриттях корпусів та 4300 місць у сховищах та укриттях гуртожитків, і надала право навчати студентів в очному форматі, - зазначає Василь Шинкарук.
Для забезпечення оптимальної місткості бомбосховищ та укриттів графік навчального процесу був скорегований таким чином, щоб відповідна частина студентів навчалася певний час очно, а інша – дистанційно.
- Передбачено надання можливості всім студентам отримати практичні навички роботи в навчальних лабораторіях. Ми запровадили для студентів навчання у дві зміни. Це було зроблено для того, щоб студенти, які одночасно перебуватимуть в аудиторіях, у разі повітряних тривог змогли розміститися у бомбосховищах та укриттях університету і безпечно перебувати в них певний час, - пояснює Василь Шинкарук.
- Війна примусила нас ще раз серйозно переосмислити зміст навчальних планів і програм, розвантажити їх від повторів і дублювання тем. Ми опанували нові методи дистанційного навчання та освоїли віртуальні методики лабораторних робіт. Розроблені і розміщені на освітньому порталі навчальні курси, які, незважаючи на воєнний стан, забезпечили нам можливість безперешкодно проводити освітній процес у змішаній формі, - каже наш співрозмовник.
Новий 2023-2024 навчальний рік в НУБіП планують розпочати з 14 серпня, відразу після зарахування нового поповнення студентства.
- Заплановано розпочати навчання у змішаній формі для студентів бакалаврату та магістратури, а саме: 1-2-х курсів бакалаврату - очно, а 3-4-х курсів - дистанційно, провівши ротацію щодо форм навчання через 7-8 тижнів. Така ж ситуація і зі студентами магістратури. Кожен студент університету перебуватиме в рівних умовах: пів семестру навчатиметься очно, а іншу половину – дистанційно, - пояснює Василь Шинкарук. - Саме на таку кількість студентів для очного перебування в університеті ми маємо місця в укриттях та бомбосховищах. А розпочинаємо ми навчання в середині серпня для того, щоб відповідно на 2 тижні раніше завершити навчальний семестр, зекономивши кошти для опалення корпусів та гуртожитків.
У Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя студенти також навчаються у змішаному режимі.
- Всіх одночасно неможливо виводити на навчання через обмежену кількість місць у бомбосховищах. Безперечно, очна форма навчання є пріоритетною. Коментувати ідею виходу абсолютно всіх студентів на очне навчання можливо буде тільки після роз’яснень від МОН, - розповіли нам у пресслужбі ТНТУ ім. І. Пулюя.
- Тому з весняного семестру схема навчання така: 1-й курс - тільки очно, 2-й і 3-й курси – дистанційно/очно по черзі кожні 4 тижні. А 4-й курс теж мав вікно для очного навчання на два тижні. Магістри – тільки дистанційно. Ця система стосується всіх спеціальностей, - зазначають в ТНТУ.
Від початку пандемії, з березня 2020 року, в університеті переважало дистанційне навчання. Тому змішану форму позитивно сприйняли як викладачі, так і студенти. Але відмічають, що, безперечно, особисте спілкування є кращим для навчального процесу.
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» поки в очікуванні рішення Харківської обласної військової адміністрації, тому передбачити, яким буде навчання з першого вересня, поки не можуть. Потрібно враховувати, що близькість до Харкова даємо можливість окупантам постійно наносити свої підступні удари, адже час польоту ракет тут максимально короткий.
- Ми готові розпочати очну форму навчання, як тільки отримаємо на те дозвіл ХОВА,- кажуть в пресслужбі ХАІ.