21 листопада
Завантажити ще

Небезпеки підвального життя: холод, вогкість та грибок

Небезпеки підвального життя: холод, вогкість та грибок
Фото: REUTERS/Сергій Нужненко

Більшість українців зараз перечікують обстріли та бомбардування у так званих « найпростіших укриттях », якими служать підвали будинків, цокольні поверхи, підземні паркінги, метро. Облаштовані бомбосховища з підведеним водопостачанням, опаленням та вентиляцією територіально доступні далеко не всім. Тому люди проводять різні періоди часу там, де тривале перебування не передбачено, облаштовуючи свій військовий побут самостійно.

– Ми жили в гаражі нашого гаражного кооперативу, – розповідає киянка Ганна, – найскладніше було з холодом. Тому має бути хоча б буржуйка. У підвал, де спали, опустили подовжувач – включали обігрівач. Їжу готували на газовому пальнику, від нього теж якесь тепло. Мабуть, звичайно, багато ковдр, в ідеалі – спальники. Але ні сидіти, ні тим більше лежати просто на ковдрах все одно неможливо – потрібні дерев'яні піддони, або хоча б фанерні щити або пінопласт. Між людиною та підлогою потрібний прошарок, інакше холодно. Дітей, до речі, укладали на сидіння, які видерли з машин.

Медики попереджають: тривале перебування у холодному приміщенні небезпечне, насамперед, переохолодженням, яке легко провокує зниження захисних сил організму та викликає загострення хронічних захворювань. Наше завдання: не підхопити ГРВІ, не застудити поперек, який «потягне» за собою запалення нирок та сечового міхура, органів малого тазу в жінок. Не дати замерзнути ногам, щоб не спровокувати хвороби носоглотки та ураження суглобів. Подбати про шию – для виникнення міозиту достатньо протягу у підвалі, про груди – щоб не допустити пневмонію.

Одяг: багатошаровість по всіх відділах

Тому, перш за все, потрібно бути правильно одягненим. І це зовсім не означає, що на плечах у нас половина гардеробу. Що потрібно враховувати під час зборів в укриття?

  1. Не виключати можливість, що ви затримаєтеся там надовго. Отже, при собі має бути хоча б мінімальний утеплювальний запас одягу. І ковдра, якщо вона вже не лежить там.
  2. Шлях у підвал, як правило, проходить швидко і вимагає деяких фізичних зусиль. Є ризик спітніти, що у холодному приміщенні нікому не потрібно, тому не закутуємося перед виходом.
  3. В одязі дотримуємося принципу багатошаровості, причому у всіх відділах: дві пари шкарпеток замість одних товстих, додаткова устілка у взутті, на шапку – капюшон, на рукавички – рукавиці.

Перший шар: білизна та шкарпетки. Пам'ятаємо, що вологі або брудні шкарпетки втрачають теплоізолюючі властивості.

Другий шар: термобілизна, якщо ні – теплі колготки чи кальсони, лонгслів чи футболка;

Третій шар: вовняний светр із високим горлом, джинси, штани, теплі лосини;

Четвертий шар: верхній одяг, який не повинен бути вузьким і коротким.

Взуття: має бути високим і досить вільним, інакше ноги швидко замерзнуть. Гомілка, стопа, пальці не повинні бути затиснуті. Не годиться гумова підошва, що швидко пропускає холод. Устілка та підкладка взуття повинні бути виготовлені з натуральних матеріалів.

Головний убір: в ідеалі – з вовни або акрилу з флісом, що щільно прилягає до голови.

Шарфи, вовняні хустки, пояс із собачої вовни краще одразу пов'язати навколо попереку. Нести на собі їх не важко, а в підвалі вони вбережуть від протягів або можуть бути використані за іншим місцем призначення.

Що має бути із собою для додаткового зігрівання?

Те, на чому можна сидіти: основа у вигляді дерев'яних піддонів, ящиків, карематів, пінопласту. Зверху – подушка чи ковдра, чи спальник, чи плед.

Пиття: не алкоголь для «сугрева», ні чай, ні кава. Ефект тепла від спиртного швидко пройде, змінивши озноб. Не кажучи вже про те, що в умовах крайньої небезпеки треба бути тверезим. Щодо чаю чи кави, навіть у теплому вигляді вони сприяють охолодженню. Тому краще просто гаряча вода, а якщо з собою термос, налийте в нього води з лимоном, тертим імбиром, розведіть у ній малинове або смородинове варення.

В якості профілактики переохолодження можна тонким шаром нанести будь-яку мазь, що зігріває, на поперек або гірчичний пластир – на груди або спину, це «розжене» кров і дасть відчуття тепла.

– Щоб зігрітися, ми з дітьми влаштовували розминки, до яких швидко приєдналися й дорослі, – розповідає харків'янка Ольга, яка прожила тиждень у шкільному підвалі. - Разом це і відволікало, і розважало. На третій день вже й спортивні команди утворилися, навіть змагання влаштовували – чи то присідали, чи то віджималися. Одна з мам займалася раніше йогою – вона навчила всіх дихати. Рухатися треба, наскільки дозволяють умови, і обов'язково по можливості хоч трохи виходити на повітря.

Дітей та гіпертоніків у вогкість не пускати!

Крім холоду, з яким ще якось можна поборотися, проблемами наших підвальних укриттів є вогкість та пліснява. Сире приміщення забезпечує всі умови для розвитку інфекційних захворювань. Крім того, підвищена вологість створює ідеальні умови для бактерій та грибків, що викидають у повітря  спори, які потрапляють у дихальну систему людини. І якщо в такому приміщенні бути довго, це може призвести до тяжких наслідків, включаючи астму та туберкульоз.

У цілком здорових людей від впливу вогкості та цвілі можуть виникнути порушення у функціонуванні внутрішніх органів. Плісневі гриби є причиною виникнення астми, алергічних реакцій верхніх дихальних шляхів, подразнення слизових очей і носа та хронічного нежитю, розладів шлунково-кишкового тракту, дерматитів, мігреней, міокардитів та всяких «дрібниць» у вигляді випадання волосся, ламкості нігтів та ураження шкіри.

Потрібно враховувати, що група ризику, якій протипоказане тривале перебування у сирих підвалах, є досить великою. Це діти, літні люди, алергіки, гіпертоніки, люди, які страждають на атеросклероз і серцево-судинні захворювання. Тобто, практично кожен другий. Тому якщо у вашому укритті підвищена вологість та вогкість, потрібно шукати альтернативу або хоча б побутовий осушувач. І невідомо, що зараз найпростіше знайти.