Відродження традицій: як у Львові великодні писанки розписували
До Великодня залишилися лічені дні. Вже незабаром господині випікатимуть запашні паски та фарбуватимуть яйця. Зазвичай, ми обмежуємося традиційними крашанками чи прикрашаємо великодні яйця магазинними наклейками. А от як написати справжню писанку - один з елементів обрядової традиції Воскресіння Христового, знає і вміє далеко не кожен. У Львові, в "Пороховій вежі", народна майстриня з писанкарства Віра Манько навчала усіх охочих, як правильно це робити. Долучилися до майстер-класу і кореспонденти KP.UA.
Найменшим учасникам шість років
Віра Манько - знана у Львові, та й не тільки, майстриня писанкарства. Писанки вона пише з 1986 року, і в її колекції вже більше 3,5 тисячі писанок, які не схожі одна на одну. І цього дня вона навчала своїй майстерності львівських школярів.
У львівському Будинку архітектора, більше відомому як "Порохова вежа", - ніде яблуку впасти. Охочих навчитися писати писанки значно більше, ніж може вмістити зал. Тож організаторам довелося доставляти додаткові столи та стільці, облаштовувати робочі місця.
На майстер-клас до Віри Манько прийшли школярі із різних навчальних закладів Львова та читачі обласної бібліотеки, яким по 6-7 рочків. Попри свій вік, малюки дуже активно взялися до роботи і намагалися вправно тримати писачки (інструмент для написання воском по яйцю. - Ред.). А якщо щось не виходило - допомагали дорослі.
Шестикласниця Наталя вперше на такому навчанні. Каже, завжди прагнула навчитися майстерності розписувати великодні яйця, спочатку пробувала сама, дивилася уроки в інтернеті, та виходило не дуже.
- Я була в музеї писанкового розпису в Коломиї з батьками, там просто очі розбігаються від краси, і завжди хотілося спробувати самій, - каже KP.UA дівчинка. - Але не виходило, думаю, тут розкажуть основи цього мистецтва, і вже буду набивати руку.
Усім необхідним учасників заходу забезпечили організатори - яйця, фарби, писачки, свічки. Майстриня Віра Манько розповідає, що писанки завжди писали на сирих яйцях, бо це символ життя. Лише крашанки робили із варених яєць і потім використовували їх у їжу.
- Бажано, щоб там був ще й зародок, бо в давнину вважалося, що ніби з мертвого холодного яйця на світ з'являється нове життя. Люди так собі пояснювали, що шкарлупка яйця - це земля, шкірочка - хмаринки, білок - вода, а всередині - сонце, жовток - це сонце. І тому на тому загадковому яйці, з якого з’являється наступне життя, писали певні знаки, які були молитвами для людей, наших пращурів, про добро, про плідність, про добрий врожай, про здоров’я, - розповідає майстриня.
Віра Манько каже, що для заходу вона підібрала прості зразки українських писанок, щоб діти навчились малювати писачком з воском по поверхні яйця. Це львівські та пряшівські візерунки.
- Це не є просто - накладати віск на яйце, а потім фарби одна на одну. Коли писанка буде готова, покажемо, як зняти з неї віск, як народжується писанка, - каже майстриня. - Одна писанка буде представляти Львівщину, а інша - Пряшівщину. Я вибрала нескладні для дітей візерунки, і на них можна навчитися вести лінію. Одна називається "вітрячок" - це таке стилізоване зображення сварги - сонячного знаку, а інша називається "конвалія".
Віра Манько (в центрі) займається писанкарством з 1986 року. Фото: Мирослави Бзікадзе
Повертати потрібно лише яйце
Технологія написання писанки досить складна, на перший погляд. Проте якщо звикнути, то процес йде значно легше.
Малюють писанки спеціальним інструментом - писачком. Тож для виготовлення писанки знадобляться яйця з білою шкарлупою, писачок, віск, свічка, олівець та гумка, декілька м'яких ганчірок, одноразові тарілки, банки з фарбою, ложки. Стіл варто не забути застелити папером, щоб вберегти від крапель воску та фарби.
Спочатку майстриня радить олівцем нанести на яйце майбутній орнамент писанки. Причому руку з олівцем слід тримати на місці, повертати треба лише яйце.
- Візьміть яйце у ліву руку, а в праву - олівець, на гострому кінчику яйця поставте хрестик, щоб умовно поділити його на чотири частини, після чого прикладіть до яйця олівець і мізинець правої руки. Обертайте яйце навколо осі від себе, залишаючи олівцем слід. Це дозволить отримати рівну лінію і довести її до початкової точки. Після того, як перші чотири лінії готові, яйце ділиться по екватору. Одну з ліній поділіть навпіл, і обертаючи яйце, як і попереднього разу, нанесіть поперечну лінію. Також олівцем можна намітити основні елементи малюнку. Усі ці розмітки зітруться з писанки разом із воском, і готова писанка не матиме жодних слідів від олівця, - каже майстриня.
Потім писачком із воском на яйце наноситься орнамент.
- Покладіть маленький шматочок воску у писачок та нагрійте його над полум'ям свічки протягом декількох секунд, - продовжує Віра Манько. - Для початку варто провести пару ліній на папері, щоб перевірити, чи добре писачок малює. Потім починайте наносити малюнок на писанку, пильнуючи, щоб отвір писачка був щільно прикладений до майбутньої писанки, а голівка була перпендикулярно до його поверхні.
Вік бажаючих навчитись писанкарству - від дорослих до малечі. Фото: Мирослави Бзікадзе
Фарби слід використовувати від найсвітліших до найтемніших
Віск застигає і захищає поверхню писанки від фарби. Таким чином, лінії, нанесені на біле яйце, будуть на готовій писанці білими, на жовте - жовтими і так далі, від найсвітлішого кольору до чорного. Після фарбування яйця у новий колір воском замальовуються саме ті частини, які мають мати таку фарбу у кінцевому варіанті.
Причому використовувати потрібно саме віск, а не парафін. Парафін є крихким та не таким пластичним і відпадає від писанки.
Після замальовування в останню фарбу з писанки слід зняти віск - прогріти її над свічкою і протерти ганчіркою.
У давнину, каже Віра Манько, використовували лише натуральні барвники. Так, наприклад, червоний колір отримували з лушпиння цибулі, з конопляного насіння отримували зелений колір, а з гречаної полови - бурий. Тепер писанки, які не споживаються, радять фарбувати кислотними аніліновими барвниками для фарбування вовни, щоб максимально довго зберегти візерунок.
Ті, хто захоплюється розписуванням писанок, зазвичай мають декілька писачків з отворами різного діаметру, оскільки орнамент писанок може мати лінії різної товщини, залежно від регіону. Наприклад, буковинські та гуцульські писанки зазвичай розписують тонкими лініями, поліські, подільські та наддніпрянські - широкими. А ще писачком з великим отвором дуже зручно та швидко покривати воском великі ділянки орнаменту писанки.
Всим необхідним - від фарб і яєць до інструментів - забезпечили організатори. Фото: Мирослави Бзікадзе
Візерунки, яким тисячі років
Віра Манько розповідає, що знаки, які є на писанках, можуть мати дві-три, а то й десять тисяч років. Адже вони присутні в дуже багатьох первісних культурах.
- Сьогодні вже дослідили, що вони несуть. Вони є на писанках, у вишивці, на килимах. Їх почали досліджувати в другій половині позаминулого століття. Тому ми не можемо знати, скільки років пишуть писанки. Писанка в давнину була одним із атрибутів приходу весни, потім стала атрибутом християнства, Великодня, і означає, що Ісус Христос помер, а потім воскрес, - розповідає писанкарка.
За словами Віри Манько, візерунки на писанках - це своєрідні молитви для людей про добро, про плідність, про добрий врожай, про здоров’я. Тому кожна жінка чи дівчина, розписуючи писанку, наперед знала, кому її подарує і кому що побажає.
Загалом майстер-клас тривав у Львові понад 2,5 години. Дітлахи хоч і дещо втомилися, проте виходили із зали у захваті, сповнені емоцій.
- Так, трохи втомилася, це досить складно - іноді віск розтікається, рука тремтить, але дуже цікаво. Обов'язково спробую ще вдома, - каже одна із учасниць.
Окрім майстер-класу, у "Пороховій вежі" можна було також оглянути великодню виставку майстрів народного мистецтва із писанкарства, виготовлення вербових букетів, які освячують на Вербну неділю, та великодніх віночків.
Писанки завжди писали на сирих яйцях, бо це символ життя. Фото: Мирослава Бзікадзе
