Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

Автор скульптури Олександра Мацієвського: Я назвав її – «Останній погляд смерті в очі»

Автор скульптури Олександра Мацієвського: Я назвав її – «Останній погляд смерті в очі»
Фото: особистий архів Миколи Глеби

Минулого тижня в соцмережах з’явились фото дерев’яної скульптури Героя України Олександра Мацієвського . Автор цієї роботи - різьбяр Микола Глеба, колишній мешканець Закарпаття, який зараз живе у Великій Британії.

KP.UA зв’язались з майстром і дізнались про те, як створювалась та про долю скульптури.

Надихнув погляд

- Мене запросили на Кубок Сондергема – у місті Норфолк, це десь 100 миль від Лондону, щорічно проводяться фестивалі скульптур. На цьому фестивалі було 26 учасників з різних країн світу, переважно, Європи і Америки. Можна робити комерційні роботи, щоб краще продати для якогось саду, щоб купили за хорошу ціну. Але я вибрав те, що цікавило саме мене. Мене надихнув образ Героя України Олександра Мацієвського, - говорить різьбяр Микола Глеба - Відео, яке бачили, напевно, всі, мене дуже сильно вразило. Ця тема незламного духу, або ж, як я назвав цю роботу – «останній погляд смерті в очі». От що може думати людина в той момент, коли на неї націлений автомат і вона розуміє, що за пару секунд її життя завершиться. От той погляд смерті в очі я старався передати.

Матеріали, які надавались на фестивалі були різні – сосна, кедр, дуб. Миколі попався дуб – хороший, якісний матеріал, він гарно вписався саме під цю роботу, навіть сучок на ньому мав певний символізм.

- Все, що було задумано, вдалось реалізувати в матеріалі. Навіть зліва на скульптурі вийшло так, що там де мало б бути серце, є сучок. І хтось з моїх друзів навіть звернув увагу, що на тому місці, де сучок, воно ніби як мокре, як сліди крові. На всю роботу давалось 2,5 дні. 99% - виконано бензопилами. Деталі обличчя – вже виконував фрезою або різцем, - продовжує свою розповідь майстер.

Згідно правил Кубку, після фестивалю була виставлена на аукціон. І так знайшла свого нового господаря.

- Ну і на аукціоні виставляють початкову ціну. Стартувала вона від 200-300 фунтів. На жаль, мою роботу було оцінено в два рази нижче вартості матеріалу. Матеріал коштує 700 фунтів, а скульптуру оцінили в 300. Я думав, що ведучий аукціону розкаже про скульптуру детально, згадає історію бійця. Але її не озвучили, не представили так гідно, як то має бути. Тож люди не зрозуміли, чому саме ця робота була виконана і яка її ціль і місія. А потім, коли я вже покупцеві розказав про Олександра Мацієвського, показав відео, то він аж прозрів, - говорить Микола Глеба.

На місці серця дерево виділяє смолу, ніби плаче. Фото: особистий архів Миколи Глеби

На місці серця дерево виділяє смолу, ніби плаче. Фото: особистий архів Миколи Глеби

Хлопчик, що плаче на українсько-польському кордоні

Скульптура Олександра Мацієвського – не єдина робота Миколи Глеби зроблена в Великобританії. Є ще одна. І вона також знакова. Минулого року Микола брав участь у фестиваль Living Heritage Events.

- На той фестиваль мене запросив один з кращих скульпторів Англії Сем Уорріорг. Ми з ним переписувалися багато років. Темою того фестивалю було 70-річчя правління королеви Британії. Я спитав організаторів, чи може бути актуальною найболючіша тема сьогодення – війна в Україні. Мені дозволили і я не став вигадувати щось космічне. Вирішив відштовхуватись від реальних подій. Зробив скульптуру хлопчика, який пішки прийшов на українсько-польський кордон. - пригадує наш співрозмовник.

І ту роботу оцінили гідно.

- На той час моєму сину було стільки ж років, як і тому хлопчику, що прийшов тоді пішки до кордону. І я уявив собі той момент, себе на його місці, його відчуття і як та мала дитина могла пройти таку дистанцію. Та робота була більшою, десь 2,5 метри, виготовлена з сосни. її гідно представили і продали за хорошу ціну – 3300 фунтів, - додає майстер.

Зараз скульптура хлопчика знаходиться в одному з англійських парків. Побачити її може кожен відвідувач.

Фігуру хлопчика на українсько-польському кордоні майстер зробив на фестивалі 2022 року. Фото: особистий архів Миколи Глеби

Фігуру хлопчика на українсько-польському кордоні майстер зробив на фестивалі 2022 року. Фото: особистий архів Миколи Глеби

Напрямок в житті дала мама

Різьбярством Микола Глеба зацікавився ще в Україні, приблизно в 2002 році. А з 2004 року вийшов на професійний рівень.

- Я займався цією справою майже до 2018 року, поки не переїхав у Лондон. Тут, у Лондоні, так як я не знав англійської мови, то на самому старті туна початку було важко. Довелось освоїти професію будівельника. Тож працюю на будівництві, на скульптуру часу вже не вистачає. Фактично, 5 років я вже нею не займався, - говорить український майстер.

З мовою поки ще важкувато, тож і скульптурна творчість не розвивається. Проте чоловік впевнений, що все можливо.

- Я намагався, якось продвинутись, показував роботи, думав, може розробити якийсь сайт чи ще щось. Але сам я толком зробити це не зміг. А потім вже я звик до цієї роботи на будівництві. Але є в мене мрія. Сподіваюсь, жаба все ж таки знайде своє болото - що я все таки буду займатись тим, чим треба. Дасть Бог, все вийде, - каже наш співрозмовник.

Микола і сам точно не може підрахувати, скільки скульптур уже зробив. Фото: особистий архів Миколи Глеби

Микола і сам точно не може підрахувати, скільки скульптур уже зробив. Фото: особистий архів Миколи Глеби

До роботи зі скульптурами Миколу тягнуло з дитинства. Тягу до творчості він почерпнув від мами.

- Напрямок в житті мені дала мама. Вона в мене керамік, закінчила художнє училище в Ужгороді. А я дуже любив малювати, мені подобалось дерево. Тож я закінчив коледж. Маленькі скульптури не дуже полюбляю, тягне мене більш в монументальну сторону. Перша моя робота була по фільму Мела Гібсона «Страсті Христові». І далі почали поступати замовлення і я потроху робив скульптури, - каже Микола Глеба.

Скільки зробив скульптур точної цифри не пам’ятає.

- Одна з головних моїх робіт – це виконана з граніту скульптура Івана Фірцака-Кротона, українського силача, рекорди якого не побиті й досі. Він був найсильнішою людиною планети. Історія цієї людини феноменальна, було гріхом не зробити скульптуру, присвячену йому. Працював над нею блилько двох років, заважила скульптура 7,5 тонн. Позував мені для тієї роботи сам Василь Вірастюк, - згадує наш співрозмовник.

Скульптура з граніту богатиря Івана Фірцака-Кротона важить 7,5 тонн. Фото: особистий архів Миколи Глеби

Скульптура з граніту богатиря Івана Фірцака-Кротона важить 7,5 тонн. Фото: особистий архів Миколи Глеби