Завантажити ще

Жителі «раю для наречених» села Волоки: Чекаємо на нашу перемогу і готуємося до весільного буму

Жителі «раю для наречених» села Волоки: Чекаємо на нашу перемогу і готуємося до весільного буму
Фото: foursquare.com

Карантин та військовий стан підкосили весільний бізнес села Волоки на Буковині. Втім, майстри з пошиття суконь для наречених упевнені – все налагодиться. Залишилось дочекатися перемоги.

Починали з бутоньєрок

Невелика Волока у Чернівецькій області, де проживає лише трохи більше 3 тисяч осіб, знаходиться майже на кордоні з Румунією. З автовокзалу у Чернівцях до села щогодини курсують автобуси. В одному з них займаємо місце біля вікна, передаємо водієві гроші за проїзд.

- Ви у Волоку? Значить, за весільною сукнею, – посміхається водій.

Пасажирів у маршрутці небагато, можна й поговорити.

- У них там рай для наречених, - підтакує один із пасажирів.

– Я й сама заміж виходила у сукню місцевих майстринь, – приєднується до розмови жінка, яка сидить біля проходу. - Вже майже 40 років минуло, а пам'ятаю – ніби вчора (сміється. – Авт.).

Люди в автобусі жваво розповідають байки про Волока та її мешканців. І одностайні в одному – у Волоці живуть майстри весільної справи.

Розкішні особняки, дорогі автомобілі на вулицях – сучасна Волока. Фото:castles.com.ua/voloka.html

Розкішні особняки, дорогі автомобілі на вулицях – сучасна Волока. Фото:castles.com.ua/voloka.html

Справді, у цьому буковинському селі майже кожна родина займається пошиттям весільних суконь. Більше того, вбрання успішно продається не лише в українських магазинах, а й у салонах у всьому світі. А почалася весільна історія Волокі ще у середині XX століття. Місцеві мешканці досі згадують свою односельчанку Брандушу Попович. Кажуть, саме вона першою почала майструвати весільні віночки та бутоньєрки. І успішно продавала свій товар на ринках у Чернівцях. Поступово до такого весільного бізнесу приєдналися інші жителі Волоки.

– І бутоньєрки з віночками в'язали, і весільні свічки крутили, – розповідає «КП в Україні» місцева мешканка Марія Гарасим. - Пізніше та сама Брандуша Попович пошила кілька весільних суконь, які швидко продала. А оскільки в ті часи дефіциту кроїти вміла майже кожна жінка, то сукні на продаж почали й інші. До речі, такий бізнес допоміг вижити багатьом волочанам у голодні 90-ті. Пам'ятаю, шили-вишивали вечорами, після роботи у місцевому колгоспі. І часто за свічок, бо електрику тоді відключали.

Весільні салони у селищі на кожному кроці. Фото: 1ua.com.ua

Весільні салони у селищі на кожному кроці. Фото: 1ua.com.ua

Бояться конкуренції

Весільний бізнес зрадив Волоку. Тут, на відміну від інших українських сіл, немає стареньких «шевченківських» хат чи старих огорож. Шикарні особняки з відеоспостереженням, високі кам'яні чи ковані огорожі, дорогі автомобілі на вулицях – це сучасна Волока. І гордість місцевих жителів: по-європейськи якісно заасфальтована центральна дорога, якою машина тихо шарудить і плавно їде. На ремонт головної траси села волочанські бізнесмени грошей не пошкодували, скинулися майже всім селом.

Сучасні Волока. Фото: foursquare.com

Сучасні Волока. Фото: foursquare.com

Ще у Волоці на кілька тисяч мешканців є ресторани, кілька салонів краси, аптек, пекарні та кондитерські, футбольні поля зі штучним покриттям… І на кожному кроці – магазини з весільною фурнітурою та тканинами з Європи та Азії або з уже готовими сукнями, зшитими місцевими майстринями. Також є кілька цехів, де й шиють такі вбрання. Хоча насправді у селі зареєстровано близько 300 приватних підприємств, що спеціалізуються на пошитті весільних суконь для України та закордону.

Щоправда, про роботу та бізнес тут майже не говорять. Тим більше із приїжджими. Можуть навіть сказати, що погано розуміють українську мову. Лукавлять, звичайно ж, хоча у Волоці розмовляють на незвичній нашому вуху суміші румунської, української та російської.

Насправді, волочанські бізнесмени бояться конкуренції.

– Ми їздимо на спеціалізовані виставки за кордон, стежимо за новинками у весільній індустрії, а деяким простіше скопіювати наші напрацювання, пошити півсотні однакових суконь та зібрати гроші, – розповіли нам на одному із підприємств.

Великі партії весільних та вечірніх суконь шиють якраз у цехах. Тут працюють здебільшого приїжджі кравчині, деякі добираються на роботу до села навіть із Чернівців. Місцеві кажуть, що зарплата залежить від майстерності швачки, але не менш як 20 тисяч гривень. А сукні купують оптовики, які потім перепродують їх у весільних салонах та на ринках.

Найменшу кількість суконь (до 20 штук) відшивають приватні підприємці. Над убраннями працюють сім'ями. І влітку тут гаряча пора – весільний сезон у розпалі!

– Кожен волочанин уміє користуватися швейною машинкою, – сміється місцевий мешканець та бізнесмен Михайло. – І до діла привчаємо наших дітей.

Пишні та «рибки», з мереживом, вишивкою, кристалами, перлами – у Волоці одягнуть найвибагливішу наречену. Фото: facebook.com/elena.morar.507

Пишні та «рибки», з мереживом, вишивкою, кристалами, перлами – у Волоці одягнуть найвибагливішу наречену. Фото: facebook.com/elena.morar.507

«У Росію не продаємо!»

Найбільш цікавими є індивідуальні замовлення від клієнтів. Такі сукні, з ручною вишивкою, мереживом, прикрашені кристалами Сваровські або перлами, зазвичай шиють удома. Вартість вбрання стартує від кількох тисяч доларів.

– А які сукні у тренді цього року? – питаємо Михайла.

– Все частіше замовляють вбрання з етнічними мотивами, вишивкою, орнаментом, – відповідає кравець. – Також завжди у моді класика. Наприклад, до Європи та США беруть сукні без надмірної химерності, елегантні. В Емірати і в той бік (азіатські країни. – Авт.) відправляємо зовсім інший товар: більше блискіток, Сваровські, довгі шлейфи. Українки люблять пишні сукні, хоча останніми роками дедалі більше вибирають скромне мереживо. Купували у нас сукні та клієнти із Росії. Але після 2014 року я перестав із ними співпрацювати.

За секретом Михайло розповідає, що навіть після подій 8-річної давності російський ринок був одним із найцікавіших для волочан. Але цього року все змінилося.

– У Росію не продаємо, – коротко відповідає.

У зв'язку з війною та ковидним карантином волочанський весільний бізнес помітно просів.

– До карантину нам важко довелося, – скаржиться нам Михайло. – Замовлень майже не було. Урочистості скасовували чи відзначали у невеликому колі найближчих. Не до вбрання тоді було. Зізнаюся, за два роки у нашому селі закрилися десятки підприємств. Кажуть – половина, гадаю, що менше, але справді помітно. Деякі приватники (підприємці – Авт.) поїхали за кордон на заробітки. Думали, «корона» відступить – і все відродиться. Ан ні, прийшла біда ще страшніше. Наразі цехи частково законсервовані, але готові відкритися будь-якої миті. Ми віримо у нашу швидку перемогу та чекаємо після неї весільного буму.

Рулони тканин із усього світу. Фото: foursquare.com

Рулони тканин із усього світу. Фото: foursquare.com

Новини по темі: Весілля Бізнес