articles Object ( [params] => Array ( [approved] => 1 [assign] => mainstream [langid] => 2 [limit] => 12 [memcache] => 0 [order] => adate DESC [type_not] => article [where] => category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701305522 ) [langid] => [store_to_cache] => [cache_key] => articles-4175032925 [articles] => Array ( [680708] => article Object ( [absnum] => 680708 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => ombudsmani-ukrajini-ta-rosiji-za-vzajemnoju-zhodoju-vidvidali-polonenikh-vijskovikh-z-obokh-storin [title] => Омбудсмани України та Росії за взаємною згодою відвідали полонених військових з обох сторін [title_short] => [meta_title] => Омбудсмани України та Росії за взаємною згодою відвідали полонених військових з обох сторін [meta_keywords] => [meta_description] => Український омбудсман Дмитро Лубінець відвідав 119 російських військових, які перебувають у полоні [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Український омбудсман Дмитро Лубінець відвідав 119 російських військових, які перебувають у полоні на території України. Зі свого боку, російський омбудсман Людмила Москалькова відвідала 119 українських військовополонених на території РФ. Про це Лубінець написав у Телеграмі.

- Це вдалося зробити через взаємні домовленості Офісів Уповноваженого в Україні та РФ...Працівники нашого Офісу поспілкувалися із росіянами та вкотре переконалися, що наша країна дотримується Женевських конвенцій. Кожен військовополонений ситий, забезпечений гігієнічними засобами, має право на працю, має можливість виходити на прогулянки. Щодо медичної допомоги, то вона також надається за зверненнями військовополонених. Також кожному передали гуманітарні пакунки із речами та продуктами, - написав Лубінець.

Зі слів Москалькової, українські військові також отримують медичну допомогу. Під час візиту омбудсмана їм дозволили зателефонувати родичам. Полонені українські воїни записали відеозвернення рідним, які невдовзі передадуть адресатам.

За даними Мінрегінтеграції за листопада 2023 року, у російському полоні перебувають понад 4300 українців, з яких більшість це військові.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 9216 [position] => 342718 [adate] => 1701373376 [publication_date] => [adate_day] => 1701302400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701373376 [changed] => 1701373376 [userid] => 24077 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Український омбудсман Дмитро Лубінець відвідав 119 російських військових, які перебувають у полоні

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2249062894 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/2023-11-30 21.41.31.jpg","crop":{"x":"0","y":"19","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/2023-11-30 21.41.31.jpg","crop":{"x":"0","y":"26","w":"1279","h":"668"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/2023-11-30 21.41.31.jpg","crop":{"x":"161","y":"0","w":"959","h":"720"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 1 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680707] => article Object ( [absnum] => 680707 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => zelenskij-u-zaporizhzhi-anonsuvav-priskorene-budivnitstvo-ukriplen-po-vsij-ukrajini [title] => Зеленський у Запоріжжі анонсував прискорене будівництво укріплень по всій Україні [title_short] => [meta_title] => Зеленський у Запоріжжі анонсував прискорене будівництво укріплень по всій Україні [meta_keywords] => [meta_description] => Володимир Зеленський після інспекції Харківської області приїхав до Запоріжжя, де провів нараду. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Володимир Зеленський після інспекції Харківської області приїхав до Запоріжжя, де провів нараду щодо анонсованого раніше будівництва укріплень по всій Україні. Про це він сказав у вечірньому відеозверненні.

- Друга нарада – фактично загальнодержавна – щодо фортифікації. На всіх основних напрямках, де потрібно посилитись, прискоритись з будівництвом споруд. Звичайно, це передусім Авдіївський, Мар’їнський та інші напрямки на Донеччині – максимум уваги. Харківщина – це Куп’янський напрямок, також оборонна лінія Купʼянськ – Лиман. І вся Харківщина, і Сумщина, і Чернігівщина, і Київська, і Рівненська область, Волинь. Також південь – Херсонська область, - заявив президент.

Зеленський також заслухав доповіді обласних рад, військових керівників, міністра оборони Рустема Умєрова та генерала Олександра Павлюка. Обговорили залучення ресурсів та інвестицій до будівництва укріплень, зокрема і приватного бізнесу.

Президент два дні знаходиться у робочій поїздці українськими регіонами. 29 листопада Зеленський відвідав Одесу, Херсон та Миколаїв, а 30 листопада Харків та Запоріжя.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342717 [adate] => 1701372665 [publication_date] => [adate_day] => 1701302400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701372665 [changed] => 1701372665 [userid] => 24077 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Володимир Зеленський після інспекції Харківської області приїхав до Запоріжжя, де провів нараду.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => president.gov.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3933822211 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/d9e16247e10640ab96c30241cf6e6fb4_1701369494_extra_large.jpeg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1241","h":"662"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/d9e16247e10640ab96c30241cf6e6fb4_1701369494_extra_large.jpeg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1242","h":"648.5999999999999"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/d9e16247e10640ab96c30241cf6e6fb4_1701369494_extra_large.jpeg","crop":{"x":"159","y":"0","w":"925","h":"695"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680704] => article Object ( [absnum] => 680704 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => na-zakarpatti-zaprovadzhujut-perevirku-dokumentiv-u-meshkantsiv [title] => На Закарпатті запроваджують перевірку документів у мешканців [title_short] => [meta_title] => На Закарпатті запроваджують перевірку документів у мешканців [meta_keywords] => [meta_description] => Рада оборони області ухвалила рішення запровадити перевірку документів людей на території Закарпатської області. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Рада оборони області ухвалила рішення запровадити перевірку документів людей на території Закарпатської області. Зміни набирають чинності вже із завтрашнього дня, 1 грудня. Про це повідомляє сайт Закарпатської обласної військової адміністрації.

-Будуть призначені коменданти районів та міст Закарпатської області, які визначать уповноважених осіб для здійснення перевірки документів. режиму військового становища, затвердженого ухвалою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456, - ​​пише прес-служба ОВА.

Загальна мобілізація є оперативним механізмом поповнення лав Збройних сил, який проводиться одночасно на всій території України. Наразі заклику підлягають усі громадяни віком від 18 до 60 років, які можуть виконувати військовий обов'язок.

9 листопада президент Володимир Зеленський вкотре продовжив загальну мобілізацію. На цей раз до 14 лютого 2024 року. Тим часом, у Верховній раді працюють над новим законопроектом про заклик. Докладніше про зміни можна прочитати за посиланням.

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342717 [adate] => 1701371843 [publication_date] => [adate_day] => 1701302400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701371843 [changed] => 1701371843 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Наразі заклику підлягають усі громадяни віком від 18 до 60 років, які можуть виконувати військовий обов'язок.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100103 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1549500829 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/269650062_1262972067528740_5918450913496916970_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"85","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/269650062_1262972067528740_5918450913496916970_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"93","w":"1279","h":"668"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/269650062_1262972067528740_5918450913496916970_n.jpg","crop":{"x":"72","y":"0","w":"1135.6945244956771","h":"853"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680706] => article Object ( [absnum] => 680706 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => anton-wellboy-povernuvsja-do-prodjuseriv-jakim-vinen-300-tisjach-dolariv [title] => Антон WELLBOY повернувся до продюсерів, яким винен 300 тисяч доларів [title_short] => [meta_title] => Антон WELLBOY повернувся до продюсерів, яким винен 300 тисяч доларів [meta_keywords] => [meta_description] => Співак Антон Вельбой повернувся на лейбл Papa Music після восьми місяців скандальних розбірок та судів. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Співак Антон Вельбой повернувся на лейбл Papa Music після восьми місяців скандальних розбірок та судів. Сторони домовилися про подальшу співпрацю над проєктом Wellboy. Про це вони розповіли у спільному дописі в Інстаграмі.

- Скандал вичерпано! Papa music та Wellboy потиснули один одному руки. Дві сторони прийняли рішення про подальшу співпрацю. Проєкт WELLBOY в лиці Антона Вельбоя продовжить своє існування та подарує ще не один хіт своїм прихильникам, сказано у спільній заяві.

У листопаді Papa music заявили, що виграли у суді справу проти Вельбоя. Його зобов'язали виплатити колишнім продюсерам 300 тисяч доларів. У Papa music тоді заявили, що готові до мирного врегулювання конфлікту та обговорення нових умов співпраці.

У квітні Антон Вельбой достроково розірвав контракт із лейблом Papa Music і почав виступати під новим ім'ям ANTON VELBOI. Лейбл має права на бренд Wellboy і весь цей час продовжував випускати треки, використовуючи штучний інтелект та технологію діпфейків.

З 2021 року продюсером Wellboy був Юрій Бардаш, який після початку повномасштабного вторгнення переїхав до країни-агресора Росії. Wellboy розірвав співпрацю з ним та у грудні 2022 року став частиною лейблу Papa music, який створила команда артистів та продюсерів, що працювала з Бардашем. 

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений PAPA MUSIC (@papa.music.ukraine)


 

[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2097152 [position] => 342704 [adate] => 1701370634 [publication_date] => [adate_day] => 1701302400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701370634 [changed] => 1701370634 [userid] => 24077 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Співак Антон Вельбой повернувся на лейбл Papa Music після восьми місяців скандальних розбірок та судів.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 264490955 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/406315546_17903704952875403_3402326760512342237_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"190","w":"1080","h":"576"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/406315546_17903704952875403_3402326760512342237_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"176","w":"1080","h":"564"},"action":"update","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/406315546_17903704952875403_3402326760512342237_n.jpg","crop":{"x":"90","y":"0","w":"900","h":"1350"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/406315546_17903704952875403_3402326760512342237_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"162","w":"1080","h":"811"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/406315546_17903704952875403_3402326760512342237_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"161","w":"1080","h":"720"},"action":"update","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/406315546_17903704952875403_3402326760512342237_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"15","w":"1080","h":"1321"},"action":"update","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680702] => article Object ( [absnum] => 680702 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => antonina-khizhnjak-zajavila-pro-rozstavannja-iz-kolehoju-po-serialu-slid-oleksandrom-bodnarem [title] => Антоніна Хижняк заявила про розставання із колегою по серіалу "Слід" Олександром Боднарем [title_short] => [meta_title] => Антоніна Хижняк заявила про розставання із колегою по серіалу "Слід" Олександром Боднарем [meta_keywords] => [meta_description] => Зірки серіалу "Слід" Антоніна Хижняк та Олександр Боднар розійшлися після трьох з половиною років стосунків. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Зірки серіалу "Слід" Антоніна Хижняк та Олександр Боднар розійшлися після трьох з половиною років стосунків. Про це акторка розповіла в інтерв'ю Аліні Доротюк.

- Не склалося. Це камінгаут. Я розумію, що я не можу робити вигляд, що цього періоду життя немає. Він є. І він залишає такий дуже важкий відбиток, тому що дійсно ми були разом близько трьох з половиною років. Зараз такий момент, етап - наші стосунки закінчилися. Мені здається, що причина в мені. У мене немає до нього претензій, що він робив щось не так. Мені здається, що це якийсь класичний кризовий період, коли багато пар або одружуються, або розлучаються. За моїми відчуттями, ми просто жили на різних швидкостях і врешті-решт ця різниця зіграла свою роль, - сказала акторка.

Хижняк сказала, що ініціатором розставання була вона. За словами акторки, вони із Боднарем жили "на різних швидкостях".

- Він пише мені інколи. Мені інколи дуже хочеться йому відповідати, чи написати, чи побачити. Але я розумію, що це буде неправильно з моєї сторони, бо я знову буду давати йому якісь такі місточки надії. Всередині себе я знаю, що не можу запропонувати йому спільного майбутнього. А чисто написати йому чи побачити, щоб взяти якусь свою частку, бо мені важко це пережити, ну це дуже егоїстично. Я і так це дуже егоїстично зробила, тому що я ініціатор [розставання], - розповіла акторка.

Хижняк та Боднар познайомилися у 2020 році на зйомках детективного серіалу "Слід". У акторки є син Максим від першого шлюбу. Хижняк найбільш відома завдяки ролі Мотрі у серіалі "Спіймати Кайдаша" (2020). Також вона є акторкою дубляжу і офіційним українським голосом Дейзі Рідлі та Алісії Вікандер.

Аліна Доротюк та Антоніна Хижняк. Фото: пресслужба

[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2097154 [position] => 342703 [adate] => 1701368460 [publication_date] => [adate_day] => 1701302400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701368491 [changed] => 1701368590 [userid] => 24077 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Зірки серіалу "Слід" Антоніна Хижняк та Олександр Боднар розійшлися після трьох з половиною років стосунків.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => пресслужба [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3643898302 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/IMG_9917-scaled.jpg","crop":{"x":"0","y":"171","w":"2559","h":"1365"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/IMG_9917-scaled.jpg","crop":{"x":"0","y":"185","w":"2560","h":"1336.888888888889"},"action":"none","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/89c97f7-hyzhniak2.jpg","crop":{"x":"90","y":"0","w":"900","h":"1350"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/89c97f7-hyzhniak2.jpg","crop":{"x":"0","y":"154","w":"1080","h":"811"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/IMG_9917-scaled.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"2560","h":"1706.6666666666667"},"action":"none","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/89c97f7-hyzhniak2.jpg","crop":{"x":"0","y":"15","w":"1080","h":"1321"},"action":"none","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680703] => article Object ( [absnum] => 680703 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => zelenskij-vidvidav-shkolu-u-metro-kharkova [title] => Зеленський у Харкові спустився в метро, щоб побачити шкільні класи [title_short] => [meta_title] => Зеленський у Харкові спустився в метро, щоб побачити шкільні класи [meta_keywords] => [meta_description] => Зеленський зустрівся зі школярами, які через постійні російські обстріли змушені вчитися на одній зі станцій метро. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Президент Володимир Зеленський 30 листопада приїхав до Харкова. Він спустився у метро, щоб подивитися на шкільні класи, які там облаштували. Про це повідомили сам Зеленський та мер Харкова Ігор Терехов. 

- Був радий наочно показати пану Президенту роботу метрошколи. Адже саме завдяки йому, його команді та захисникам України нам усім вдається продовжувати жити звичайним життям навіть у воєнних реаліях і реалізовувати такі унікальні проєкти, як цей. І те, що діти Харкова сьогодні мають можливість безпечно навчатися у форматі офлайн, — ще один доказ нашої з вами незламності, - написав Терехов.

Президент України Володимир Зеленський з учорашнього дня перебуває в поїздці Україною. Він уже встиг відвідати Одесу, Миколаїв та Херсон. 

У харківській підземці облаштували 60 кабінетів для перших та других класів. Діти навчаються там лише за бажанням батьків. 

 

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 1028 [position] => 342716 [adate] => 1701367320 [publication_date] => [adate_day] => 1701302400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701367368 [changed] => 1701373385 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Він зустрівся зі школярами, які через постійні російські обстріли змушені вчитися на одній зі станцій метро.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => htfacebook.com/zelenskiy.official [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 661072940 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/2023-11-30 20.58.28.jpg","crop":{"x":"0","y":"70","w":"1042","h":"555.7333333333333"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/2023-11-30 20.58.28.jpg","crop":{"x":"0","y":"76","w":"1042","h":"544"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/2023-11-30 20.58.28.jpg","crop":{"x":"59","y":"0","w":"925","h":"695"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680701] => article Object ( [absnum] => 680701 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => rosijani-pochali-minjati-imena-ta-prizvishcha-ukrajinskikh-ditej-pid-chas-usinovlennja [title] => Росіяни почали міняти імена та прізвища українських дітей під час усиновлення [title_short] => [meta_title] => Росіяни почали міняти імена та прізвища українських дітей під час усиновлення [meta_keywords] => Лубинець діти усиновлення, прізвища українських дітей під час усиновлення [meta_description] => Україна зафіксувала перший факт зміни персональних даних української дитини. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Україна зафіксувала перший факт зміни персональних даних української дитини під час незаконного усиновлення російськими громадянами. Про це повідомляє Telegram Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця.

За словами Лубінця, нещодавно стало відомо, що голова однієї з російських партій Сергій Миронов із дружиною Інною Варламовою "удочерили" вивезену з України дитину. У ЗМІ повідомлялося, що 10-місячна Маргарита Прокопенко перебувала у дитячому будинку у Херсоні під час окупації російською армією міста. Звідти її вивезли до Росії нібито для "обстеження та реабілітації". Після чого, за даними медіа, дівчинці змінили ім'я та громадянство.

- Так, Маргарита стала "Мариною Мироновою"! Відомо також, що, ймовірно, спільно з дівчинкою забрали дворічного хлопчика Іллю Ващенка. Його доля поки що невідома, - зазначив омбудсмен.

Лубинець наголосив, що усиновлення українських дітей у РФ незаконне. "За міжнародними та національними нормами для того, щоб іноземці могли усиновити українську дитину, потрібно повідомити Україну та отримати згоду на усиновлення. Однак Росія намагається оминути це і насильно надає українським дітям російське громадянство. Що також є злочином! Нагадаю: примусове переміщення дітей з однієї етногрупи в іншу – це геноцид!" – наголосив він.

Омбудсмен додав, що принаймні цей факт вже є підставою для чергових ордерів. Міжнародна спільнота має відреагувати на воєнний злочин росіян та допомогти повернути викрадених Росією дітей.

У жовтні 2022 року російський омбудсмен з прав дитини Марія Львова-Бєлова незаконно усиновила дитину, депортовану з Маріуполя до РФ. Крім того, вона допомогла незаконно всиновити ще 350 дітей із окупованого Донбасу. Такі дії вважаються злочинами, що засвідчує міжнародне право. У березні Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт російського президента Володимира Путіна та омбудсмена Марії Львової-Бєлової через незаконну депортацію українських дітей. Наразі Путіна зобов'язані заарештувати у 123 країнах світу, які ратифікували Римський статут або визнали юрисдикцію МКС. Незважаючи на це, російяни продовжують депортовувати українських дітей, яких Україні все ж таки вдається повертати назад.

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342716 [adate] => 1701364080 [publication_date] => [adate_day] => 1701302400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701364136 [changed] => 1701366910 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Лубінець зазначив, що усиновлення українських дітей у РФ незаконне.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => t.me/dmytro_lubinetzs [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1695944884 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/\u043b\u0443\u0431\u0438\u043d\u0435\u0446.jpg","crop":{"x":"0","y":"76","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/\u043b\u0443\u0431\u0438\u043d\u0435\u0446.jpg","crop":{"x":"0","y":"61","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/\u043b\u0443\u0431\u0438\u043d\u0435\u0446.jpg","crop":{"x":"1","y":"0","w":"1278","h":"960"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680698] => article Object ( [absnum] => 680698 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => pidlitkam-za-pohrom-u-pojizdi-konotop-khutor-mikhajlivskij-zahrozhuje-vjaznitsja [title] => Підліткам за погром у потягу Конотоп – Хутір-Михайлівський загрожує в'язниця [title_short] => [meta_title] => За розгром потяга Конотоп - Хутір-Михайлівський підліткам загрожує до чотирьох років ув'язнення [meta_keywords] => Укрзалізниця, вандалізм, в'язниця [meta_description] => Підлітки, які 10 листопада пошкодили один із вагонів регіонального потяга Конотоп – Хутір-Михайлівський, сядуть до в'язниці. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Підліткам 15 і 16 років, які влаштували погром у потягу Конотоп - Хутір-Михайлівський, загрожує ув'язнення строком до 4 років. Про це повідомила пресслужба Укрзалізниці.

- Позбавлення волі строком до чотирьох років загрожує підліткам, які в електропотягу вибили два вікна та виламали близько 10 сидінь, – йдеться у повідомленні УЗ.

В УЗ зазначили, що поліція завершила попереднє розслідування за статтею "Хуліганство" і передала до суду обвинувальний акт щодо неповнолітніх, чиї дії спричинили надзвичайно небезпечну ситуацію в потягу. Усі заподіяні збитки будуть компенсовані.

10 листопада підлітки здійснили акт вандалізму в одному з вагонів потяга Конотоп – Хутір-Михайлівський. Їх затримала локомотивна бригада після того, як вони вибили два вікна та пошкодили близько десяти сидінь. Попередня оцінка збитків становить приблизно 100 тисяч гривень.

9 листопада підлітки пошкодили вікно та три сидіння у вагоні електропотяга № 6922, що прямує маршрутом Яготин - Київ. Свій погром вони зняли на відео.

[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342642 [adate] => 1701362700 [publication_date] => [adate_day] => 1701302400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701362714 [changed] => 1701366330 [userid] => 100311 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

За розгром потяга підліткам загрожує до чотирьох років ув'язнення.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => новини.live [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2680140318 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/\u043f\u043e\u0435\u0437\u0434.jpg","crop":{"x":"0","y":"11","w":"1200","h":"640"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/\u043f\u043e\u0435\u0437\u0434.jpg","crop":{"x":"0","y":"17","w":"1200","h":"626.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/\u043f\u043e\u0435\u0437\u0434.jpg","crop":{"x":"160","y":"0","w":"880","h":"661"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680699] => article Object ( [absnum] => 680699 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => mozhliva-vijna-pid-bokom-u-ssha-venesuela-zahrozhuje-hajani-za-lekalami-putina [title] => Можлива війна під боком у США: Венесуела загрожує Гайані за лекалами Путіна [title_short] => [meta_title] => Можлива війна під боком у США: Венесуела загрожує Гайані за лекалами Путіна [meta_keywords] => США, війна Гайана, [meta_description] => Можлива війна в Гайані, яка знаходиться в Латинській Америці: чому президент Венесуели вирішив захопити дві третини сусідньої держави. Якою є історія конфлікту між цими державами. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Латинська Америка найближчим часом може стати ще однією гарячою точкою планети, де один із диктаторів вирішив вторгнутися в сусідню країну. Як повідомляє видання The Washington Post, президент Венесуели Ніколас Мадуро з метою боротьби з низьким рейтингом та економічною кризою в країні вирішив захопити дві третини сусідньої держави Гайяна.

За сценарієм анексії Криму

Все це схоже на те, як президент РФ Володимир Путін анексував український Крим. У всякому разі, прикордонний військовий конфлікт між двома країнами вже почався. Відомо, що сили спеціальних операцій Венесуели перейшли через кордон із Гайаною та ведуть бої в регіоні Ессекібо із силами оборони цієї країни.

Паралельно з цим уряд Венесуели хоче провести 3 грудня референдум, щоб вирішити суперечку з Гайаною про належність території Ессекібо. Майбутній референдум у Венесуелі, скликаний Ніколасом Мадуро, має надати венесуельське громадянство 125 тисячам жителів регіону. Венесуельський диктатор також зацікавлений у «маленькій переможній війні», щоб підняти свою популярність напередодні президентських виборів.

"Президент країни Ніколас Мадуро останні кілька днів свої виступи присвячує не гуманітарній та не економічній кризам; він погрожує захопити дві третини території сусідньої Гайани - суверенної держави на східному кордоні Венесуели. "Ми повернемо те, що нам залишили наші предки", - цитують його слова у The Washington Post.

Територіальна суперечка протягом сто років

Конфлікт між Венесуелою та Гайаною про належність території площею понад 159 тисяч кв. км на захід від річки Ессекібо, що отримала назву Гайана-Ессекібо, триває вже понад 100 років. Ця територія становить понад дві третини Гайяни, на ній проживають 283 тисячі осіб із трохи більше 800 тисяч загального населення країни.

Суперечка між Венесуелою та Гайаною пов'язана з областю Ессекібо. У 1899-му Арбітражний суд присудив цю територію Гайане, але Венесуела не визнала це рішення і вважає його недійсним. Обидві країни претендують на права на Ессекібо. На кордоні регулярно виникають різноманітні інциденти.

Головними причинами важливості цієї галузі для обох сторін є ресурси, такі як нафта, газ, золото та боксити, а також її геостратегічне становище поряд з атлантичним узбережжям. Володіння Ессекібо забезпечує геополітичну перевагу та контроль над морськими ресурсами та комерційними маршрутами. Крім того, питання про кордон має символічне значення для обох сторін через національну гордість і прагнення підтвердити свою територіальну цілісність та суверенітет.

Індіанці на цій спірній території більше тяжіють не до Гайяни, переважно населеної індо-гаянцями (нащадки робітників з Уттар-Прадеша та Біхару, яких завезли на роботу ще голландці) та афро-гаянцями (нащадками рабів), а до Венесуели, де проживають родинні племена. У січні 1969 року сили оборони Гайяни (GDF) розгромили повстання індіанців у Рупунуні, підтриманих Венесуелою. До речі, Гайяна – єдина англомовна країна Латинської Америки.

Виною конфлікту стала нафта

Територіальна суперечка загострилася у зв'язку з відкриттям у 2015 році в Ессекібо нафтових родовищ, що містять як мінімум 10 млрд барелів нафти, і наданням Гайаної концесії компанії ExxonMobil на нафтовидобуток на шельфі, межі якого не делімітовані. У вересні ще сім транснаціональних компаній, включаючи China National Offshore Oil Corporation, QatarEnergy та TotalEnergies, отримали від уряду Гайани ліцензії на розробку родовищ на морському шельфі.

"Нещодавно Ніколас Мадуро обізвав президента Гайани Девіда Гренджера лакеєм на службі американських нафтових компаній і американського імперіалізму. Висловлювання Мадуро пов'язане з тим, що Гайана дозволила компанії ExxonMobil добувати нафту у своїх водах (з Венесуели ExxonMobil пішла після того, як у 2007 році націоналізували її майно). Мадуро оголосив прибережні води Гайани територією Венесуели і зажадав, щоб американська компанія забиралася звідти", - повідомляє The Washington.

У 2023 році в територіальних водах країни також виявили великі поклади нафти, що потенційно дає можливість перетворити Гайану на вагомого гравця нафтового ринку. Для Мадуро, який своїми популістськими рішеннями загнав колись найбагатшу латиноамериканську державу у злидні, це можливість налагодити стан справ.

Вільний світ за Гайяну, диктатори - проти

Гайана намагається заручитися підтримкою Бразилії, США та Британії для стримування апетитів Венесуели. Бразилія вже кілька разів давала зрозуміти Венесуелі, що втрутиться у разі воєнних дій.

Міністерство оборони Бразилії, яка підтримує у цьому конфлікті Гайяну, вирішило направити додатковий контингент військ для охорони свого північного кордону на тлі напруженості між Венесуелою та Гайаною через територіальну суперечку. До місць нинішніх зіткнень підтягуються бразильські військові підрозділи, оскільки, за деякою інформацією, окремі удари венесуельці завдавали саме з бразильської території (це джунглі, що слабо контролюються країнами регіону). Пентагон направив до Гайани частину керівництва 1-ї бригади сприяння силам безпеки (SFAB) США.

Сьогодні збройні сили Гайяни (GDF) налічують 12 тис. осіб, абсолютна більшість з яких є африканцями. Базова підготовка проводиться у навчальних школах GDF, де викладають британці та американці. Офіцери проходять навчання в одній із двох британських шкіл підготовки офіцерів: Королівській військовій академії Сандхерст (тренування піхоти) та Королівському військово-морському коледжі Британії (навчання берегової гвардії). Ця армія має історії успішних військових операцій проти як власних сепаратистів, що підтримуються венесуельцями, так і проти сусіднього Суринаму, з яким Гайяна також має територіальну суперечку через нафтоносні території.

Диктатуру Мадуро у Венесуелі підтримують Росія, Куба, Іран, Північна Корея, Білорусь та Китай. Загальна чисельність армії із міліцією понад 300 тис. осіб. Більше у венесуельців і військової техніки, авіації та набоїв.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 1024 [position] => 342715 [adate] => 1701362400 [publication_date] => [adate_day] => 1701302400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701362210 [changed] => 1701364365 [userid] => 18608 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Прикордонні сутички вже точаться зараз.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => commons.wikimedia.org/wiki/File:Venezuela_Division_Politica_Territorial [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100024 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 765580762 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/venezuela-guiana.jpg","crop":{"x":"90","y":"0","w":"1466","h":"782"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/venezuela-guiana.jpg","crop":{"x":"74","y":"0","w":"1497","h":"782"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/venezuela-guiana.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1041","h":"782"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680690] => article Object ( [absnum] => 680690 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => v-ukrajini-stvorjat-merezhu-tsentriv-reabilitatsiji-ta-porjatunku-tvarin [title] => В Україні створять мережу центрів реабілітації та порятунку тварин [title_short] => [meta_title] => В Україні створять мережу центрів реабілітації та порятунку тварин [meta_keywords] => Черемоський парк тварини, Черемоський парк порятунок, центр порятунку тварин [meta_description] => На сьогодні "пацієнтів" вже приймає національний парк "Черемоський". [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

В Україні створять мережу центрів реабілітації та порятунку тварин, на сьогодні "пацієнтів" вже приймає національний парк "Черемоський". У парку облаштований центр для утримання та лікування диких тварин, які потребують реабілітації і яких потім поверннуть у дику природу, пише "Урядовий портал". 

Йдеться про три вольєри закритого типу, в яких можуть перебувати як дрібні звірі, так і птахи, а також вольєр для копитних тварин. Під час будівництва конструкцій за основу взяли досвід польських колег. Як працюють реабілітаційні центри Польщі, працівники парку знають на практиці, адже знайомилися з їхньою діяльністю безпосередньо під час навчального візиту.

- Будівництво центрів реабілітації диких тварин – це, по-перше, цивілізований підхід до збереження природи та допомоги їй. По-друге, це важливий трек у рамках нашого загального бачення відновлення живої природи, яка страждає від війни. Тому ми вже опрацьовуємо концепцію створення мережі із 16 таких центрів по всій Україні, – розповів міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.

Національний природний парк "Черемоський" вже має першого "пацієнта" – місцеві жителі передали на реабілітацію поранену лисицю. Тварина має травму лапки та отримує необхідну допомогу. За науковими рекомендаціями працівники парку мінімально контактують із лисицею. Після проходження реабілітації разом із експертами буде вирішено, коли краще випустити її у дику природу. Надалі в парку планують збудувати допоміжні споруди, щоб розмістити там операційну та бокси з догляду за тяжко травмованими тваринами.

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342715 [adate] => 1701360480 [publication_date] => [adate_day] => 1701302400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701360497 [changed] => 1701365829 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Тваринам нададуть турботу та догляд.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => pixabay.com [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2126120312 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1401).jpg","crop":{"x":"0","y":"85","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1401).jpg","crop":{"x":"0","y":"93","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1401).jpg","crop":{"x":"72","y":"0","w":"1135.6945244956771","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680691] => article Object ( [absnum] => 680691 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => eks-prezident-motor-sich-bohuslajev-zalishitsja-pid-vartoju-do-5-sichnja [title] => Експрезидент "Мотор Січі" Богуслаєв залишиться під вартою до 5 січня [title_short] => [meta_title] => Богуслаєв залишиться під вартою до 5 січня [meta_keywords] => Богуслаев, "Мотор Січ", суд [meta_description] => Експрезидент "Мотор Січі" В'ячеслав Богуслаєв залишається під вартою без права на заставу до 5 січня 2024 року. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Солом'янський районний суд Києва подовжив запобіжні заходи експрезиденту компанії "Мотор Січ" В'ячеславу Богуслаєву та начальнику одного з департаментів компанії Олегу Дзюбі. Про це повідомляє "Суспільне".

- Згідно з ухвалою суду, Богуслаєв та Дзюба будуть перебувати під вартою без права на заставу до 5 січня 2024 року, - йдеться у повідомленні.

Ексглаву "Мотор-Січі" та начальника департаменту зовнішньоекономічної діяльності цього підприємства затримали 23 жовтня. СБУ підозрює Богуслаєва у незаконних постачаннях деталей для російських військових гелікоптерів. Також виявилося, що у нього є російський паспорт.

За версією слідства, Богуслаєв постачав Росії двигуни та інші компоненти для бойових гелікоптерів навіть після російського вторгнення до України. Також СБУ встановила, що глава "Мотор-Січі" виправдовував дії Росії, висловлював надію на продовження воєнних дій та обговорював "нацистів" в Україні. Згодом були оприлюднені аудіозаписи телефонних розмов підозрюваного, які підтверджували його співпрацю з ворогом.

Богуслаєва повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу - "Колабораційна діяльність" та "Державна зрада". У жовтні Шевченківський районний суд взяв його під варту.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342714 [adate] => 1701360420 [publication_date] => [adate_day] => 1701302400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701360427 [changed] => 1701365003 [userid] => 100311 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Богуслаєв залишиться під вартою без права на заставу до 5 січня.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => stopcor.org [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2810060571 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/\u0431\u043e\u0433\u0443\u0441\u043b\u0430\u0432.jpg","crop":{"x":"0","y":"15","w":"928","h":"494.93333333333334"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/\u0431\u043e\u0433\u0443\u0441\u043b\u0430\u0432.jpg","crop":{"x":"0","y":"12","w":"928","h":"484.6222222222222"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/\u0431\u043e\u0433\u0443\u0441\u043b\u0430\u0432.jpg","crop":{"x":"107","y":"0","w":"820","h":"616"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680683] => article Object ( [absnum] => 680683 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => horbunov-zelenskij-ta-khoma-uvijshli-do-top-20-ukrajinskikh-kinoprodjuseriv-ostannikh-10-rokiv [title] => Горбунов, Зеленський та Хома увійшли до ТОП-20 українських кінопродюсерів останніх 10 років [title_short] => [meta_title] => Горбунов, Зеленський та Хома увійшли до ТОП-20 українських кінопродюсерів останніх 10 років [meta_keywords] => новини шоу-бізнесу, ТОП-20 кінопродюсерів України, рейтинг кінопродюсерів України, Володимир Зеленський, Сергій та Борис Шефір, Михайло Хома, Юрій Горбунов [meta_description] => Горбунов, Зеленський та Хома: названо ТОП-20 українських кінопродюсерів останніх 10 років. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Телеведучий та актор Юрій Горбунов, співак Михайло Хома (Дзідзьо) та нинішній президент України Володимир Зеленський потрапили до списку ТОП-20 кінопродюсерів України. Видання MBR проаналізувало всі українські фільми, які пройшли у національному прокаті з 2014-го по 2023 рік та склало список із кінематографістів, які виявилися найбільш продуктивними та ефективними за цей період. На сьогоднішній день це понад 200 осіб, проте команда представила лише першу двадцятку. Саме стільки продюсерів по сумарній касі своїх фільмів у прокаті змогли перетнути позначку в 1 мільйон доларів. Повний рейтинг за десятиліття редакція опублікує згодом.

Згідно з аналізом, перше місце із загальною касою в 9,7 мільйона гривень посідає продюсер проєктів "Мавка. Лісова пісня", "Захар Беркут", "Вкрадена принцеса. Руслан та Людмила" Єгор Олесов. Друге - в Ірини Костюк ("Мавка. Лісова пісня", "Скажене весілля", "Скажене весілля-2") з касою в 9,5 мільйона доларів, а третє - у продюсера проєктів студії "Квартал 95" Сергія Шефіра з касою в 5,3 мільйона доларів.

Сьоме місце у рейтингу посідає експродюсер, а нині президент України Володимир Зеленський (4,8 мільйона доларів), а восьме – у Юрія Горбунова (4,7 мільйона доларів). Михайло Хома (Дзідзьо) посідає 14-те місце із загальною касою в 1,6 мільйона доларів.

ТОП-20 кінопродюсерів України:

* у рейтингу вказані фільми продюсера з найбільшим бокс-офісом

1. Єгор Олесов

  • "Мавка. Лісова пісня"
  • "Захар Беркут"
  • "Викрадена принцеса. Руслан та Людмила"

Загальна кількість проданих квитків на всі фільми продюсера: 3 мільйони

Загальна каса продюсера: 9,7 мільйона доларів

2. Ірина Костюк

  • "Мавка. Лісова пісня"
  • "Скажене весілля"
  • "Скажене весілля-2"

Загальна кількість проданих квитків на усі фільми продюсера: 2,8 мільйона

Загальна каса продюсера: 9,5 мільйонів доларів

3. Сергій Шефір

  • "Я, ти, він, вона"
  • "8 найкращих побачень"
  • "Слуга народу-2"

Загальна кількість проданих квитків на усі фільми продюсера: 1,8 мільйона

Загальна каса продюсера: 5,3 мільйона доларів

4. Борис Шефір

  • "Я, ти, він, вона"
  • "8 найкращих побачень"
  • "Слуга народу-2"

Загальна кількість проданих квитків на усі фільми продюсера: 1,8 мільйона

Загальна каса продюсера: 5,3 мільйона доларів

5. Андрій Яковлєв

  • "Я, ти, він, вона"
  • "8 найкращих побачень"
  • "Слуга народу-2"

Загальна кількість проданих квитків на усі фільми продюсера: 1,8 мільйона

Загальна каса продюсера: 5,3 мільйона доларів

6. Надія Коротушка

  • "Скажене весілля"
  • "Скажене весілля-2"
  • "Скажене весілля-3"

Загальна кількість проданих квитків на усі фільми продюсера: 1,5 мільйона

Загальна каса продюсера: 5,2 мільйона доларів

7. Володимир Зеленський

  • "Я, ти, він, вона"
  • "8 найкращих побачень"
  • "Слуга народу-2"

Загальна кількість проданих квитків на усі фільми продюсера: 1,7 мільйона

Загальна каса продюсера: 4,8 мільйона доларів

8. Юрій Горбунов

  • "Скажене весілля"
  • "Скажене весілля-2"
  • "Скажене весілля-3"

Загальна кількість проданих квитків на усі фільми продюсера: 1,4 мільйона

Загальна каса продюсера: 4,7 мільйона доларів

9. Ганна Єлісєєва

  • "Мавка. Лісова пісня"
  • "Найкращі вихідні"

Загальна кількість проданих квитків на усі фільми продюсера: 1,3 мільйона

Загальна каса продюсера: 4,6 мільйона доларів

10. Максим Асадчий

  • "Довбуш"
  • "Поводир"
  • "Фокстер та Макс"

Загальна кількість проданих квитків на усі фільми продюсера: 0,9 мільйона

Загальна каса продюсера: 3 мільйони доларів

11. Олесь Санін

  • "Довбуш"
  • "Поводир"

Загальна кількість проданих квитків на всі фільми продюсера: 0,82 мільйона

Загальна каса продюсера: 2,7 мільйона доларів

12. Андрій Радько

"8 найкращих побачень"

Загальна кількість проданих квитків на всі фільми продюсера: 0,5 мільйонів

Загальна каса продюсера: 1,7 мільйона доларів

13. Катерина Гордецька

"8 найкращих побачень"

Загальна кількість проданих квитків на всі фільми продюсера: 0,53 мільйона

Загальна каса продюсера: 1,7 мільйона доларів

14. Михайло Хома

  • "DZIDZO Контрабас"
  • "DZIDZO Перший раз"

Загальна кількість проданих квитків на всі фільми продюсера: 0,53 мільйона

Загальна каса продюсера: 1,6 мільйона доларів

15. Андрій Ногін

  • "Свінгери"
  • "Свінгери-2"
  • "Сусідка"

Загальна кількість проданих квитків на всі фільми продюсера: 0,58 мільйона

Загальна каса продюсера: 1,6 мільйона доларів

16. Андрій Фесяк

  • "Свінгери"
  • "Свінгери-2"
  • "Сусідка"

Загальна кількість проданих квитків на всі фільми продюсера: 0,48 мільйона

Загальна каса продюсера: 1,5 мільйона доларів

17. Юрій Карновський

  • "Захар Беркут"
  • "Мир вашому дому"
  • "Поки ми спимо"

Загальна кількість проданих квитків на всі фільми продюсера: 0,46 мільйона

Загальна каса продюсера: 1,5 мільйона доларів

18. Ігор Савиченко

  • "Поводир"
  • "Наші котики"
  • "Брама"

Загальна кількість проданих квитків на всі фільми продюсера: 0,49 мільйона

Загальна каса продюсера: 1,4 мільйона доларів

19. Сергій Лавренюк

  • "DZIDZO Контрабас"
  • "11 дітей з Моршина"
  • "#SELFIEPARTY"

Загальна кількість проданих квитків на всі фільми продюсера: 0,5 мільйонів

Загальна каса продюсера: 1,4 мільйона доларів

20. Володимир Яценко

  • "Люксембург, Люксембург"
  • "Дике поле"
  • "Додому"

Загальна кількість проданих квитків на всі фільми продюсера: 0,28 мільйона

Загальна каса продюсера: 1,1 мільйона доларів

[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2097152 [position] => 342702 [adate] => 1701359760 [publication_date] => [adate_day] => 1701302400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701359776 [changed] => 1701364036 [userid] => 40766 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Перше місце рейтингу із загальною касою в 9,7 мільйона гривень посідає продюсер проєктів "Мавка. Лісова пісня", "Захар Беркут", "Викрадена принцеса. Руслан та Людмила" Єгор Олесов.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Колаж KP.UA [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2984732523 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/MyCollages - 2023-11-30T174222.309.jpg","crop":{"x":"0","y":"21","w":"999","h":"533"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/MyCollages - 2023-11-30T174222.309.jpg","crop":{"x":"0","y":"38","w":"1000","h":"522"},"action":"none","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-11-30_17-41-02.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"853","h":"1279.5"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/MyCollages - 2023-11-30T174222.309.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1000","h":"751"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/MyCollages - 2023-11-30T174222.309.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1000","h":"667"},"action":"none","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-11-30_17-41-02.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"853","h":"1043"},"action":"none","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) ) [categories] => [count_sql] => SELECT COUNT(DISTINCT a.absnum) cnt FROM articles a /* /ua/life/a660664-akademik-oleksandr-krupchan-jakshcho-z-akademichnoji-nauki-robiti-pidprijemnitstvo-vona-pomre-pochnetsja-zarobitchanstvo */ WHERE a.approved = 1 and a.langid = 2 and NOT a.type & (32) and category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701305522 [dictsdata] => Array ( ) ) 1
30 листопада
Завантажити ще

Академік Олександр Крупчан: Святкуємо 30 років авангарду науки приватного права і підприємництва України

Академік Олександр Крупчан: Святкуємо 30 років авангарду науки приватного права і підприємництва України
Фото: З власного архіву

В цьому році Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака відзначає своє 30-річчя. А минулого року святкував... 25 років. Ось така інтрига.

Про те, як вона склалася, про роль приватного права в житті суспільства, наукові розробки і багато іншого “КП в Україні” веде бесіду з директором інституту, академіком Національної академії правових наук Олександром Крупчаном.

Трохи історії

- Олександре Дмитровичу, чому у вас ювілей за ювілеєм?

- Щоб зрозуміти, варто дізнатися нашу історію. Установа, на базі якої пізніше був створений інститут, існувала з 1992-го як Центр досліджень проблем підприємництва і менеджменту Академії наук України. Орієнтовно тоді ж була заснована громадська організація “Академія правових наук”.

Це були часи, коли у “великій академії”, як ми називаємо нинішню Національну, відбувалися переміни. Почали створюватися галузеві академії – педагогічних, медичних та інших наук. Авторитетні в юридичному середовищі люди, зокрема Федір Бурчак, чиє ім’я носить наш інститут, та Борис Бабій, директор Інституту держави і права імені Корецького, порушили питання про створення Академії правових наук. І відповідний указ був виданий Президентом Леонідом Кравчуком у 1993 році.

У новостворену академію планувалося передати учбові заклади і наукові установи юридичного профілю. Треба зауважити, що на той час в системі “великої академії” було тільки два таких – Київський інститут держави і права та Інститут економіко-правових досліджень в Донецьку. А вишів, які готували юристів, можна було на пальцях однієї руки перерахувати.

- Плани збулися?

- Не зовсім так, як гадалося спочатку. Організатором Академії правових наук був назначений Василь Тацій – ректор Української державної юридичної академії (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) в Харкові. Оскільки харківська юридична школа тоді була найбільш численною, вирішили, що президія нової академії знаходитиметься там.

Однак майже рік справи не зрушали з місця, а за цей час голова «великої академії» Борис Патон передумав віддавати два своїх інститути. Міністерство освіти теж вирішило залишити юридичні вузи у своєму підпорядкуванні.

Звелося до того, що була видана постанова Кабінету Міністрів України, якою президії Академії правових наук доручили дати пропозиції щодо створення в своїй системі Інституту законодавства, Інституту вивчення проблем злочинності, Міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації юридичних працівників і видавництва «Право». Ідею створення Інституту законодавства виношував Федір Глібович Бурчак, але у Верховній Раді забажали включити таку установу в свій апарат.

1 липня 1994 року академік Василь Тацій видав наказ номер один про початок роботи президії Академії правових наук. Згодом рішенням президії Центр досліджень проблем підприємництва і менеджменту був перетворений на Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва. Тоді ж був створений НДІ вивчення проблем злочинності, що сьогодні носить ім’я академіка В.В. Сташиса – одного із засновників Академії правових наук.

Отже, у 2021 році ми відзначали 25-річчя набуття статусу Інституту, а нині маємо 30-ту річницю створення нашої наукової установи. Відповідно, 30 років наш код ЄДРПОУ є незмінним.

Важлива місія

- Яка була і є місія інституту?

- За 30 років діяльності місія інституту викристалізувалась повною мірою, водночас, окремі є складові, здатні зазнавати еволюційних змін з урахуванням сучасних трендів та актуальних викликів для нашої держави. Місія є дійсно дуже важливою для формування стратегії інституту.

На нинішньому етапі реалізація такої стратегії здійснюється відповідно до задекларованої місії, яка полягає в отриманні нових знань про закономірності, процеси та явища у сферах приватного права і підприємництва з метою наукового та експертного сприяння діяльності органів державної влади для формування людиноцентричної політики, реалізації конституційно закріпленого курсу України на європейську інтеграцію у контексті сучасних глобальних та регіональних викликів і загроз.

Це зумовлює необхідність постійного посилення конкурентних переваг інституту та підвищення рівня інтелектуального потенціалу, спрямованого на удосконалення існуючих і розроблення нових правових механізмів та інструментів забезпечення стратегічних інтересів держави та суб’єктів приватного права у контексті актуальних і потенційних, внутрішніх та зовнішніх можливостей і загроз для України.

Всім відоме ставлення радянської влади до приватної власності. Як писав Ленін, “у нас ничего не может быть частного”. Але часи змінилися – відбулася перебудова, Україна стала незалежною, розвивалася ринкова економіка. У суспільну свідомість треба було вкладати знання про приватну власність, утверджувати засади володіння майном, житлом, підприємством. Одним словом, розвивати науку приватного права та досліджувати закономірності розвитку приватноправових відносин, які є ознакою будь-якого демократичного суспільства.

Дехто перебільшує значення поділу юридичної науки на так звані галузеві науки – кримінальне, державне, конституційне право. Насправді все це складові єдиного правового поля – приватного та публічного. Треба було впроваджувати це розуміння в нормативні акти, а їх безліч.

- Непосвячені люди розуміють приватне право як право володіння або право на конфіденційність. А що воно є насправді?

- Приватне право – це цілий комплекс різних галузей права. Зазвичай, до приватного права відносять цивільне, сімейне, трудове, житлове, земельне право. За своє суттю приватне право є правилами поведінки людей в середовищі їхнього життя, що умовно протиставляються правилам поведінки у відносинах між людиною і державою. З цього приводу слід згадати сентенцію римського юриста Ульпіана, вміщеної у Дигестах Юстиніана: «...публічним правом є те, що стосується становища римської держави, приватним - те, що стосується користі окремих осіб».

Отже, є приватне і публічне право, які тісно між собою пов’язані. Наведу простий приклад: ви маєте право купити автомобіль і ним користуватись. Але для цього вам необхідно зареєструвати цей транспортний засіб в державному реєстрі, отримати водійські права, дотримуватись правил дорожнього руху. Тобто, реалізуючи своє приватне право на автомобіль, ви взаємодієте з державою в особі її органів, тобто вступаєте в публічні відносини.

Або до питання зарплати. Професор у державному закладі освіти чи науковій установі отримує не більше 25 тисяч гривень, а суддя Верховного Суду чи член Вищої ради правосуддя може отримувати і 250 тисяч. Це також питання щодо приватних прав людини – оцінки її праці. І така ситуація є явно несправедливою, адже в некомерційному секторі не повинно бути такої великої різниці в оцінці роботи людей.

Дві сторони медалі

- А можна науковим шляхом відновити справедливість?

- Принаймні говорити про це можна і треба. Ми ж боремося з корупцією, говоримо про це на всіх рівнях, а вона випирається де завгодно. Це теж питання приватного права. Бо йдеться про право людини на незалежність від примхи чиновника, про право на гідне життя, на гідну оцінку праці.

- Чимало юристів кажуть, що в Україні погано захищені майнові права, тому процвітає таке негативне явище як рейдерство.

- Можна сказати і так, адже доволі часто закони написані правильно, але неправильно виконуються. Рейдерство – це наслідок радянської системи, коли все вирішувалося “по блату”. Рейдери знають, хто які питання може вирішити, з ким можна домовитися, кому заплатити чи на кого натиснути.

- Як ми знаємо, інститут активно готує докторів філософії та докторів наук за спеціальністю “Право”. Як вписується цей напрям у загальну концепцію діяльності очолюваної вами наукової установи?

- Інститут зацікавлений у тому, щоб було якомога більше аспірантів і докторантів, адже фінансові надходження від надання ними освітньо-наукових послуг є важливою частиною доходів інституту. Але це як дві сторони медалі.

До нас практично не приходять новоспечені випускники юридичних закладів вищої освіти, адже ті з них, хто бажає навчатись в аспірантурі, зазвичай, залишаються в аlma mater. Наш контингент – це різноманітні державні службовці, прокурори, судді, адвокати, нотаріуси, які мають бажання отримати диплом доктора філософії. Інколи їхні  бажання банально обумовлені тим, що наявність наукового ступеня є свого роду ліфтом в кар’єрному рості, дає право на доплату, присвоєння вищого рангу тощо.

Але ж науці такі люди фактично нічого не дають, вони від неї тільки беруть. І так буде доти, доки законодавство передбачатиме ті чи інші блага для певних професій, не пов’язаних з науковою діяльністю, внаслідок набуття наукового ступеню. Водночас, такі аспіранти, які в переважній більшості є практичними працівниками, знають проблеми на практиці і науковим шляхом хоч частково їх намагаються вирішити. До речі, на важливість практичної складової в науці вказує й слово «підприємництво» в назві нашого інституту.

При цьому ті, хто дійсно хоче присвятити себе науці, не завжди мають можливість написати й захистити дисертацію. Років 15 тому у нас ще були бюджетні місця для аспірантів. Наразі ж в інституті є тільки внутрішня аспірантура, тобто перспективного науковця треба брати на наукову посаду, й під час своєї роботи він готує дисертацію.

До речі, за період з 2006 по 2021 рік у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України успішно захищено 246 дисертацій, з яких на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук – 31, на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук – 215.

У нас 43 наукові посади, а всього 50 співробітників. Дуже невеликий, проте потужний і бойовий штат.

Фундаменталісти і експерти

- Над чим зараз працює інститут?

- У нас діють три відділи - міжнародного приватного права та правових проблем євроінтеграції, правового забезпечення ринкової економіки і проблем приватного права. Відповідно, проводяться фундаментальні дослідження з проблематики, яка є актуальною як для держави, так і для суб’єктів приватного права, зокрема, щодо соціального спрямування економіки та бізнесу в умовах цифровізації, появи нових загроз суспільному благополуччю; забезпечення ринкових відносин в умовах громадянського суспільства; протидії транскордонному уникненню оподаткування; розвитку державно-приватного партнерства; здійснення і захисту корпоративних прав; реалізації завдань цивільного та господарського судочинства.

Наприклад, досліджуються проблеми, пов’язані з розвитком житлового права. Воно зараз повністю перебудовується, бо вже немає державної політики в цій сфері. Працюємо над питаннями регулювання підприємницької діяльності, акціонерних прав, зовнішньоекономічної діяльності, по інвестиційних спорах. Є цікаві застосування наукових розробок на практиці. От зараз актуальне впровадження медіації в розв’язанні міжнародних економічних спорів.

Наші працівники представлені в Міжнародному комерційному арбітражі, виступають арбітрами в інших країнах. Нещодавно чотири працівники інституту були обрані членами науково-консультативної ради Конституційного Суду України.

Ми регулярно готуємо науково-правові висновки на законопроєкти, проєкти нормативних актів, робимо правову експертизу з питань характеру приватного права і підприємництва. Виступаємо як експерти у законодавстві України, зарубіжних країн в галузі міжнародного приватного права. Маємо на постійному зв’язку 17 комітетів Верховної Ради, які замовляють нам 90 відсотків всіх експертиз, які виконує інститут.

Загалом інститут має належний рівень впровадження результатів виконання фундаментальних наукових тем, що підтверджується офіційними листами не лише з Верховної Ради, а й Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Верховного суду, Офісу генерального прокурора тощо.

Фахівцям відомо, що в Україні триває процес щодо рекодифікації (оновлення) Цивільного кодексу України, до якого ми активно залучені. До речі, хочу наголосити, що у різні часи співробітниками інституту були відомі цивілісти, розробники чинного Цивільного кодексу України, такі як академіки Я. Шевченко, В. Луць, А. Довгєрт, З. Ромовська, Н. Кузнєцова, О. Дзера, Р. Майданик, О. Підопригора та багато інших.

Також до нас часто звертаються адвокати за наданням висновків науково-правових експертиз, зокрема по справах у господарських судах. Це оплачуваний сегмент роботи.

- Існує думка, що під час війни треба відкинути “все зайве” і зосередитись тільки на фронті. Що ви думаєте з цього приводу?

- Світові приклади й історія цивілізованих країн свідчать, що науку треба розвивати за будь-яких умов. Якщо науку відкласти на потім, це виключить зі свідомості цілих поколінь важливі знання.

Якщо мова про скорочення фінансування, ми це переживемо. Інститут переживав різні ситуації й вміє успішно долати кризи. Але зупиняти дослідження не можна.

Кількість науковців в Україні, на жаль, стає дедалі меншою. Треба зберегти людей, які працюють. Не тільки заради цих людей, а заради того багажу знань, який вони несуть. Кожний науковий працівник – це складова інтелектуального потенціалу країни, це її надбання. На сьогодні троє наших співробітників знаходяться на фронті.

У Європи треба вчитися хазяйнувати

- При інституті діє лабораторія адаптації законодавства України до законодавства Євросоюзу.

- Так, це Подільська лабораторія, вона знаходиться в Хмельницькому. Її співзасновниками у 2004 році були два відомі державні діячі - Віталій Олуйко, який тоді обіймав посаду ректора Хмельницького університету управління та права, і Руслан Стефанчук – нинішній спікер Верховної Ради.

Зараз лабораторію очолює доктор юридичних наук Володимир Нагнибіда. Дуже творча і цікава людина.

- А нам справді так конче потрібна адаптація?

- Потрібна. Я не кажу про копіювання, але якщо ми будемо європейські норми та директиви перекладати на національний ґрунт, то це краще, ніж вигадувати щось нове.

Адаптація, гармонізація законодавства вже більше 25 років є невід’ємною складовою реалізації стратегії європейської інтеграції України. Наша держава бере на себе відповідні міжнародно-правові зобов’язання, які у 90-х роках було закріплено в Угоді про партнерство і співробітництво, нині – в Угоді про асоціацію.

За цей період правознавці та представники органів державної влади набули значний досвід роботи з міжнародними договорами Європейського Союзу, інструментами уніфікації законодавства держав – членів ЄС, якими є регламенти, та гармонізації – директивами, матеріалами судової практики.

Питання адаптації законодавства набуло ще більшої значущості у контексті набуття Україною у цьому році, в умовах воєнного стану, статусу кандидата на членство в ЄС. Проте системний підхід вимагає не обмежуватись лише актами Європейського Союзу у процесі удосконалення вітчизняного законодавства, оскільки науково обґрунтовані законодавчі механізми доводять свою дієвість на практиці у державах, які не є членами ЄС. Внаслідок цього також заслуговує на увагу та залучення позитивного іноземного досвіду, наприклад, Швейцарії, інших цивілізованих країн, які належать як до континентальної, так і англо-саксонської правових систем, з урахуванням специфіки суспільних відносин в Україні.

- Чого саме ми насамперед маємо вчитися у Європи?

- Вчитися хазяйнувати, як вони, а головне – бажати вчитися. Свого часу в інституті зробили велику роботу – ось вона у мене в руках. Це видання «Право світової організації торгівлі» - англо-російсько-український глосарій. Тут директиви, стандарти, пояснення, нормативні акти Євросоюзу. Визначені терміни світової організації торгівлі. Цей глосарій дає ґрунтовні роз’яснення змісту понять, термінів та абревіатур, які використовуються у рамках світової торговельної процедури. Видання містить тексти основних установчих актів СОТ та ключових документів, які визначають статус України у цій організації.

Чи дають жінкам слово

- Як ви бачите перспективи розвитку інституту?

- Все залежатиме від того, чи буде жити академічна наука. На жаль, є намагання поставити її на підприємницьку основу. Але на цьому наука закінчиться, почнеться заробітчанство. Є речі, які, безумовно, має спонсорувати держава, до яких слід віднести і науку. Адже наука – це безумовний чинник подальшого прогресу.

Попри усі чинники, у тому числі бар’єри об’єктивного та суб’єктивного характеру, інститут ставить собі за мету входження до 2030 року до топ 5 провідних вітчизняних наукових установ і науково-експертних центрів у сферах приватного права та підприємництва.

Для реалізації такої короткострокової тактичної мети є широкий спектр позитивних передумов, серед яких до активу інституту можна впевнено віднести багаторічний досвід здійснення системних, комплексних, міждисциплінарних, прогностичних наукових досліджень, які характеризуються високим рівнем унікальності, успішний досвід участі науковців інституту у міжнародних проєктах (конференціях, колективних монографіях) як в Україні, так і за кордоном, суттєву кількість статей у виданнях, що індексуються у міжнародних наукометричних базах Scopus та Web of Science Core Collection.

У стратегічній площині в інституті сформована ієрархічна система пріоритетних напрямів діяльності, до яких ми відносимо, зокрема:

  • розвиток партнерського співробітництва з провідними науковими установами в системі Національної академії наук України, юридичними інститутами вищих навчальних закладів та здійснення з ними спільних проєктів з проблематики приватного права і підприємництва;
  • створення організаційних, кадрових, інформаційних та інших передумов для формування і подальшої реалізації довгострокової стратегії інституту у контексті, зокрема, норм Указу Президента України щодо цілей сталого розвитку України до 2030 року.

- Як ви бачите інститут в майбутньому?

- У перші 30 років ми довели, що є класичною академічною та науковою установою. Бачу інститут і надалі таким же, попри всі негаразди та складнощі навколо нас. Пріоритетами для нас і надалі залишаються фундаментальні дослідження у сфері приватного права і підприємництва.

- Який середній вік співробітників інституту?

- У нас середній вік - 44 роки, тобто досить молодий і продуктивний. Колектив дуже дружній, внутрішньої конкуренції немає, бо немає що ділити.

В інституті існують два неписані основні закони. Перший – директора не хвалять, а лише критикують. Другий – ніколи жінкам не дають слова.

- Йой, як це щодо жінок?

- А так, що вони завжди слово беруть самі, перебиваючи будь-кого з чоловіків (сміється). У нас із гендерним питанням все гаразд, жінок і чоловіків порівну, вони добре спрацьовані.

- Скільки років ви очолюєте інститут? Маєте власні плани на майбутнє?

- До інституту я прийшов у 2001 році як виконуючий обов’язки керівника, я тоді очолював Київський регіональний центр Академії правових наук і суміщав дві функції. На посаду директора інституту був призначений 2005 року.

Керівник – це організатор, багато адміністративних навантажень, а за духом я науковець. Хочу підготувати собі наступника, перейти на посаду радника і повернутися до творчої роботи. Моя улюблена царина – це міжнародне приватне право.

Олександр Крупчан
Олександр Крупчан
Досьє КП

Корінний киянин. У 1974 році закінчив юридичний факультет Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка. Ще до диплому і після захисту кілька років після працював юрисконсультом у столичному райвиконкомі і міськвиконкомі.

У 1993-му перейшов до Національній академії наук України, був заступником директора науково-технічного комплексу Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля, старшим науковим співробітником Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені В. Доброва.

З 1994 року заступник керівника, а з 2000 р. по 2005 р. — керівник Київського регіонального центру Академії правових наук України (нині – Національної академії правових наук України). З 2005 р. очолює Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака.

Доктор юридичних наук, автор понад 300 наукових робіт. Вчене звання доцента присвоєно у 1989 році, професора — у 2014 році.

Заслужений юрист України, повний кавалер ордена «За заслуги». У 2018 році отримав почесне звання «Видатний юрист України».

Новини по темі: Економіка Наука ВНЗ Ювілеї