Жителька Сумщини на старенькому «Запорожці» під обстрілом урятувала сільську бібліотеку
На війні завжди знайдеться місце і маленькому подвигу. Тому підтвердження - героїчний вчинок мешканки прикордонного села Солдатське на Сумщині Валентини Ганцевої. Разом зі своїм чоловіком Віктором на старенькому «Запорожці» вона, не боячись обстрілу, зуміла евакуювати місцеву бібліотеку.
У грудні відзначили відкриття. І тут – війна
Валентина Ганцева 33 роки віддала улюбленій справі. Фото: ФБ Лариси Якубенко
33 роки Валентина Миколаївна пропрацювала на пів ставки у старенькій сільській бібліотеці, поки нарешті минулого року місцева влада не знайшла грошей на благоустрій закладу. Новий ремонт, стелажі, комп'ютери, мультимедійне обладнання, настільні ігри, новинки літератури – в Солдатському з'явилася сучасна бібліотека європейського зразка.
Її урочисто відкрили 19 грудня у День Святого Миколая, але вже за два місяці - 25 лютого - будівля бібліотеки отримала перші пошкодження після обстрілу села рашистами. Осколками снарядів побило вікна та двері.
- А в ніч із 8 на 9 березня у селі прогримів страшний вибух. На ранок мені зателефонували і сказали, що бібліотека зруйнована, - розповідає «КП в Україні» Валентина Ганцева. – Стало так прикро та гірко, що нашу нову бібліотеку знищують.
Одну машину у родини Ганцевих українські військові взяли на потреби фронту. Але залишався ще старенький, але міцний "Запорожець". Не підвів він і в ці страшні дні.
- Ми з чоловіком поїхали до центру Солдатського, де розташована бібліотека. Побачене жахнуло: вікна вибиті, стеля обсипалася, скрізь валяються уламки та книжки. Мене буквально по серцю різонуло, - продовжує Валентина Миколаївна.
Такою бібліотекою була до початку війни. Фото: ФБ Лариси Якубенко
Врятували навіть олівці
Вибухи тим часом тривали, гул літаків не припинявся. Але відважна жінка сказала чоловікові їхати додому та привезти мішки.
- Руки тремтять, страшно, але ми кидали і кидали книги в мішки. Потім несли до «Запорожця». Евакуація розтяглася на цілий день. Клали на дах, там у нас багажничок є, і в середину, і куди тільки можна було. І їздив Віктор неодноразово, – згадує наша співрозмовниця.
Потім рятували настільні ігри. А потім взялися за меблі. Дійшло навіть до олівців. І мультимедійну дошку також вивезли.
– Допоміг один хлопець, якось умудрився її відкрутити та привезти до нас додому на зберігання, – розповідає Ганцева. - І весь цей час гриміли такі вибухи, що боялися - розбомблять наше село. І літаки літали безперервно,
Бібліотечні меблі подружжя приховало в сараї, книги розклали по коробках.
– Сьогодні я сама дивуюсь, як ми зуміли все це врятувати на такому маленькому «Запорожці». Мабуть, тому що для мене це не просто речі, а щось дуже важливе та рідне. І навіть не відчувала страху. У мозку билася лише одна думка – врятувати та зберегти. Так шкода стало, якщо все розбомблять та знищать. А нам би потім знову все це ніхто, мабуть, уже не купив би.
Купив би чи ні, але зараз у Солдатському будівельні роботи йдуть повним ходом. Люди заходять і питають, коли вже відкриють їхню улюблену бібліотеку.
Будівля, отримала пошкодження та встояла лише дивом. Фото: ФБ Лариси Якубенко
