Олександр Алєксєєв: У Білорусі активно розсилають повістки, але воювати ніхто не хоче
Чи нападе на нас Білорусь ? Це питання знову турбує українців, особливо жителів Київської області. Новий виток війни може поламати плани багатьох біженців на повернення і змусити тих, хто повернувся знову покинути свої будинки. Білоруські ЗМІ повідомляють про часті виклики у військкомати, а в українських телеграм-каналах пишуть про те, що Лукашенко готується воювати.
Що насправді відбувається у Білорусі? Про це розповів Олександр Алєксєєв, білоруський блогер, який активно співпрацює з каналом «Беларускі Гаюн».
Воювати готові 3-5% військових
- Олександре, у нас прокотилася нова хвиля чуток про те, що Білорусь готується відправити свої збройні сили в Україну. А що про це говорять у вас на батьківщині?
- Нещодавно я спілкувався із солдатом термінової служби – він розповів, що хлопців відправляють на кордон копати окопи, але не більше. Жодних серйозних навчань там немає, нічого надприродного не відбувається.
Білорусь – не Росія. Наші люди, зокрема військові, читають українські телеграм-канали - вони не хочуть лізти в пекло. З тих, з ким спілкувався, включаючи офіцерів, максимум 3-5% – люди з промитими пропагандою мізками. Такі готові воювати, а решті це не потрібно.
- Але якщо їх пошлють, куди вони подінуться?
– Як куди? Переходиш кордон – і здаєшся в полон ЗСУ. Такі розмови активно ведуться серед бойових підрозділів та офіцерського складу. У нас у Білорусі бойових підрозділів лише три – Вітебський десант, Брестський десант та Сили спеціальних операцій РБ. Спеціальних підрозділів більше немає, а ті, що є, планують одразу здаватися.
– А російські військові продовжують прибувати на територію Білорусі?
- Так. З'являються і досить у великій кількості. Навіть по Мінську їздять військові машини із «зетками». Не масово, але їздять.
- І, незважаючи на росіян, далі копання окопів справа на навчаннях не йде?
- Окрім окопів з білоруського боку, йде замінована смуга. Мінували всю прикордонну зону, щоб запобігти можливому наступу на Білорусь.
- І багато хто, як Лукашенко, вважає, що Україна готувала напад?
- Наші військові дуже боягузливі. Вони готові бити беззбройних протестувальників у Білорусі, воювати з жінками, бабусями – з ким завгодно, але вступати у прямий збройний конфлікт вони точно не захочуть.
У нас є BYPOL (білоруська ініціатива, створена екс-співробітниками силових структур для протидії білоруській владі) – це колишні відставні військові, гебешники та ті, хто відмовився виконувати накази. Зі зрозумілих причин вони залишили Білорусь, але продовжують спілкуватися з тими, хто залишився. Вони кажуть, що воювати просто нема кому. І я також можу це підтвердити, бо сам служив. Солдат строкової служби має 2 патрони, щоб вистрілити по мішені. Жодного навчання, ніякої підготовки немає.
Разом із іншими опозиціонерами Олександр виступає за Білорусь без Лукашенка. Фото: особистий архів Олександра Алексєєва
Повістки приходять активно
- Білоруси не хочуть воювати, натомість є росіяни, які завдають ударів по Україні з території вашої країни...
- Так. Для мене це нонсенс, коли літаки заходять на чужу територію, виконують ракетний запуск та відправляються додому. Як це можна оцінити міжнародною юрисдикцією? Як на мене, у цьому випадку Білорусь – теж країна-агресор. Зрозуміло, що звичайні люди не можуть зупинити літак, а керівництво вище закриває на це очі. Знову ж таки, не будемо забувати, що на всіх генеральських посадах і в міністерстві - громадяни РФ або ті, хто народився в Росії.
Про що говорити, якщо у нас після розвалу СРСР між Росією та Білоруссю практично не визнано кордону? Між Білоруссю та Україною кордон визначали по точках 10 років, а між Росією та Білоруссю провели лінію річкою - і зійде.
- Якихось глобальних змін у Білорусі за останні місяць-два не відбулося?
- Повістки почали активно приходити, але поки що влада просто перевіряє працездатність військкоматів і те, наскільки швидко вони можуть оповіщати людей.
Знову ж таки, якби мені вручили повістку і сказали: «Ви їдете в іншу країну», я б відповів: «Вибачте! У мене немає закордонного паспорта, візи тощо». Та й військовий стан не оголошений - якого фіга я піду у військкомат?
- Чи є ситуації, коли не відмовишся?
- Так. Якщо ти військовозобов'язаний і не маєш підстав для відстрочки. Коли я навчався в інституті, після іспитів та перед врученням диплома всіх змусили зайти до відділу кадрів і розписатися в отриманні повістки: тільки в цьому випадку давали диплом. Мені тоді пощастило: я пішов навчатися в інститут вже після служби в армії, а решта - панікували.
- І як чинили ваші одногрупники?
- Хтось диплом не отримав, відклав свою освіту, дехто отримував повістку – і швидко виїжджав із країни. Але повернутися вони вже не могли: інакше - стаття.
Найкраще одразу здавайтеся ЗСУ, - закликає Олександр своїх співвітчизників. Фото: особистий архів Олександра Алексєєва
Партизанам загрожує смертна кара
- А що зараз із партизанським рухом?
- Білорусь – практично окупована територія, яка мало чим відрізняється від ОРДЛО. Відкритого протесту не може бути. Щодо залізничних партизанів, які перешкоджали руху поїздів, трьох людей засудили аж до найвищої міри – страти. На днях з'явилася ця новина.
- Бачила, це жахає…
- Причому розслідувати таку гучну справу за 2 місяці просто неможливо! У нас деяких політичних судять ще з 2020 року і ніяк не можуть закінчити справи, а тут вони за 2 місяці примудрилися оформити справу. Це 100% фальсифікація, яка потрібна для залякування інших.
Ось як можна дати за зґвалтування 1,5 роки, а людині, яка вийшла на протест, – 5 років? Зараз, звичайно, масових протестів уже немає, залишаються поодинокі пікети та агітаційна робота – стікери, самвидав, щось періодично вискакує. Хтось щось робить, але у влади ресурси безмежні, і вона кидає все на придушення незгодних.
– На партизанський рух особливо розраховувати не доводиться?
– Ну чому, партизани є. Але це не команди, а одинаки чи максимум 2 особи, які цим займаються. Тільки так можна безпечно партизанити: спецслужби не сплять, у будь-якій організації є підсадні та подвійні агенти.
Лукашенко виглядає безглуздо
- А що у Білорусі прості люди говорять про Олександра Лукашенка?
- Лукашенко знову намагається спілкуватися із Заходом, намагається просунути Мінські угоди. Він всіляко привертає до себе увагу, і це виглядає безглуздо.
Із Заходом спілкуватися складно: він також пропонував українське зерно вивозити через Білорусь. І якщо Лукашенко зробить черговий крок проти України, то заб'є останній цвях у кришку власної труни.
- Про «батька» говорили, що він намагається всидіти на двох стільцях. Він продовжує ці спроби?
- Вже на трьох намагається всидіти: про Китай не треба забувати. У нас під Мінськом є центр «Великий камінь», який Лукашенко віддав китайцям під індустріальний парк із величезними інвестиціями. Зараз через закриття транзиту китайці його як логістичний центр вже не розглядають. Якщо раніше весь транзит йшов через Білорусь, що було дуже зручно для Китаю, то тепер країна під санкціями - залізничний та автомобільний транзит скасовано.
