Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
24 квiтня
Завантажити ще

Капітан ВМФ Андрій Риженко: Окрім протикорабельних ракет, нам потрібні катери та підводні безпілотники

Капітан ВМФ Андрій Риженко: Окрім протикорабельних ракет, нам потрібні катери та підводні безпілотники
Фото: Фото Шона Геллапа/Getty Images

Що допоможе розблокувати порти, чи нам потрібні підводні човни, навіщо росіяни тримаються за острів Зміїний – про це і не тільки «КП в Україні» розмовляє з експертом Центру оборонних стратегій капітаном 1-го рангу запасу Андрієм Риженком.

Різні системи наведення

Андрій Риженко. Фото: facebook.com/andrii.ryzhenko.5

Андрій Риженко. Фото: facebook.com/andrii.ryzhenko.5

- Андрію Олексійовичу, наші партнери передають і далі обіцяють передавати Україні протикорабельні ракети. Чи зможемо ми зробити безпечним вихід наших суден із портів?

– Півтора місяці тому, коли затонув крейсер «Москва», російські кораблі відійшли на 100 кілометрів від наших берегів. Вони зрозуміли, що ми маємо можливість пускати ракети. Наразі російський флот фактично знаходиться біля півострова Крим під захистом берегової системи протиповітряної оборони.

Як бачимо, певний результат стримування в України вже є, і його значно посилять, коли надійдуть ракети «Гарпун». Але стовідсоткової гарантії безпеки все одно нема. Протикорабельні ракети лише частина вирішення проблеми. Її слід вирішувати комплексно. Тут може бути і авіація, і морські міни. І дипломатичний шлях. У росіян 20 кораблів та катерів, які несуть ракетні системи. 11 мають «Калібри», решта оснащені старими радянськими комплексами «Терміт» та «Москіт».

Якщо торгові судна вийдуть із портів, їх треба захищати, а це досить складно. Наразі йдеться про можливість організувати морський гуманітарний коридор під егідою ООН та за участю флотів наших партнерів у їхніх територіальних водах.

- А в чому відмінність протикорабельних ракет від тих, що б'ють по наземних цілях?

– У них різна система наведення. Протикорабельні шукають самі корабель як контрастну ціль на тлі моря. А в ракети, які б'ють по наземних цілях, вводяться координати.

Також сучасні протикорабельні ракети йдуть на низькій висоті: 20 – 30 метрів. Це забезпечує їхню «живучість». Таку ракету складніше побачити радарами.

Катери на кшталт Айленд прийшли до нас без озброєння. Фото: Rnendza//commons.wikimedia.org

Катери на кшталт Айленд прийшли до нас без озброєння. Фото: Rnendza//commons.wikimedia.org

Якщо підводні човни, то надмаленькі

– Після зустрічі з міністром оборони Німеччини Крістіною Ламбрехт голова ВР Руслан Стефанчук заявив, що нам можуть поставити підводні човни. А чи є у нас для них підготовлені кадри?

- Кадрів немає, та і баз для човнів теж немає. Серед тих завдань, які сьогодні стоять перед Україною, це не пріоритетне. Підводні човни, про які йшлося, великого класу. Вони призначені для використання на глибинах понад 200 метрів. А північно-західна частина Чорного моря має глибину до 200 метрів. Біля острова Зміїний 40 метрів, а водяна акваторія біля Одеси – це 20 – 30 метрів. Збільшення глибин йде ближче до дельти Дунаю.

Однак підводні човни – це серйозна зброя. Якщо порушувати це питання, є сенс говорити про надмаленькі кораблі водотоннажністю менше 600 тонн, які зможуть діяти на невеликих глибинах. Але знову ж таки для них потрібна база.

- А що нам потрібно, щоб посилити свої позиції на морі?

– Нам потрібні невеликі кораблі, катери. По-перше, щоб нести протикорабельні комплекси і таким чином не допускати супротивника до наших вод. По-друге, катери, які б забезпечували протимінні, протидиверсійні завдання. Тобто шукали б міни та перехоплювали диверсійні групи.

Протикорабельні шукають самі корабель як контрастну ціль на тлі моря. І йдуть на низькій висоті: 20 – 30 метрів. Таку ракету складніше побачити радарами

- Вас називають автором концепції "москітного флоту", який збиралися будувати в Україні.

– «Москітний флот» – це перший етап запланованого розвитку наших військово-морських сил. Гроші на його реалізацію є, будувати планували у Очакові. Створювати маленькі кораблі швидше та простіше, ніж великі.

Потрібно розуміти, що північно-східна зона Чорного моря сама по собі невелика. Щоб ефективно працювати, не потрібно багато великих кораблів. Тому що, наприклад, для корветів потрібна глибоководна основа. У нас, як я казав, більше мілководна. Але тут теж є своя особливість: взимку море може покриватись кригою, тому при будівництві катерів потрібно передбачати специфічне посилення корпусу.

- А наскільки ефективними виявились катери «Айленди», які передала Америка?

– Справа в тому, що ці катери прийшли без озброєння. У нас довго думали, яку зброю на них поставити. Пропонувався американський варіант, я вважаю – він найоптимальніший, але захотіли техніку українського виробництва. В результаті питання зависло, на катерах зараз не найсучасніша зброя. Вони більше підходять для супроводу, ніж бою.

Були плани на британські ракетні катери, їх збиралися збудувати 8 одиниць. На кожній по вісім протикорабельних ракет. Це могло бути серйозне угруповання. Такі катери маленькі, швидкі, круті, їх важко «зловити».

Справа в тому, що крилаті ракети, які у росіян, ті ж самі «Калібри», розраховані на поразку великих кораблів – фрегатів, крейсерів. Проти маленьких маневрених їхня ефективність невелика. Це те, що я називаю асиметричною відповіддю агресії на морі. Дзеркально відповідати не можемо – немає таких коштів. Росія витрачає на військовий флот 5 мільярдів доларів, а в нас лише 100 мільйонів. Тому маємо застосовувати іншу тактику.

Нам потрібні невеликі кораблі, катери: щоб нести протикорабельні комплекси і таким чином не допускати супротивника в наші води, шукати міни та перехоплювати диверсійні групи

Дуже ефективні безпілотні апарати як повітряні, так і підводні. На таких дистанціях, як у нас, підводні безпілотники можуть дуже добре працювати та вирішувати різні завдання – доставляти міни, вести розвідку, знищувати цілі.

Теоретично ми можемо захопити Зміїний, але втримати його навряд чи вдасться. Фото: Maxar Technologies/Handout via REUTERS

Теоретично ми можемо захопити Зміїний, але втримати його навряд чи вдасться. Фото: Maxar Technologies/Handout via REUTERS

Дуже важливо утримати Очаків

- Багатьом людям незрозуміло, чому точиться така боротьба за острів Зміїний. Насправді – шматок скелі.

- Зараз на Зміїному стоїть російський підрозділ, який веде розвідку та може забезпечувати дії з висадки десанту. Для цього вони утримують острів із системою ППО на ньому.

- У кіно можна побачити таку картину: вночі до Зміїного підпливають катери, висаджується десант і всіх колошматить. У житті таке можливе? Або висадити десант на російський корабель та його захопити?

- Можна висадити десант на Зміїний та його захопити. Але важко буде острів утримати. У Росії перевага в повітрі та на морі. Вони почнуть знищувати Зміїний ракетами і бомбами.

Звичайно, можна захоплювати кораблі, є швидкісні катери, є сили спеціального призначення, які відпрацьовують абордажні дії. Допустимо, якщо судно захоплене терористами. Але зараз у відповідь інші терористи почнуть кидати бомби на корабель. Ця тактика для справжньої війни не підходить.

Крилаті ракети, які є у росіян, розраховані на поразку великих кораблів - фрегатів, крейсерів. Проти маленьких маневрених їхня ефективність невелика

– Поставлений у Херсоні росіянами Володимир Сальдо вимагає захопити Очаків. Нам важливо його утримати?

- Очаків росіяни хочуть тому, що це останній порт, який допомагає нам контролювати Дніпровсько-Бузький лиманний канал. Якщо вони захоплять місто, то цим каналом зможуть виходити в Чорне море і вивозити пшеницю, яку вкрали.

Нам дуже важливо утримати Очаків, тому треба посилювати цей фланг артилерією та системами залпового вогню.

Андрій Риженко
Андрій Риженко
Досьє Коротко про

Випускник Чорноморського вищого військово-морського училища, яке закінчив із відзнакою. Проходив навчання у школі офіцерів надводного флоту Військово-морських сил США, на штабних та командних курсах Військово-морського коледжу. Має ступінь магістра воєнного управління.

Служив на борту п'ятьох різних бойових кораблів, у штабі ВМС України працював заступником начальника з євроатлантичної інтеграції, начальником управління оборонного планування та науки.

Чотири роки проходив службу офіцером штабного елемента партнерства в J-7 (управління бойової підготовки) Верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі.

Був керівником робочої групи міжнародних експертів з опрацювання Стратегії ВМС ЗС України 2035 року, був помічником міністра оборони України.

Має державну нагороду – орден Данила Галицького, 11 українських військових нагород та одну військову нагороду ВМС США – медаль The Commendation Medal.