23 червня
Завантажити ще

Чому в Україні так багато тривог і чи потрібні вони: пояснюють військові експерти

Чому в Україні так багато тривог і чи потрібні вони: пояснюють військові експерти
Фото: REUTERS/Alina Yarysh

День, коли оголошується одна повітряна тривога, здається нам хорошим, а коли тривог немає зовсім – то дуже вдалим. Але останніми днями ми весь час живемо в режимі “тривога – відбій”. 15 березня було чотири сигнали небезпеки, а 14-го - аж п’ять. Найдовша тривога тривала 54 хвилини, найкоротша – 23.

- Ми тільки те й робили, що ходили з ноутбуками в підвал і назад, - згадує співробітниця одного з офісів.

- Два дні не міг купити собі черевики. Як тільки заходив в магазин – виганяли, бо сирена, - поскаржився нам киянин Олег.

Жителів міст, віддалених від лінії фронту, повітряні тривоги вже не стільки лякають, скільки дратують. Виявляється, що легше звикнути до небезпеки, ніж до поламаних планів. Тим часом ворог не дає нам спокою. От і ранок 16 березня почався з повітряної тривоги: з аеродрому “Мачулищі” в Білорусі знову злетів МіГ-31.

Ракета може влучити у будь-яку точку

Злети російських МіГів в “Мачулищах” останнім часом стали основною причиною оголошення повітряних тривог, і якщо ми бачимо цю інформацію в мережі, то зітхаємо з полегшенням – не ракети, не “Шахеди”, то нехай. Нічого ж потім не відбувається. Військові кажуть, що це самообман.

Юрій Ігнат. Фото: facebook.com/yuriy.ignat

Юрій Ігнат. Фото: facebook.com/yuriy.ignat

- Зараз всі хочуть отримати інформацію, що летить і звідки, щоб самим зробити висновки, наскільки це небезпечно. Телеграм-канали множаться в геометричній прогресії. Насправді небезпечно все, тут не можна робити виключень, - коментує KP.UA речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. – Повітряні сили оголошують тривогу під час різних видів небезпеки.

Зараз на часі “Кинжали”, носіями яких є ті самі МіГ-31. Це гіперзвукові ракети, з якими дуже важко боротися засобами нашої ППО.

- Як тільки злітає російський МіГ-31, то це вже велика небезпека. Ракета може влучити у будь-яку точку. Які це може мати наслідки, ми бачили тиждень тому, коли Росія випустила по українських об’єктах 6 “Кинжалів”, а потім іще два, - продовжує речник. Ще з пів року тому були аналогічні влучання в околицях Вінницької області. І ми не можемо казати, що це випадки поодинокі. “Кинжали” могли “заховатися” між іншими вибухами на початку російського масштабного вторгнення, коли було десятки, якщо не сотні прильотів. Застосовуючи “Кинжали”, противник, можливо, хоче досягти цілей, яких не зміг досягти крилатими ракетами.

Не може бути “жовтого” і “червоного” рівня

За словами Юрія Ігната, “Кинжали” – це лише один з приводів для оголошення повітряної тривоги. Україна буквально оточена загрозами

- Є ракетна загроза з кораблів, які у Чорному морі, від стратегічної авіації з Каспію чи з Волгодонська. Є небезпека застосування оперативно-тактичних комплексів наземного базування – це балістичні ракети на кшталт “Іскандерів”. На нас летят ракети з півдня та зі сходу. Можуть летіти із Білорусі. Із їхнім наближенням до території України будуть оголошуватися повітряні тривоги, карта нашої країни червонітиме зі сходу на захід, - каже Юрій Ігнат.

За таким же принципом може оголошуватися тривога, коли з аеродрому “Шайковка” в Калузькій області злітає група літаків Ту-22 та 3М. Вони є носіями ракет Ха-22, які заходять на ціль по балістичній траєкторії.

- Такі ракети також фактично неможливо збивати нашими існуючими засобами, - констатує речник ППО. - І тут виникає питання: чи можемо ми розділяти зони небезпеки на “жовтий”, “помаранчевий”, “червоний” рівні, як дехто зараз пропонує? Це неможливо і неприпустимо, бо люди будуть реагувати відповідним чином. Ми бачимо, що вже зараз багато хто ігнорує небезпеку. Тому якими б не були загрози, повітряні тривоги будуть оголошуватися. Навіть коли по ворожих безпілотниках-розвідниках працюватиме наше ППО. Бо це також повітряний бій. Уламки наших ракет падають на землю, і треба бути дуже обережними.

Наостанок Юрій Ігнат згадує, що від “Кинжалів” влітку минулого року загинули його добрі знайомі.

- Вони були на одному із пунктів управління. Злетів МіГ – одна мить, і все. А повітряну тривогу тоді не оголошували. Тому зараз вони є і будуть.

Злети російських МІГів в “Мачулищах”  - останнім часом основна причина тривог. Фото: Kreml.ru​

Злети російських МІГів в “Мачулищах” - останнім часом основна причина тривог. Фото: Kreml.ru​

Цілодобово тримати у напрузі

За одною із версій, росіяни виконують на аеродромі “Мачулищі” тренувальні польоти. Але так часто в один день МіГи не злітали, навіть коли в січні проводились російсько-білоруські льотно-тактичні навчання.

В то же час в інтерв’ю Liga.net посол України в Білорусі Ігор Кизим сказав, що востаннє Росія обстрілювала Україну з території Білорусі в жовтні минулого року. Значить, до недавніх ракетних атак ті МіГи не причетні. То що це тоді за тактика?

Ігор Романенко. Фото: УНІАН

Ігор Романенко. Фото: УНІАН

- Противник шукає нові можливості виснажити нас. Можна використовувати зброю повітряного нападу, а можна натякати на атаку, щоб цілодобово тримати у напрузі персонал зенітно-ракетних комплексів, винищувальних систем. Постійні повітряні тривоги – це також тиск на населення, - вважає ексзаступник начальника Генерального штабу, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко. – Оповіщення населення про повітряну небезпеку має бути обов’язково, бо ракети можуть не полетіти, а можуть полетіти. Кожний громадянин сам вирішує, як йому чинити, коли лунає сирена.

Це знущання з економіки

Тим часом часті повітряні тривоги виснажують не тільки нашу психіку, а й нашу економіку. Мусять призупинятися виробництва, торгівля. Деякі супермаркети (здебільшого у віддалених від центру районах Києва) уже перестали зачинятися під час сирен. Там рекомендують відвідувачам йти в укриття, але не закривають двері і касові апарати.

 Валерій Романенко. Фото: aviamuseum.com.ua

Валерій Романенко. Фото: aviamuseum.com.ua

- Думаю, росіяни піднімають МіГи без ракет, але ми напевне не можемо цього знати. “Мачулищі” в 15 кілометрах від Мінська, оптика не дозволяє щось побачити на такій відстані, - каже провідний науковий співробітник Державного музею авіації ім. О. К. Антонова Валерій Романенко. – І ми реагуємо на кожний виліт, хоча я вважаю, що маємо реагувати розважливіше. Коли я ставив це питання перед офіційними особами, мені казали: а раптом щось станеться, хто буде відповідати? А хто буде відповідати, коли людей висаджують з транспорту і вони всі стоять на вулиці або набиваються в “бронемаршрутки”, як я їх називаю. Можна подумати, що від цього небезпека стає меншою. Ні, зате знята відповідальність.

На його думку, одиночний літак не буде стріляти по місту.

- Занадто дорога ракета, щоби лупити нею просто так. А щоб захистити інфраструктурні об’єкти, належить підіймати в бойову готовність ПВО. Безумовно, у містах, які біля лінії фронту, треба бігти у сховище за першої загрози. А в містах, що вглибині нашої території, якщо немає масованого запуску ракет з Чорного моря або масованого підняття в повітря стратегічних бомбардувальників, не варто оголошувати “копійчані” тривоги п’ять разів на добу. Це знущання з економіки.

На думку експерта, рішення має бути ухвалене на рівні уряду після обговорення всіх “за” і “проти”.