Архітектор Сергій Буравченко: Замість зруйнованих «хрущовок» та «панельок» треба будувати нові будинки
Сьогодні мешканці Бучі, Ірпеня, Гостомеля розглядають фото своїх зруйнованих міст, сподіваючись, що їхній будинок встояв. У добрі мирні часи ці передмістя Києва забудовувалися акуратними затишними кварталами, у будівництво інвестували найчастіше молоді сім'ї, розраховуючи на довге щасливе життя.
І ось наразі люди чіпляються за останню надію: навіть якщо у будинок влучив ворожий снаряд, то, може, це ще не вирок? Можливо, його можна відновити? Як отримати правильну відповідь, "КП" в Україні" допоміг розібратися віце-президент Національної спілки архітекторів України Сергій Буравченко.
Біда, але не катастрофа
Сергій Буравченко. Фото: http://nsau.org/
– Ряд будинків, що потрапили під удари снарядів, справді підлягають відновленню, все залежить від ступеня руйнування, – каже Сергій Буравченко. – Є сучасне обладнання, яке дозволяє визначити, наскільки пошкоджено конструкції. Якщо снаряд пошкодив верхні поверхи, обвалилися балкони і навіть якщо у стіні дірка, це не обов'язково катастрофа.
Наш співрозмовник зазначає, що в Україні вже формується команда фахівців, яка ставить перед собою завдання обстежити пошкоджені війною будинки та намагатися повернути їх до життя.
– Наприклад, архітектори знайшли варіанти, як відновити будинок на проспекті Лобановського у Києві. Хоча там ситуація виглядає страшно – вибухом вирвано куток, кілька верхніх поверхів ніби повисли в повітрі. Проте вже є інженери, які займатимуться реконструкцією цієї житлової будівлі, – продовжує архітектор.
Обстеження зруйнованого будинку можна порівняти із візитом до лікаря. Хворий може вважати свою недугу незначною, а аналізи покажуть, що все набагато серйозніше. І навпаки: здається, що скоро кінець, а починається лікування, і людина оживає. Найважливіше – це правильна діагностика.
– В архітектурі насамперед треба визначити, чи немає прихованих деструкцій, – каже Сергій Буравченко. - Якщо відповідь позитивна, багато що можна виправити, що називається, ювелірним шляхом. І не обов'язково за рахунок тих самих конструкцій, які стояли раніше. Доступно використовувати метал та армування. Вирвану частину стіни надійно замінить блок із газобетону. Але насамперед потрібно встановлювати тимчасові конструкції, які забезпечать захист будівель від подальшого руйнування. Це металеві каркаси, які ставляться ззовні або протягаються через поверхи. Роботи відносно нескладні та недорогі.
Потрібне спеціальне обладнання
Звичайно, виникає питання: а наскільки дорога по грошах архітектурна діагностика?
- Для первинного обстеження є просте обладнання, яке коштує буквально десятки гривень. Наприклад, молоток Кашкарова. При ударі він видає звук, який дозволяє визначити, зберігся бетон чи перетворився на порох, - пояснює експерт.
Але для остаточного діагнозу, який дозволить приймати рішення, потрібне складніше та надійніше ультразвукове обладнання. Його вартість теж відносно невелика – від 1000 до 2000 тисяч доларів, може, трохи більше.
В Україні таке обладнання є, але для нинішньої ситуації його недостатньо. З такими руйнуваннями Україна ніколи не стикалася за роки своєї незалежності. А ще потрібна робота багатьох інженерів, які зможуть працювати у діагностичних лабораторіях Київського університету будівництва та архітектури, великих будівельних фірм.
Як наразі волонтери постачають армії куплене за свої чи народні гроші військове обладнання, таку ж допомогу бажано організувати і для забезпечення архітекторів технікою, яка дозволить обстежити та «лікувати» розбомблені житлові масиви.
- Оперативна команда архітекторів та інженерів, про що я вже говорив, готові виконувати низку робіт за умовною ціною. Але це, я знову проведу аналоги, як безкоштовна медицина. Робота лікаря компенсується державою, а обладнання та медикаменти потребують додаткових витрат, - вважає наш співрозмовник.
Зруйнований снарядом будинок на проспекті Лобановського підлягає відновленню. Фото: ДСНС
Якими будувати міста майбутнього
На жаль, не все підлягає реставрації та відновленню. У Бучі, Маріуполі, Харкові зруйновано цілі квартали, розбито великі секції будинків. Тому нині фахівці думають і про концепцію нового будівництва.
- Цілком убезпечити будови від такого чинника, як війна, неможливо. Це не природний, а створений людиною руйнівник. І люди вигадують все жорстокішу зброю. Але закласти велику надійність у майбутні проекти реально, – зазначає Сергій Буравченко. – Якщо раніше будинки висотою до п'яти поверхів будували безкаркасним методом, розраховуючи тільки на сили самого матеріалу, то тепер потрібно робити каркаси. Навіть якщо вибито одну стіну, каркас дозволяє гарантувати, що не буде пошкоджена основна бетонна конструкція. Ця війна колись зупиниться, але вона може знову статися будь-якої миті, враховуючи, якого ми маємо сусіда.
Будівництво, розгорнуте у нашій країні після Другої світової війни, передбачало бомбосховища. Але роки миру послабили пильність. Сучасні будівлі мають хіба що підвали, які сьогодні називають укриттями. Найчастіше це задушливі приміщення без вентиляції з одним входом і виходом, що ставить людей, що сховалися, під загрозу завалу.
- Нехай не зараз, але згодом ці підвали треба привести до стану, який дозволить говорити про захист людей. А у нових будинках необхідно обладнати добротні підземні конструкції із двома цільовими призначеннями. У мирний час вони можуть вміщувати виставкові зали, кафе, сауни. Використання таких притулків у комерційних цілях гарантуватиме підтримку приміщень у хорошому стані. Якщо почнеться війна, то за спеціальним договором оренди користувач повинен буде передати їх під бомбосховища. За наявності вентиляції, основного та запасного виходу для людей зникне загроза бути похованими під завалами, – каже Буравченко.
Зруйновані монументальні будови, як будівлю Харківської ОДА, треба відновлювати. Фото: t.me/dsns_telegram
Замість "хрущовок" - нові будинки
Зруйновані бомбами та снарядами пам'ятники історії та архітектури, монументальні, значущі споруди, такі як будівля Харківської облдержадміністрації, необхідно реконструювати, вважає архітектор. Що стосується «хрущовок» і «панельок», то якщо пошкодження значні, на їхньому місці доцільніше зводити нові будинки, тому що багато старих вже віджили своє століття.
І якщо так вийшло, що на Україну чекає нове велике будівництво, то бажаний і новий підхід до зовнішнього вигляду вулиць, які наразі усіяні будинками-близнюками.
- Внутрішня частина будинків має бути типізована, а фасади - індивідуальні. Так відновлювалася зона Берліна, де проходила знаменита стіна. В Україні багато архітекторів. Якщо кожен намалює свій ескіз, з'явиться море чудових ідей, - вважає архітектор. - Звичайно, еклектика неприпустима, кожен мікрорайон має мати свого режисера. Це як симфонія, де воєдино зливаються скрипки, віолончелі, арфи, флейти, барабани і не можна виділити кожен окремий інструмент.
Сьогодні кажуть, що в Україні багато потрібно створити – потужну психологічну, соціальну службу для подолання посттравматичного синдрому, захисту від безгрошів'я та безробіття, нові економічні проекти. До цього всього, вважає наш співрозмовник, потрібна злагоджена система архітектурних служб. Як мінімум - на муніципальних рівнях.
