Завантажити ще

Відмінність радянської НВП від європейської: як проводити у школах уроки військово-патріотичного виховання

Відмінність радянської НВП від європейської: як проводити у школах уроки військово-патріотичного виховання
Фото: ДСНС України

Червоною ниткою у новому навчальному році має стати тема безпеки. І не важливо, чи працюватиме школа онлайн, чи офлайн, ця тема має бути присутня у житті дітей, тому що війна – це завжди загроза життю.

Водночас незадовго до початку війни Кабінет міністрів затвердив порядок загальновійськової підготовки громадян України до національного спротиву. У ньому зазначено, що початкова військова підготовка має проводитися з урахуванням середніх шкіл та інших навчальних закладів.

Від Міносвіти та Міноборони роз'яснень та рекомендацій наразі немає. «КП в Україні» надіслала запити, а поки що звернулася до експертів: що має змінити у навчальних планах війна?

Головне - не звести до формальностей

Усі питання, що стосуються поведінки під час війни – як поводитись при тривозі, які предмети не можна брати до рук, куди звертатися, якщо побачили підозрілу людину, тощо, повинні викладатися під час викладання предмета «Основи безпеки життєдіяльності» (ОБЖ). По суті, це наука про те, як людині належить взаємодіяти з навколишнім світом, як уникати небезпек і як не створювати загрози для оточуючих та природи. Але у більшості наших шкіл цей предмет вважався другорядним, і неодноразово порушувалося питання, що його бажано підкоротити на користь математики чи фізики.

Зараз важливість ОБЖ суттєво підвищується, як і знайомство школярів із військовою справою, вважає шеф-редактор порталу «Освітня політика» Віктор Громовий.

- Тут головне – правильно зрозуміти, як проводити уроки. Якщо школа працюватиме в режимі онлайн, навчити дітей розбирати-збирати автомат, як це було в радянських школах, важко. Очевидно, потрібно зосередитись на психологічній підготовці дітей та на відпрацюванні вміння орієнтуватися в умовах, коли є підвищена небезпека, – каже експерт.

У той же час Віктор Громовий побоюється, що все знову може бути зведено до формальностей :

- У нас хто читає ОБЖ? Математик Марія Петрівна, якій не вистачає дві години для повного навантаження. Або Микола Петрович, учитель праці. А як вони в цьому розуміються – останнє питання, тому й таке ставлення до предмета. Основи безпечного життя мають пояснювати спеціалісти. Якщо це перша медична допомога, то як мінімум парамедик, який сам її надає. Те саме з цивільним захистом, військовою підготовкою.

Експерт наводить приклад, як у американських школах працюють поліцейські офіцери.

– Я був на зустрічі з таким офіцером. Це не просто «вибивала», який стежить, щоб чужий не зайшов, чи рознімає дитячі бійки. Це людина, яка замикає у собі весь комплекс правової освіти. Якщо батьки вдома піднімуть на дитину руку, то досить пригрозити: я розповім містеру Джонсону. І батьки розуміють, що може з'явитися купа проблем. Тому що містер Джонсон має важелі впливу. Він сам навчає дітей закону та в обличчі закону може їх захистити.

Також експерт наголошує, що у багатьох школах необхідно оновити наочний матеріал, бо дітям досі показують запилені протигази та плакати радянського зразка.

Основи безпечного життя мають пояснювати спеціалісти. Наприклад, парамедики. Фото: ДСНС України

Основи безпечного життя мають пояснювати спеціалісти. Наприклад, парамедики. Фото: ДСНС України

А такий предмет уже є

У київській гімназії №34 «Либідь» директив від Міносвіти не так щоб дуже чекають.

– Міністерство здійснює загальне керівництво. Педагогам зараз дано академічну ініціативу, - каже директор гімназії Алевтина Багинська. – 15 серпня наші вчителі вийдуть з відпусток, ми зберемося та колективно обговоримо як питання безпеки у школі, так і як подавати дітям пов'язаний із військовими подіями матеріал.

Чи будуть якісь зміни у навчальних планах у зв'язку з рішенням Кабміну про початкову військову підготовку, у гімназії не знають. Але Алевтина Багинська нагадує, що у 10 – 11-х класах викладається предмет «Захист України» (до 2020 року називався «Захист Вітчизни». – Ред.). Це та ж військова підготовка, яка включає як теоретичну, так і практичну частину. Діти знайомляться з історією військ в Україні, організацією сучасних ЗСУ, військовим статутом, зброєю. А також вчать стройову підготовку, правила та прийоми стрілянини, які відпрацьовують на практиці у тирах.

- Це обов'язковий предмет, з нього не можна вилучити години, щоб посилити якісь інші дисципліни. Є дві групи – медична та військова. Гендерного поділу немає. Деякі хлопчики записуються на медицину, а дівчатка хочуть навчитись поводитися зі зброєю. У нас у школі є свій тир, який використовується і як бомбосховище. "Захист України" веде викладачка фізкультури. Вона не має військової освіти, але вона перебуває в організації, яка займається національно-патріотичним вихованням дітей за допомогою гри «Сокіл» (Джура), дуже добре підготовлена і дуже добре сприймається дітьми, - пояснює наша співрозмовниця.

Алевтина Багинська вважає, що цього року інтерес дітей до військового предмета посилюватиметься. Старшокласники розуміють, що таке війна, і багато хто орієнтований на те, щоб іти в армію.

Головне – виховати патріотизм

Але існує й інша думка: НВП у середній школі – це пережиток минулого. Самостійна дисципліна, присвячена військовій справі, характерна для країн колишнього Союзу та соціалістичного табору. Нині у багатьох розвинених державах діє інша система.

– Школу не потрібно мілітаризувати, – вважає військовий експерт Олег Жданов. – Школа має дати дітям тверді знання основ безпеки – як діяти в екстрених ситуаціях. А найголовніше – виховати патріотизм, почуття любові до батьківщини, усвідомлення свого обов'язку перед нею та готовність захищати свою країну, коли стануть дорослими. У старших класах можна дати якісь основи – показати зброю, техніку, яка стоїть на озброєнні, ознайомити із формою, системою звань. Але не більше. Примушувати дітей ставати у стрій, марширувати, кидати гранати та стріляти, як це було у радянській школі, нікому не треба, це дурниці. Інакше ми скотимося до юнармії, як це робить зараз Росія.

У школі, впевнений експерт, має бути розвинене патріотичне виховання. Військово-патріотичним вихованням можуть займатися громадські організації. Це буде вільний усвідомлений вибір самої дитини її сім'ї.

Вибухівка може бути закладена будь-якому предметі, що валяється на вулиці. Фото: ДСНС України

Вибухівка може бути закладена будь-якому предметі, що валяється на вулиці. Фото: ДСНС України

Як це роблять у різних країнах

США

Військово-патріотичне виховання дітей шкільного віку перебуває у віданні Міністерства оборони. У країні працює так звана система підготовки молодших офіцерів Junior Reserve Officers Training Corps (JROTC), на яку Пентагон виділяє близько 400 мільйонів доларів на рік.

JROT – це система спеціалізованих класів, які створюються у звичайних школах для дітей 9 – 12 класів. Щоб потрапити до такого «офіцерського» класу, потрібно мати хорошу фізичну форму та пройти іспит. У JROT існує своя спеціалізація – сухопутні, морські, військово-повітряні війська.

Від однолітків учні JROT відрізняються тим, що мають військову форму, мають свої ступені відзнак та нагород. Військову справу їм викладають ветерани армії, які отримують за таку роботу доплату, яка зрівнює пенсію з платнею діючого військового.

І не важливо, що після школи ніхто одразу не стає офіцером. Якщо випускник обирає армію, то починає кар'єру зі звичайного солдата. Але в будь-якому випадку освіта JROT вважається престижною, тому що в таких класах дисципліна та висока успішність.

Ізраїль

В Ізраїлі допризовна підготовка розпочинається з 13 років. Вона тісно пов'язана зі школою, але здійснюється в рамках окремої програми. Це юнацька воєнізована організація ГАДНА (абревіатура івритського «Гдудей Ноар» – «Молодіжні батальйони»).

ГАДНА керують кадрові офіцери ЦАХАЛ, процес навчання вони координують із Міністерством освіти Ізраїлю. У рамках програми учні старших класів щорічно вирушають на двотижневі збори до військових таборів. На цей час вони набувають військової форми, офіцери навчають школярів стрілецькій, фізичній та стройовій підготовці.

У системі ГАДНА є авіаційна та військово-морська секції.

Великобританія

У Великій Британії військове виховання існує поза загальноосвітньою школою, але на її території. Ця система позавійськової підготовки представлена добровільними юнацькими організаціями при коледжах, так званими кадетськими підрозділами, об'єднаннями чи корпусами – сухопутними, авіаційними, морськими.

У такі організації приймаються юнаки та дівчата віком від 11 до 18 років. Термін  – один рік, а далі продовжується за бажанням. У перший рік дітей вчать стройовим вправам та стріляти, на другому році починають навчати за обраною військовою спеціальністю. До тематики занять можуть входити технічне обслуговування автомобілів та бронетехніки, верхова їзда, зв'язок.

Усі витрати на військове виховання бере на себе Міністерство оборони Британії. Школи забезпечують класи для занять та місця для зберігання зброї.

Франція

У Франції проводять лише уроки патріотичного виховання. Дають поняття про права та ідеї, які закріплені в Конституції. Школярі мають розуміти зміст національного гімну «Марсельєза», девізу «Свобода, Рівність, Братство», а також знати історію взяття Бастилії та французького прапора.

З урахуванням того, що в країні багато дітей із сімей мігрантів, які є ісламістами, школярам розповідають про основи національної безпеки та про те, як влаштована французька армія.

Швейцарія

У країні, де існує загальний військовий обов'язок для чоловіків, немає ніякої початкової підготовки. Усі ази військової справи юнаки пізнають у навчальних центрах після призову.

У шкільній програмі немає навіть окремого предмета, який би передбачав патріотичне виховання. Натомість кожен школяр знає, чому в сейфі його батька зберігається зброя, військова форма і навіщо батько регулярно їздить на військові збори.

Польща

Військово-патріотичне навчання дітей у Польщі будується на основі національного руху харцерів (назва походить від «гарцівників» — лицарів, які виїжджали перед військом і воювали у першому поєдинку з лицарем від ворога). Харцери навіть прописані у польському законі про освіту.

Водночас після подій 2014 року в Україні поляки також переймалися військовою підготовкою дітей. 2017 року Міністерство оборони запустило програму «Сертифіковані військові уніформні класи», доручивши їх координацію Міносвіти. Навчання у таких класах триває два роки та включає 185 годин польової підготовки.

З 1 вересня цього року для учнів восьмих класів загальноосвітніх шкіл та перших класів ліцеїв стануть обов'язковими уроки стрілянини.

Угорщина

Після розпаду соціалістичного табору Угорщина, подібно до багатьох інших країн, відмовилася від уроків НВП. Однак у 2017 році прем'єр-міністр Орбан доручив Міністерству соцресурсів та Міністерству оборони розробити програму військово-патріотичного виховання у школах, тобто фактично повернути початкову військову підготовку зі стрільбами, шикуваннями, метаннями гранат та теоретичною частиною.

Новини по темі: Зброя Безпека Школа