Зоопсихолог: При обстрілі перемістіть тварину в тихіше місце і залишайтеся спокійним
Військові дії – це завжди джерело стресу. І якщо люди вміють розповісти про свою тривогу чи переляк, звернутися до психолога за допомогою або прийняти якесь заспокійливе, то з тваринами все набагато складніше.
У собак, кішок, папуг та інших братів наших менших немає опції «звернутися до психолога» або розповісти про свої проблеми «другу на прогулянці». За психологічним станом тварини має стежити її господар. Іноді краще звернутися до фахівців, зоопсихологів. Так вчинили, наприклад, у Київському зоопарку, коли 9 травня сюди впали уламки збитої ракети і перелякали тварин.
Різна межа стресостійкості
- Звісно, війна впливає на стан тварини. У них через страх виникає стрес, що може призвести навіть до загибелі. Це залежить від того, наскільки чутлива психіка у вашого вихованця. Наприклад, кролі дуже швидко гинуть від стресу. Інші можуть переживати непомітно. У будь-якої живої істоти різна межа стресостійкості. Усе залежить від зовнішньої зміни обстановки. І одна річ, коли це гучний звук чи, скажімо, спалах, але інша – коли йде ударна хвиля. Адаптуватися до звуків та світла можна. А ось до ударної хвилі – ні, бо це вже безпосередній фізичний вплив на органи почуттів та тіло. Тварина стає тривожною, намагається втекти, може себе покалічити у цей момент і навіть загинути, – каже зоопсихолог Сергій Клочко.
Звуки вибухів - не єдині гучні звуки, які тварина чує протягом життя. У природі їм доводиться стикатися з різними катаклізмами – землетрусами, грозами, гуркотом грому.
- Взяти, наприклад, грози та гуркіт грому. Також надзвичайно гучний для чутливого звірячого вуха звук. Вони його також бояться. Але існують певні провісники цих явищ у природі – падає тиск, підвищується вологість, посилюється вітер. Тварина більш-менш адаптується, звикає до цього. А часом навіть інстинктивно щось робить, відчуваючи якісь процеси, що насуваються. Добре відомий факт, коли в Південно-Східній Азії було цунамі, то дикі тварини за пару годин до самої хвилі пішли вище в джунглі - кішки, собаки, навіть змії повзли. Вони відчули небезпеку через інфразвукові коливання, - розповідає Сергій Клочко.
А ось робота ППО, кулеметні черги, вибухи тощо, ясна річ, з'являються раптово, тому тварини так і лякаються гучних звуків.
- Звикнути до пострілів, війни як такої тварина теж, в принципі, може. Згадайте Першу та Другу світові війни. Особливо Першу світову, де використовували коней та собак. Там тварини звикали до канонади, пострілів. Але це все робилося поступово, не за один раз. А у нас все сталося швидко, раптово. Тому звикнути звичайному собаці чи кішці дуже складно. Але якщо це триває довго, то вони звикають. Чому? Так, це лякає, лякають гучні звуки та сирена. Але дах будинку не зноситься, ударна хвиля не збиває з ніг, і рано чи пізно відбувається процес адаптації. Особливо, якщо власники допомагають тваринам, не дозволяють їм втекти кудись у страху, звертають на них увагу, заспокоюють, відволікають вихованця, – каже зоопсихолог.
Сергій Клочко каже, іноді досить просто погладити зайвий раз улюбленця, і він трохи заспокоїться. Фото: особистий архів
Ознаки сильного стресу у тварини
– Перше, на що звертають увагу люди – це орієнтовні реакції. Кішка чи собака насторожилися, так? Значить вони щось почули, а я цього не чую. Тварина може дивитися на двері, вікно або стелю. Багато людей відзначають, що тварини (особливо поблизу лінії фронту) відчувають, коли буде обстріл. Тут немає жодного шостого відчуття. Це пов'язано, з одного боку, з біологічним годинником. А з іншого – з наявністю інфразвуку. Ті звуки, що наше вухо не відчуває. Ми відчуваємо у діапазоні 20 гц-20 кілогерц. Тоді як у тварин нижня межа нижча. У собак верхня межа сягає 40 кілогерц. Тому вони чують звуки, які нам не дано почути. І часом це не через вуха, а через коливання ґрунту. Як це роблять слони підошвами своїх ніг, спілкуючись у такий спосіб на відстані десятків кілометрів. Тому, якщо кіт чи собака насторожилися, щось може статися, - стверджує зоопсихолог Сергій Клочко.
У стресовій ситуації тварина може активно шукати притулок, прискорено дихати. Відмовляється від їжі – ніякі ласощі не спрацьовують. Може початися слиновиділення. І найсерйозніша стадія стресу - мимовільна дефекація та сечовипускання. Це показник серйозного стресу для тварини.
Як допомогти тварині?
Першою такою допомогою може бути переміщення тварини до приміщення, де менше вікон або їх взагалі немає. Де звук не буде таким гучним. Де спалахи не будуть видно так сильно. Плюс людина повинна і сама дотримуватися спокою. Таким чином, можна буде полегшити ті страждання, які переживають у зв'язку з війною наші вихованці.
По-друге, важливо, щоб господар тварини був поряд. Це теж дуже допомагає. І можна дати тварині заспокійливі настоянки на травах.
- Ми розуміємо, що відбувається. У нас, людей, є можливість присісти за двома стінами, або піти в укриття, або взагалі плюнути на все і сказати «будь що буде». А тварина страждає – їй треба кудись тікати, а тікати не виходить. Або ти на повідку, або десь ти закритий, – каже наш співрозмовник. – Можна давати систематично якусь заспокійливу неспиртову настоянку на травах. У нас в Україні близько 10 різних видів настоянок, але суть там одна й та сама. По суті, це заспокійливі трави, які ми запарюємо, приймаємо пару столових ложок і заспокоюємося. Це дає змогу зменшити тривожність. Такі відвари працюють і на тваринах. Можна придбати в аптеці, а можна зробити і самому.
Не варто вдаватися до застосування якихось фармакологічних препаратів, на кшталт транквілізаторів.
- Не треба впливати з їх допомогою на нервову систему тварини – багато побічних ефектів. А ось легкий заспокійливий препарат допоможе, щоправда, на короткий строк. Краще посидіти з твариною разом, лягти поряд, щоб вона не металася по квартирі чи дворі у цей період. Погладьте, поговоріть, відволікайте. Усі ці банальні дії можуть дати ефект і допомогти вихованцю легше пережити стрес від обстрілів, - наголошує експерт.
