1 червня
Завантажити ще

Історія врятованого з-під обстрілу лева Брецеля: перші кроки на волі в Іспанії

Історія врятованого з-під обстрілу лева Брецеля: перші кроки на волі в Іспанії
Фото: facebook.com/wildanimals.ua

Величезний лев з розкішною гривою несподівано несміливо висовує морду зі свого будиночка, довго вагається і – ось уже ж не очікуєш такої обережності від царя звірів – обережно та боязко переступає поріг, щоб вийти у вольєр, де тепло, свіже повітря та простір. Цей маленький крок на наших очах перетворюється на величезну перемогу тих, хто так довго працював над порятунком та реабілітацією лева Брецеля. І ось він обходить свої володіння і наче скидає з себе важкий тягар минулого.

При перегляді цього відео з іспанського центру з реабілітації диких тварин AAP Primadomus на очі постійно навертаються сльози, особливо після того, як згадуєш історію Брецеля.

Наприкінці минулого року в AAP Primadomus привезли чотирьох левів з України – Льову, Олену, Сема та Брецеля. До цього вони жили в Центрі порятунку диких тварин під Києвом, але після чергової атаки рашистських дронів у жовтні питання про те, як рятувати левів від війни, довелося вирішувати кардинально.

Після приїзду до Іспанії леви пробули на карантині, а потім із задоволенням вийшли у вольєри. Усі, крім Брецеля. Йому знадобився довгий час, щоб зважитися на цей маленький крок до довгоочікуваного спокою та умиротворення.

У жовтні 2022 року ЗМІ облетіла історія Брецеля, який сильно травмувався через обстріл. Вибухи дуже налякали тварину, і вона від страху почала битися об грати клітки, роздерши собі морду до крові. І це, на жаль, був далеко не перший подібний стрес у житті Брецеля.

Раніше його перевезли під Київ, до села Чубинське, рятуючи від ракетних обстрілів у Краматорську. А умови утримання там були просто нестерпними. KP.UA розпитала у засновниці Центру порятунку диких тварин Наталії Попової подробиці порятунку Брецеля.

«Лев боявся всього, не підпускав до своєї клітки»

- Наталю, ми всі пам'ятаємо ці жахливі знімки скаліченого лева у жовтні минулого року. Але мало хто знає, як і в якому стані Брецель з'явився у Центрі.

Наталія Попова. Фото: facebook.com/wildanimals.ua

Наталія Попова. Фото: facebook.com/wildanimals.ua

- Брецель приїхав із приватного звіринця Краматорська дуже зляканим: ситуація там самі розумієте яка. Лев боявся всього, нікого не підпускав до своєї клітки. Чув якийсь звук - і шукав місце, де можна сховатися.

Їв і пив він дуже погано. Доводилося, щоби зняти стрес, давати йому заспокійливе. Кілька місяців після Краматорська Брецель приходив до тями. Нарешті здоров'я його нормалізувалося, він освоївся, став схожим на лева. І тут – знову обстріл.

Схоже, Брецель згадав обстріли в Краматорську, і його стан почав стрімко погіршуватися. Він став таким же переляканим, яким потрапив до нас.

Метався по клітці, бажаючи вибратися, влітав головою в ґрати, отримував травми. Просто аномальна поведінка! Те, із чим ми так довго боролися, повернулося назад. Вся наша психологічна підтримка пішла нанівець: вибухи обнулили наші зусилля.

Тож треба було відправляти тварину подалі від війни.

- Кажуть, що в Краматорську у лева, крім обстрілів, умови для життя були не найкращими?

– Його історія до зустрічі з нами нам не відома. Але умови, в яких він жив, були жахливими – вольєр метр на два на бетоні, навіть без нормального укриття. Уявляєте таке? У такій обстановці, у відкритому вольєрі... Так проходило його життя.

Зараз у нього нарешті все гаразд. В Іспанії нічого не вибухає, гарні умови – він має відновитись. Щоправда, не виключено, що якщо він знову почує звуки, що нагадують вибух, його стрес може повернутися.

Злякавшись обстрілів, лев сильно розбив собі морду об прути клітки. Фото: facebook.com/wildanimals.ua

Злякавшись обстрілів, лев сильно розбив собі морду об прути клітки. Фото: facebook.com/wildanimals.ua

«Ризикуєш собою, щоб тварина мала шанс на нормальне життя»

- Ви підтримуєте зв'язок із людьми, які зараз опікуються левом Брецелем в Іспанії?

- Підтримую зв'язок через мого партнера із Євросоюзу. Вона періодично надсилає фото.

Брецеля евакуювали за кордон у жовтні. Він довго не наважувався вийти з клітки після перенесених стресів. Але тепер із ним все добре.

- Якими мають бути умови життя такого звіра?

- Бажано гектар землі на природному ґрунті. Як мінімум, пів гектара.

- Тварини, напевно, теж важко переносити самотність. Чи були якісь контакти у Брецеля з іншими тваринами? А в Іспанії, може, вже придбав подружку?

- В Україні, крім мене, нікого і не було. Брецель ні з ким не контактував. В Іспанії, наскільки мені відомо, поки що лев залишається один. Можливо, у майбутньому він матиме подругу.

- А є шанс, що після перемоги Брецель та інші леви повернуться в Україну?

- Повертатися вивезені звірі точно не будуть: тут на них чекає клітка. Навіщо повертати звіра до концтабору? Це ні до чого. Я ризикую життям заради порятунку цих тварин і роблю це, щоб вони жили в гідних нормальних умовах, а не для того, щоб вони поверталися в клітку. Хижаки повинні жити на природному ґрунті, мати можливість задовольняти свої фізіологічні потреби.

Коли я рятую звірів і бачу, як вони живуть… Я б на місці кожної з цих тварин обрала б евтаназію. Це краще, ніж існувати за таких умов, як вони. Навіть без усякої війни!

Ризикуєш собою, щоб тварина мала шанс на справді нормальне життя вже до старості з гарним доглядом.

- А в Україні немає нормальних умов для диких тварин?

– Ні. Є два притулки для ведмедів з різними умовами, але вони вже переповнені.

- Багато випадків з початку повномасштабної війни, коли врятована тварина вирушала за кордон?

– Таких звірів уже понад 200. Близько 100 знайшли новий будинок у Західній Україні. А врятували ми понад 600 звірів.

Перші кроки Брецеля під мирним небом Іспанії. Скрин відео AAP Primadomus

Перші кроки Брецеля під мирним небом Іспанії. Скрин відео AAP Primadomus

«Багато тварин знаходимо вже мертвими»

- Звідки всі ці звірі?

- Із Донецької, Харківської, Сумської областей. Знаходимо їх усюди, де є лінія фронту.

- Їх тримають у будинках чи зоопарках?

- Ми мали справу лише з чотирма зоопарками. Решта тварин, яких знаходили, - чиясь власність.

Люди виїжджають, кидають звірів. Потім їх знаходять військові та звертаються до зоозахисних організацій. Ті виходять на нас – ми виїжджаємо і рятуємо тварин.

- Тобто люди тримають у себе таких великих та небезпечних хижаків?

- Так. Самі втекли і навіть нікому не сказали, що вдома лишився звір.

На жаль, багатьох тварин знаходимо вже мертвими: вони залишалися без води та їжі.

Розумію, що лева із собою складно забрати, але в чому складність повідомити про його місцезнаходження? Тварині нічого не залишається, як помирати від спраги та голоду.

В інтернеті нескладно знайти безліч організацій, про проблему можна повідомити військових. Якби про покинутих звірів говорили вчасно, люди вийшли б на нас. Так ми могли б урятувати від смерті набагато більше звірів.

Рятуючи звірів, майже щоразу доводиться ризикувати своїм життям. Якщо вони не житимуть у гідних умовах, я не поїду їх рятувати. Або поїду, щоб «приспати».

Я допомагаю тваринам, а не людям, які утримують їх у таких жахливих умовах.

На тему

З початку повномасштабного вторгнення з прифронтових зон евакуювали багатьох диких тварин. Найчастіше власники хижаків або кинули звірів помирати від голоду та спраги, або не мали можливості їх утримувати через фінансові проблеми.

У зв'язку з бойовими діями кількість тварин у притулку продовжує зростати. Волонтери рятують тварин під обстрілами із прифронтових територій України. У центрі їх реабілітують, доглядають, після чого відправляють до Європи, Південної Африки та США.

Як допомогти

Для утримання тварин Наталя потребує близько 14 000 доларів щомісяця. Їй доводиться брати гроші у кредит. Наразі борг Наталії зріс до кількох сотень тисяч доларів. Допомогти Центру :

Монобанк: 4441 1144 5227 2014

ПриватБанк: 5168 7422 4487 7746