26 червня
Завантажити ще

Херсон, 50 днів окупації: допити, розгін мітингів та підготовка до постановочного референдуму

Херсон, 50 днів окупації: допити, розгін мітингів та підготовка до постановочного референдуму
Фото: facebook.com/khersoncouncil

На перший погляд життя у Херсоні тече, як і раніше: вулицями ходить транспорт, на ринках продаються овочі, у магазинах лежить ковбаса, працюють кав'ярні. Але хто залишився в місті, знає, що це життя у постійній напрузі, страху, очікуванні та надії.

Увесь час повторювали слово «націоналістка»

20 квітня виповнюється 50 днів, відколи Херсон перебуває під контролем агресора. І хоч над мерією майорить український прапор, справжніми господарями тут поки що почуваються росгвардія та російські спецслужби.

- Запитуєте, як вони себе поводять? Та як охрінілі менти. Понаставили блокпостів, роз'їзжають на БРТах, зупиняють автомобілі, перевіряють документи, риються у мобільних телефонах. Якщо якась машина затримається на дорозі у комендантську годину, можуть і БТРом її переїхати, такі випадки були, – розповідає місцевий житель Олексій.

Тиждень тому росіяни проводили у будинку нашого співрозмовника обшук.

– Вилучили комп'ютерну техніку, щоправда, потім повернули, нічого не знайшовши. Двічі тягали на допит. Розпитували, не повірите, про нашу вбиту у 2018 році активістку Катю Гандзюк. Хто вона, з ким спілкувалась, чому вбили, чому була за мера (Володимира Ніколаєнка. – Прим. ред.). І постійно повторювали слово «націоналістка». Чотири роки дівчини немає в живих, а її за позицію переслідують.

Олексій вважає, що такою пильною увагою зобов'язаний «доброзичливцям», які на нього вказали.

– Я був учасником ініціативи «Хто замовив вбивство Каті Гандзюк», ходив на мітинги, вимагаючи покарати вбивць. А після окупації Херсона почав ходити на мітинги за Україну, – пояснює наш співрозмовник.

24 березня рашисти розгромили та обнесли квартиру, де жила Катя Гандзюк та де живе її батько. Фото: facebook.com/gandziukgate

24 березня рашисти розгромили та обнесли квартиру, де жила Катя Гандзюк та де живе її батько. Фото: facebook.com/gandziukgate

Багато хто їде з міста

Наразі у Херсоні мітингів проти окупантів немає.

- Розганяли дуже жорстоко – стріляли у повітря, закидали світлошумовими гранатами, труїли газом. Активістів викрадали, мучили у підвалах. Люди стали боятися, їх можна зрозуміти. Майже кожного дня ми чуємо від різних представників української влади, що Херсон не сьогодні завтра звільнять, але все залишається, як і раніше.

За словами Олексія, продукти у місті є.

- Якщо говорити про українські, то це капуста, картопля. Борошно, цукор, дріжджі, яйця, ковбасні вироби, сигарети завозять здебільшого з Криму. Ціни дуже високі, а у людей закінчилися кошти. Бюджетники та пенсіонери одержують гроші на картки з казначейства, а наймані працівники залишилися ні з чим.

Дрібний та середній бізнес залишає місто. Хто має автомобілі, намагається виїхати.

- Припустимо, був магазин парфумерії, а це 3-4 робочі місця. Господар закрив його і поїхав, кілька сімей одразу втратили дохід.

Сам Олексій вирішив залишатися у Херсоні. Йому вдається зберегти роботу своєї пекарні та зарплату для персоналу.

- Ось знайшли уживаний тістоміс, закуповуємо борошно з млинів, печемо хліб, булочки. Намагаємося виживати, як і багато інших городян.

18 квітня у парку Слави замість українського прапора підняли червоний. Втім, невдовзі невідомий велосипедист його зірвав. 19 квітня червоний прапор знову підняли – цього разу під контролем росгвардійців. Фото: t.me/hueviyherson

18 квітня у парку Слави замість українського прапора підняли червоний. Втім, невдовзі невідомий велосипедист його зірвав. 19 квітня червоний прапор знову підняли – цього разу під контролем росгвардійців. Фото: t.me/hueviyherson

Саму думку про «референдум» женуть геть

Ліки до Херсона завозять з Одеси та Миколаєва, іноді прориваються машини з гуманітарною допомогою.

- Росіяни не пропускають фургони - лише особистий транспорт із гуманітаркою. Обшукують, перевіряють документи, з'ясовують, куди везуть продукти та кому. Ставлення до волонтерів агресивне. Самі вони теж роздають їжу – строго за списками. Видають охочим кіло цукру, кіло борошна та заносять усі дані. Хто приходить ще, перевіряють, чи є прізвище на обліку. Ми підозрюємо, що ось із цих незаможних та напівбомжів формуватимуться учасники так званого «референдуму», який погрожують провести за «Херсонську народну республіку», - розмірковує пекар.

Загалом, за його словами, саму думку про цей «референдум» жителі міста женуть геть.

- Наразі не 2014 рік, коли можна було когось у чомусь переконати. За вісім років навіть аполітичні люди надивилися на «ДНР» та «ЛНР», жодних «ХНР» не треба. У моєму оточенні це навіть не обговорюється. Максимум знайомі кажуть, що коли щось назріватиме, то теж на певний час покинуть місто. Але ми сподіваємось, що нічого не станеться. Рублем з 1 квітня нас уже лякали, але, дякувати богові, не ввели.

До міського голови Херсона Ігоря Колихаєва ставлення у місті неоднозначне. Одні називають його колаборантом і шепочуться, що його охорона віджимає у фермерів, що виїхали з області, техніку, щоб засівати мерські поля в 40 000 гектар. Інші хвалять за те, що зумів зберегти у робочому стані інфраструктуру Херсона.

З історії питання

Наступ на Херсон розпочався з боку Кримського півострова. 1 березня частини російської армії прорвалися до Херсона на бронетранспортерах, а 2 березня взяли під свій контроль практично всі райони міста. Протягом цих двох днів у Херсоні загинули три десятки мирних мешканців.

2 березня мер Херсона Ігор Колихаєв написав у Фейсбуці, що у міськвиконкомі були «озброєні відвідувачі».

Росіяни погодилися залишити над мерією український прапор в обмін на 6 домовленостей:

  1. До міста можна в'їжджати лише вдень.
  2. Комендантська година з 20.00 до 06.00 дотримується суворо.
  3. Впускають у місто лише машини з продовольством, медикаментами та іншим.
  4. Комунальний транспорт виходить на дороги.
  5. Пішоходи ходять по одному, максимум по двоє. Військових не провокують. За першої ж вимоги зупиняються.
  6. Автомобілі їздять з мінімальною швидкістю і за першої вимоги показують вміст перевезень.