19 серпня
Завантажити ще

Нові правила продажу антибіотиків: як працюватиме електронний рецепт

Нові правила продажу антибіотиків: як працюватиме електронний рецепт
Фото: Володимира Гонтара/УНІАН

З 1 серпня в Україні стартує перший етап програми щодо впровадження електронних рецептів на всі рецептурні препарати. Продаж антибіотиків за новими правилами було заплановано ще з 1 квітня, але процес припинився через воєнний стан у країні.

Контроль за антибіотиками назрівав давно, «останньою краплею» стала пандемія ковіда, коли з кожною новою хвилею зростало застосування антибактеріальних препаратів – безглузде проти вірусних інфекцій, а найчастіше ще й шкідливе і небезпечне.

Потім за антибіотиками електронний рецепт з'явиться і для наркотичних (психотропних) лікарських засобів, а до кінця року – на інші рецептурні препарати.

Що зміниться з 1 серпня?

Офіційно – нічого. Рецепт на антибіотики не є нововведенням, оскільки ці препарати й раніше вважалися рецептурними та повинні були обов'язково виписуватись лікарем. І те, що паперова форма стане електронною – це просто питання зручності.

Але насправді всі чудово розуміють, що пацієнти, займаючись своєю улюбленою справою – самолікуванням, призначали собі антибіотики самі. За офіційною статистикою МОЗ, без призначення лікаря їх купує понад 50% українців, насправді ця цифра ще більша. Досить згадати, як на початку війни в аптеках зникли практично всі антибактеріальні препарати – купували про запас і щось уже, звичайно, самовільно «вжили».

Зі свого боку, аптеки теж не відмовлялися продавати ці ліки без тоді ще паперового рецепту. І їх зрозуміти було можна – це заробіток. Тим більше що по 50 гривень антибіотиків не буває, середня ціна десь до 300 гривень, а то і більше.

Як тепер усе буде влаштовано?

Призначати антибіотики та виписувати електронний рецепт буде лише лікар – ваш сімейний чи будь-який інший. Наприклад, отоларинголог, який діагностував гайморит на основі результатів лабораторних досліджень. І тут три важливі моменти:

  1. Для виписки рецепту не потрібна декларація із сімейним лікарем. Більше того, в МОЗ анонсують, що отримати його можна буде в будь-якій медустанові – як державній, так і приватній. Наприклад, якщо до вузького фахівця, якого немає в рідній амбулаторії, ви відправились у комерційну клініку, він теж може видати електронний рецепт.
    Звичайно, за умови, що клініка працює з медичною інформаційною системою, підключена до Електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ) та виписує рецепти.
  2. Пацієнт обов'язково має бути зареєстрований в Електронній системі охорони здоров'я. Якщо цього досі не сталося, можна зробити це на прийомі у будь-якого лікаря або уклавши декларацію із сімейним лікарем.
  3. Лікування антибіотиками призначається лише у разі лабораторно підтвердженої або з високою ймовірністю підозрюваної бактеріальної інфекції – так зазначено у наказі МОЗ про раціональне застосування антибактеріальних препаратів. Це стосується і амбулаторного, і стаціонарного лікування.
    Щоб переконатися, що це бактеріальна хвороба, лікар призначає додаткові аналізи. До речі, у тому числі й аналіз на чутливість до препарату – це допомагає підібрати ліки, які гарантовано впораються з бактерією.

Що містить рецепт?

У ньому вказано не назву препарату, а діючу речовину. Вибір торгової назви – за пацієнтом, який він робить у аптеці, виходячи з можливостей свого бюджету. Крім того, в рецепті вказується лікарська форма (пігулки, порошок, крем, суспензія і т. д.), призначене дозування, тривалість прийому. Без печатки лікаря та його особистого підпису вважається недійсним.

Крім того, призначення антибіотика має бути письмово обґрунтовано в амбулаторній карті пацієнта. За інформацією Центру громадського здоров'я МОЗ України, ця обов'язкова складова форми первинної облікової документації включає:

  • діагноз, а у разі профілактичного призначення у цій графі вказується причина призначення профілактичного лікування;
  • міжнародна непатентована назва діючої речовини. Якщо до складу препарату входять кілька назв, всі вони перераховуються через рису -/;
  • одноразова доза препарату та одиниця виміру. Якщо одноразова доза визначається схемою, вказаною в інструкції, у графі уточнюється "За схемою". Якщо одноразова доза змінюється протягом лікування, вказується кількість днів, протягом яких застосовувалися різні дози. Наприклад, 100 мг/5 днів, 500 мг/2 дні;
  • кратність прийому на добу, зміни якої в процесі лікування повинні фіксуватися так само, як зміни дозування;
  • спосіб введення із зазначенням лікарської форми. Наприклад, ампули. внутрішньовенно;
  • дати початку та закінчення прийому ліків;
  • результати мікробіологічного дослідження, проведеного для підтвердження діагнозу або контролю ефективності лікування, включаючи результат експрес-діагностики, наприклад, при швидкому тесті на грип;
  • перегляд призначення із зазначенням результату – чи відбуваються зміни у стані пацієнта;
  • побічні реакції, пов'язані із прийомом препарату.

Чи потрібний смартфон для електронного рецепту?

Ні, не потрібний – модель телефону пацієнта не має жодного значення. Виписуючи рецепт, лікар видає паперову інформаційну довідку, що містить всю інформацію про призначення та номер рецепту, який вже в аптеці використовують для його погашення. Тож прихильники «паперу», який можна потримати в руках, можуть бути спокійними.

Чи зникає одразу паперовий варіант?

Звичний рецепт «від руки» буде актуальним нарівні з електронним до 1 січня 2023 року – час перехідного періоду.

До нового року всі медичні заклади та аптеки мають підготуватися до остаточного переходу виписки та продажу рецептурних препаратів виключно за електронними рецептами. Для цього вони мають обрати медичну інформаційну систему та зареєструватись в Електронній системі охорони здоров'я.

Поки що, до кінця 2022 року, у лікарнях, не підключених до ЕСОЗ, лікарі видаватимуть звичні паперові рецепти.

Впровадження електронного варіанту поки що стосується не всієї України, повідомив на своїй сторінці у соцмережі голова парламентського комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький. У медустановах, розташованих на лінії фронту, у зоні бойових дій та на тимчасово окупованих територіях, як і раніше, видаватиметься паперовий рецепт на антибіотики.

До речі, аптеки у зоні бойових дій та на окупованих територіях на час дії військового стану зможуть і надалі продавати антибактеріальні препарати без рецепта.

Чи зможуть переселенці одержати рецепт на антибіотик?

За інформацією прес-служби МОЗ, якщо пацієнт тимчасово переїхав до іншого регіону, він може звернутися до будь-якого лікаря за новим місцем проживання. Головне – бути зареєстрованим в ЕСОЗ, і не має значення, де це робилося до війни, у Миколаєві чи Краматорську. Якщо пацієнта в системі немає, він може зареєструватися там, де живе зараз – або у сімейного лікаря, або у будь-якого вузького фахівця, до якого прийшов на прийом.

Що відбуватиметься у аптеці?

На час перехідного періоду придбати антибіотик можна у будь-якій аптеці. Якщо вона зареєстрована в ЕСОЗ, пацієнт може погасити в ній електронний рецепт, якщо ще немає – фармацевт приймає інформаційну довідку, видану лікарем для підтвердження призначення.

Провізор повинен запропонувати всі наявні препарати, що містять діючу речовину, вказану в рецепті. А вже назву, виробника і ціну, що влаштовує його, вибирає пацієнт.

Чим загрожує порушення «рецептурних правил»?

Продаж антибіотика за електронним рецептом підкріплюється електронним підписом фармацевта, відповідно система «бачить», хто, чого і скільки видав пацієнтам. І якщо співробітник аптеки продав ліки за знайомством або вирішив поповнити власні запаси без призначення, йому загрожує штраф від 850 до 1700 гривень для першого разу та вдвічі більший для другого.

Все може змінитися з ухваленням законопроєктів, які посилюють контроль за продажем лікарських препаратів та вносять зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення. У разі ухвалення парламентом вони дозволять притягати до відповідальності медичних працівників та фармацевтів.

Як зазначає на своїй сторінці в соцмережі Михайло Радуцький, це можливо у таких випадках:

  • призначення рецептурного препарату без рецепта;
  • призначення наркотичних засобів без Е-рецепту;
  • продаж рецептурних ліків без рецепта, за недійсним рецептом або з порушенням порядку продажу препаратів, визначеного МОЗ.

За порушення норм запропоновано встановити штраф у розмірі 5100 гривень. Якщо законопроєкт ухвалять, він почне діяти через три місяці після закінчення воєнного стану.

Навіщо нам усе це?

Перш за все, для контролю над пацієнтами з їхньою самодіяльністю, над фармацевтами, які активно беруть участь у ній, лікарями, які не завжди коректно призначають антибіотики.

У МОЗ від електронного рецепту чекають:

  • попередження самолікування та безвідповідального застосування рецептурних засобів;
  • підвищення прозорості та контрольованості процесів виписування рецептурних препаратів;
  • системи клінічного моніторингу на основі даних, що будуть вноситися до ЕСОЗ, щодо ефективності препаратів.

А головним завданням є протистояння резистентності, тобто стійкості бактерій до антибіотиків при лікуванні дедалі більшої кількості хвороб.

Самолікування та неправильне вживання антибіотиків веде нас до того, що вони стрімко втрачають свою ефективність і дедалі гірше захищають від серйозних інфекцій. Безпідставний прийом загрожує не лише шкодою для того, хто ними «лікується», а й для громадського здоров'я, оскільки викликає появу штамів, стійких до антибіотиків.

Антибіотикорезистентність, яку ВООЗ називає однією з основних загроз здоров'ю людства, несе реальну загрозу «відкотитися» до часів, коли до смерті могла призвести ангіна, пологи чи будь-яка операція.